§ 23. Правобережне козацтво, Слобідська Україна та Запорожжя наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривок. Які події зумовили такий стан Правобережної України?

З козацького літопису Самійла Величка

Від Корсуня і Білої Церкви, потім на Волинь і в князівство Руське, до Львова, Замостя, Бродів і далі подорожуючи, бачив я багато городів і замків безлюдних, і пусті вали... що стали пристанищем тільки для диких звірів... Бачив я там... багато кісток людських, що тільки небо за покрівлю собі мали...

2. Визначте на основі карти (с. 189), які території Правобережної України найбільше постраждали від військових дій.

1. ЯКИМ БУЛО СТАНОВИЩЕ ПРАВОБЕРЕЖНОГО КОЗАЦТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Чому влада Речі Посполитої сприяла відновленню козацтва у Правобережній Україні? Якими були особливості цього процесу? Знайдіть на карті (с. 189) території відновлених полків Правобережної України.

За часів Руїни територію Правобережної України було поділено між Річчю Посполитою та Османською імперією. За Вічним миром 1686 р. з Московським царством Річ Посполита підтвердила право власності на Північну Київщину, Галичину й Волинь. За Бахчисарайським договором 1681 р. з Московським царством Османська імперія отримала Південну Київщину, Брацлавщину й Поділля, де до 1685 р. гетьманував Юрій Хмельницький. Унаслідок боротьби різних держав за Правобережжя ці воєводства було спустошено й майже обезлюднено.

Олюднення цих земель активізувалося завдяки універсалу короля Яна III Собеського 1684 р. Правитель дозволив закладати козацькі поселення на південь від річки Рось. З Лівобережної України, Волині, Галичини й Молдови почалося переселення козаків та їхніх родин. На відновлених козацьких територіях відроджувалися полковий устрій, козацькі права та вольності, створювались органи козацького самоврядування. Очолював козацьку адміністрацію наказний гетьман, якого призначав король.

Протягом наступних років тривав поступовий процес відродження правобережних містечок і сіл, які швидко заселялися людьми. З 1687 р. місцева польська шляхта, яка теж поверталася до «дідичних» маєтків, скаржилася, що козаки будують свою «удільну» державу, не зважають на польські закони, відроджують козацькі полки.

Поки тривала війна з Османською імперією, верховна влада Речі Посполитої закривала на це очі. Але в 1699 р. було підписано Карловицький мирний договір, за яким уся територія Правобережжя відійшла до Речі Посполитої. Тож невдовзі сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацького устрою на Правобережжі. Гетьманові та полковникам наказали розпустити козацькі полки.

Але старшина відмовилася виконати це розпорядження і розпочала проти Речі Посполитої боротьбу, яку сучасники називали «другою Хмельниччиною». Очолив це повстання Семен Палій, який мав значний авторитет серед правобережного козацтва. За його словами, він «поселився у вільній Україні, й Речі Посполитій немає ніякого діла до цієї області; лише він один має право в ній розпоряджатися — як справжній козак і гетьман козацького народу». Збройне протистояння, що тривало в 1702— 1704 рр. почалося із селянських заворушень на Поділлі та Брацлавщині, а згодом поширилося на Київщину і Східну Волинь.

Полякам не вдавалося придушити виступ Семена Палія. Вони звернулися по допомогу до Московії, і за її вказівкою навесні 1704 р. гетьман Іван Мазепа, який керував Гетьманщиною, згорнув повстання.

ДОСЛІДІТЬ

Улітку 1683 р. Семен Палій на чолі загону запорозьких козаків вирушив до австрійської столиці Відня. Він брав участь у відбитті в Османської імперії багатьох фортець в Угорщині і Словаччині, за що отримав повагу від польської влади. Польський чиновник Францішек Замойський писав Палієві: «...Його милість король так шанує відвагу вашої милості... що висловить те у своєму листі сам. Він уже визначив війську вашому плату... так само й вашій милості...».

Як ставився до Семена Палія король Речі Посполитої? Чому? Які факти біографії Палія підтверджують ваші думки?

Кілька фактів про людину

Невідомий художник. Семен Палій, XIX ст.

Пам’ятник С. Палію в м. Біла Церква

Семен Палій (Семен Гурко, 1640-1710) — державний та військовий діяч Гетьманщини, полковник Фастівського полку, один з керівників повстання проти Корони Польської на Правобережжі. Родом із козацької або заможної міщанської родини, Палій здобув добру освіту — ймовірно, вчився в Київській колегії.

Значну частину свого життя С. Палій провів у бойових походах. Служив у війську Петра Дорошенка. За дивовижну силу і стійкість славився серед козаків вояком з магічними здібностями.

Брав участь у війнах Речі Посполитої з Османською імперією. Разом з кількома сотнями запорожців заснував полк із центром у місті Фастів. Під його управлінням перебувала територія колишніх Білоцерківського, Канівського, Чигиринського та Уманського полків. Його діяльність мала не лише військовий, а й державотворчий характер.

У 1702-1704 рр. Семен Палій очолив антипольський рух, його було заарештовано й заслано до Сибіру, де він перебував до 1708 р. Помер у 1710 р. в Києві.

Семен Палій став героєм низки фольклорних і літературних творів, зокрема поеми Тараса Шевченко «Чернець», поеми-балади Левка Боровиковського «Палій», роману Володимира Малика «Чорний вершник».

У місті Фастів Семену Палію встановлено пам’ятник. На території дендропарку «Олександрія» в Білій Церкві на честь полковника названо найвищий пагорб-урочище Палієва гора. Тут росте один із двох відомих дубів Палія, другий, за легендою, посадив сам полковник у Фастівському лісництві.

2. ЯК ВІДБУВАЛОСЯ ЗАСЕЛЕННЯ І РОЗВИТОК СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте основні хвилі заселення Слобідської України й особливості її соціально- економічного та політичного розвитку.

Поряд з Лівобережною Гетьманською державою розташовувалася Слобідська Україна, яку почали активно заселяти в середині XVII ст. завдяки широкому потоку переселенців, переважно із Правобережжя. У той час територія Слобожанщини була південною окраїною Московської держави.

ДОСЛІДІТЬ

Опишіть за картою територію Слобідської України. Схарактеризуйте переваги й ризики проживання та ведення господарства на цих територіях. Порівняйте свої висновки з текстом підручника.

Колонізація Слобожанщини протягом XVII—XVIII ст. відