Розділ IV. Козацька Україна (Гетьманщина) другої половини XVII — початку XVIII ст.

§ 21-22. Українська козацька держава

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

За якими ознаками визначаємо державу? Чи були такі ознаки притаманні Війську Запорозькому? Наведіть приклади.

Як описує козацьку державу венеційський посол Альберто Віміна? З якою державою він її порівнює? Як ви думаєте, чому? Чи погоджуєтеся ви з ним?

Зі звіту венеційського посла Альберто Віміна, складеного після переговорів з гетьманським урядом про можливий союз України та Венеції в боротьбі з Туреччиною, 1650 р.

З вигляду і за манерами козаки видаються простими, але вони недурні й не позбавлені жвавості розуму. Про це можна судити з їхньої бесіди та способу врядування. Бо обмірковування політичних справ є ареною, де пізнаєш людей, які вони на громадських зборах, але в самому врядуванні виявляється і їхня грубість... Із цієї юрби неосвіченого народу складається суворий сенат, у якому бере участь гетьман. У сенаті козаки обмірковують справи, обстоюють свою думку без чванства та з метою сприяння загальному добробуту. Якщо визнають кращою думку інших, то не соромляться цього, без упертості відмовляються від власного погляду і пристають до правильнішого. Тому я сказав би, що цю республіку можна уподібнити до Спартанської... проте вони (козаки) можуть змагатися зі спартанцями щодо суворості свого виховання.

Чи продовжувався, на вашу думку, процес державотворення після завершення війни? Чому ви так думаєте? Перевірте свої думки, опрацювавши параграф.

1. ЯКИМ БУВ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ПОМІРКУЙТЕ

Поясніть, на яких засадах було створено адміністративно-територіальний устрій нової держави. Чому? У чому були його особливості?

Українська козацька держава як державне утворення під самоназвою Військо Запорозьке постала на землях Наддніпрянської України в результаті подій козацької революції в середині XVII ст. Цю державу називають також Гетьманщиною. Її організаторами стали козацька старшина та українська шляхта, які взялися за цю справу з перших днів війни.

А на початку лютого 1649 р. Б. Хмельницький сам повідомив комісарів польського короля про власні наміри створити незалежну українську державу. Територія Війська Запорозького простягалась на 200 тис. кв. км, охоплюючи Лівобережжя, частину Правобережжя та степу. На цих землях проживало понад три мільйони осіб.

Тоді ж утвердився особливий адміністративно-територіальний устрій нової держави — полково-сотенний, який дублював структуру війська: територіальні одиниці відповідали бойовим підрозділам. Найнижчим був курінь, до якого входило від 10 до 40 вояків певного хутора, села або частини міста. Очолював курінь виборний курінний отаман. Курені об’єднувалися в сотню, якою командував призначений полковником сотник. Сотня зазвичай охоплювала до 200-300 вояків.

Сотні об’єднувалися в полки й підпорядковувалися полковникам, призначеним гетьманом. Кількість полків не завжди була однаковою, а до складу полку могло входити від 11 до 22 сотень. Полковникам належали як військові, так і широкі адміністративні та судові повноваження.

Резиденцією³² гетьманського апарату, а отже, і столицею держави, як і раніше, був Чигирин (нині місто на Черкащині).

ДОСЛІДІТЬ

1. Як, на думку полковника, змінився державний устрій порівняно із владою Речі Посполитої? Чому він став саме таким на початку 50-х рр. XVII ст.?

Із заяви козацького полковника Пилипа Уманця початку 1650-х рр.

А тепер у нас за ласкою Божою... тут у всім краю Сіверському Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорозького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю...

2. Спираючись на карту на с. 178, опишіть кордони козацької держави другої половини XVII ст. та її адміністративний устрій. Назвіть сусідів Української держави. Якими були відносини з ними?

3. Про що говорить наявність резиденції в гетьмана Б. Хмельницького? Чому Чигирин уважався гетьманською столицею?

Резиденція Богдана Хмельницького в Чигирині (сучасний вигляд)

³² Резиденція — постійний осідок, місце перебування глави держави, уряду тощо.

2. ЯКИМ БУВ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ПОМІРКУЙТЕ

У чому полягали особливості політико-правового устрою Української козацької держави порівняно з Річчю Посполитою?

Організація козацької держави формувалася під впливом традицій і звичаїв Запорозької Січі та геополітичного положення України. Це зумовлювало напіввійськовий характер української державності.

Вищими органами влади в державі були загальна козацька рада, що називалася Генеральною (Військовою), та Генеральний уряд.

За гетьманування Богдана Хмельницького вплив загальної (« чорної») Генеральної Ради на життя держави був обмеженим. Найважливіші питання гетьман розв’язував на старшинських радах (у них брали участь генеральні старшини й полковники).

Гетьман — керманич козацької держави — обирався козаками як верховний правитель.

Верхівку влади становила генеральна старшина: наказний гетьман (для командування окремими з’єднаннями під час бойових дій), обозний, суддя, писар, два осавули, хорунжий і бунчужний.

ДОСЛІДІТЬ

1. Спираючись на текст і схему, схарактеризуйте особливості політичного устрою козацької держави. Як поєднувалася цивільна та воєнна влада?

2. За висловлюванням київського полковника Антіна Ждановича, «всі супроти гетьмана говорити не сміли; а хто б і промовив — той би живим не був». Порівняйте це твердження з текстом джерела, наведеного далі, і поясніть, про які особливості влади гетьмана воно свідчить. Чи відповідає це демократичному устрою? Чому?

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ГЕТЬМАНЩИНИ

Законодавчо-розпорядчі збори козаків, на яких обирали (усували) гетьмана і генеральну (головну) старшину, розглядали питання війни і миру, зовнішньої політики. Рішення ухвалювали за згодою більшості

Генеральний писар (відповідав за Генеральну військову канцелярію)

Генеральні судді (очолювали гетьманський суд, зазвичай їх було двоє)

Генеральний обозний (керував збройним постачанням армії)

Генеральний підскарбій (очолював фінансову службу)

Осавул (інспектував військо)

Хорунжий (охороняв головні хоругви — прапори козацького війська)

Бунчужний (захищав бунчук — символ гетьманської влади)

З наказу гетьмана Богдана Хмельницького білоцерківському полковнику в серпні 1650 р.

Як тільки цей універсал потрапить до ваших рук, зараз же з одного міста до іншого його відсилайте, бо застерігаю кожного, хто затримає його хоч на годину і не пошле, я публічно заявляю, що такий буде визнаний неслухняним, а також, згідно з військовими артикулами, для прикладу нагадування іншим, щоб не наважувалися в подібних випадках грішити, буде покараний на горло...

Система органів публічної влади мала три рівні — генеральний, полковий і сотенний. Вища влада в державі належала генеральному урядові, до якого входили гетьман і генеральна старшина. Повноваження цього органу публічної влади поширювалися на всю територію України. На місцях управляли полкові та сотенні уряди (осавул, обозний, судді, писар, хорунжий). Полковий уряд обирався полковою старшиною і складався з полковника та полкових урядовців, а сотенний — із сотника та його помічників. У містах з магдебурзьким правом управління здійснювалося магістратами, у селах справами відали старости. Запорозька Січ (територія вольностей Війська Запорозького низового) була окремою військово-адміністративною одиницею.

За державні клейноди служили гетьманська булава, корогва, гетьманський бунчук і печатка Війська Запорозького із зображенням козака з рушницею на плечі та шаблею при боці.

Нова держава мала потужні збройні сили (понад 100 тисяч вояків). Основою війська стало реєстрове й запорозьке козацтво, довкола якого гуртувалися покозачене селянство та містяни. Більшість козацького війська становила піхота. Окрім неї, були кіннота, артилерійські підрозділи, підрозділи розвідки, загони постачання (зброї, боєприпасів, продовольства), фортифікаційної і прикордонної служб, загони варти.

Українська козацька держава мала власну судову систему, до якої входили сотенні суди, полкові суди та Генеральний військовий суд, що замінили собою судові органи Речі Посполитої. Судочинство здійснювалося на підставі Статутів Великого князівства Литовського, норм магдебурзького права, гетьманських і полковницьких універсалів, рішень козацьких рад.

Усі види польського гніту було ліквідовано, скасовано суворі покарання за протиправні вчинки проти королівської влади й магнатів, шляхти, католицького духівництва. Установлювалися покарання за зраду українському народові, за відмову надати допомогу в битвах, непокору та шкоду, заподіяну козацькій старшині.

Унаслідок формування нових основ державності відбулася зміна політичної еліти суспільства³³. Соціальні зміни за роки війни підірвали колишню силу шляхти. Багато шляхтичів було вбито або вигнано з України.

³³ Політична еліта (від краще, добірне) — привілейована група осіб, яка утворює верхівку суспільства й виконує владно-політичні функції на його користь.

Навіть більшість тих, хто зберегли свої маєтки, втратили безкоштовну робочу силу — селянина. Нова держава була породженням козацького війська й козацької верстви. Шляхтичі зберігали свою колишню владу, тільки ставши козаками. А серед козацького війська вже існувала нова, нешляхетська еліта, яка заповнювала нові військово-адміністративні посади. Отже, суспільною верхівкою стала нова українська еліта, що поєднувала частину шляхти польських часів і нову групу козацької старшини та знаті.

ДОСЛІДІТЬ

Схарактеризуйте зміст кожного із зображень, спираючись на текст параграфа.

1 — портрет Богдана Хмельницького в Іллінській церкві в Суботові (XVII—XVIII ст.);

2 — Військова рада на Січі (частина діорами в Музеї історії запорозького козацтва);

3 — С. Васильківський. Писар військовий;

4 — Д. Нарбут. Вибори кошового

3. ЯКУ ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ ПРОВОДИЛА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА

ПОМІРКУЙТЕ

Якими були цілі зовнішньої політики держави? Чи можна вважати її успішною?

Зусилля дипломатичної служби козацької держави спрямовувалися на збереження союзу із Кримським ханством, пошук порозуміння з Османською імперією, Московською державою і Трансильванським князівством. Згодом гетьман активізував дипломатичні відносини з Туреччиною, представляючи Україну як незалежну державу. У 1649 р. було підписано договір між Військом Запорозьким і Туреччиною.

Значну роль у дипломатії козацької держави відігравали Молдова, Волощина і Трансильванія. Вони межували з Україною і перебували в близьких відносинах із Польщею. Тож Б. Хмельницький та його урядовці шукали підтримки у цих держав.

Здобутком дипломатії козацької держави було й уникнення загострення відносин з Московією та початок контактів зі Швецією. Серед південно-європейських держав дипломатичні відносини з Україною підтримувала Венеція, яка на той час воювала з Туреччиною і сподівалася на виступ Війська Запорозького проти Туреччини.

ДОСЛІДІТЬ

1. Про які події розповідає картина? Як відображено зустріч із послом? Чи є це, на вашу думку, перемовинами рівних? Чому?

Невідомий автор. Посланець Речі Посполитої у Богдана Хмельницького під Замостям у 1648 р. (живопис, XVII ст.)

2. Чому цей договір можна вважати важливою дипломатичною подією?

З Договору між турецьким султаном і Військом Запорозьким та народом руським про торгівлю на Чорному морі

1. Цісар турецький дозволяє козацькому війську та його державі плавати по Чорному морю до всіх своїх портів... і до портів чужоземних держав... зупинятись у портах, коли захочуть... 2. Звільняє їхніх купців від мит, оплат і податків на сто років... 5. Щоб затримати свавільних людей на море вибігати, Військо Запорозьке... заснує кілька міст нижче порогів, звідки торгівля має іти і безпека на морі буде зміцнена. Християнських в’язнів у турків... козацьким купцям можна викуповувати.

4. ЧИМ ХАРАКТЕРИЗУВАЛОСЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Які зміни відбулись у соціальній структурі та економічному становищі населення в козацькій державі?

Утвердження Української козацької держави — Гетьманщини — відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє польське шляхетське землеволодіння, а також кріпацтво. Натомість поступово почала формуватися козацька, селянська, а також державна власність на землю.

Це зумовило домінування в Українській козацькій державі найманої праці. Тому можна стверджувати, що козацька революція була українським проявом і аналогом буржуазних революцій в Європі.

Відтак змінилася й соціальна структура суспільства.

ДОСЛІДІТЬ

Якими були основні суспільні стани в Українській козацькій державі? Чим нова структура відрізнялася від попередньої?

Польські магнати, шляхта й католицьке духівництво змушені були залишити територію Війська Запорозького. Їхні землі захопили козаки й селяни, частина земель перейшла у власність військового скарбу. Натомість збереглися землеволодіння української шляхти, яку тепер становили середні і дрібні землевласники, що приєдналися до Богдана Хмельницького й пішли на певні поступки іншим станам заради привілейованого становища в суспільстві.

Значна роль в українському суспільстві належала козацькому стану. За козаками закріплювалися права власності на землю, звільнення від податків, участі в політичному житті. Головним обов’язком козака була військова служба, яку він ніс за власний рахунок. Ні уряд, ні місцева адміністрація не могли втручатися в козацьке землеволодіння, проводити конфіскацію навіть тоді, коли за малолітством дітей порядкувала вдова. Особисте господарювання на військовій землі дозволялося правом займанщини. Кожний козак міг претендувати на землю там, де хотів, і в кількості, яку брався обробляти. Саме на праві займанщини створювалися козацькі хутірські господарства-зимівники.

З козацької старшини формувалася нова українська знать, яка змінила польську. Із часом вона перетворилася на провідну верству українського суспільства й головного землевласника, що відігравав ключову роль у вирішенні державних справ. Нова знать поступово зосереджувала у своїх руках владу і землю та обмежувала свободу селян і простих козаків, що загострювало соціальні конфлікти.

Населення міст, хоча й перебувало на нижчому від нової шляхти соціальному щаблі, зберегло в роки війни за собою «давні права і вольності». Однак саме вони, як і численне селянство, забезпечували економічний фундамент влади в Гетьманщині. Сплачуючи нарівні із селянами державні податки, містяни мали більше майнових прав, були заможнішими й мали вищий статус. Жителям міст із магдебурзьким правом надавалося самоврядування, решта одержали обмежену автономію.

Українські міста були маленькими, деякі з них практично не відрізнялися від сільських поселень. Достаток багатьох містян так само залежав від обробки полів, як від ремесла чи торгівлі. У більшості міст виникали цехи, діяв заможний купецький патриціат, але крила їм підрізали конкуренти — нова шляхта й козаки.

Православне духівництво разом з українським населенням боролося проти польського панування, виступало послідовним захисником національних інтересів. Богдан Хмельницький не тільки залишав за монастирями земельні володіння й обов’язкову працю селян, а й збільшив їхні багатства новими жалуваннями. Духівництво звільнялося від податків, військової служби і трудових повинностей.

Значна кількість селян у роки війни покозачалися, перетворившись на підданих Війська Запорозького, тобто на простих людей, які володіли землею і самі її обробляли за умови сплати податків до військової скарбниці.

Набагато складнішою була ситуація із селянами, які до війни жили на приватних землях. У роки війни чинилися спроби повернути їх до виконання старих повинностей, та вони відповідали спротивом. У приватновласницьких володіннях право селян на користування землею було обмеженим, а власники землі поступово залучали селян до обов’язкових робіт.

ДОСЛІДІТЬ

Виберіть відповідний підпис до кожної ілюстрації. Вибудуйте соціальну піраміду українського суспільства XVII — початку XVIII ст. і поясність, які зміни відбулись у становищі представників різних верств населення козацької держави.

Селяни;

чорне й біле духівництво;

козацька старшина й рештки шляхти старих часів;

козаки;

містяни.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

Працюючи в парах, перевірте одне одного й полічіть бали, які ви отримали за правильні відповіді.

1. Як називалася держава, створена Богданом Хмельницьким? (0,5 бала)

2. Покажи на карті територію і кордони козацької держави. (1 бал)

3. Яким був адміністративно-територіальний поділ Війська Запорозького? (2 бали)

4. Назви найвищий орган влади в козацькій державі. (0,5 бала)

5. Хто очолював виконавчу владу? (0,5 бала)

6. Як будувалася центральна влада? (1 бал)

7. Як будувалася влада на місцях? (1 бал)

8. Як формували армію? (0,5 бала)

9. Як будувалася судова система козацької держави? (1 бал)

10. Які зміни й чому відбулися в політичній еліті? (1 бал)

11. Як змінилася соціальна структура населення Війська Запорозького? (2 бали)

12. Схарактеризуй зовнішньополітичну діяльність Війська Запорозького. (2 бали)

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Чи можна стверджувати, що створення Української козацької держави в середині XVII ст. — це продовження традицій української державності, яке сприяло розвитку української нації? Свою думку доведи.

2. Склади таблицю «Держава Богдана Хмельницького» за схемою: територія, державний устрій, адміністративно-територіальний устрій, фінансова система, міжнародні відносини, державна символіка.

Виконай завдання 21-22.1, 21-22.2, 21-22.3 в е-додатку.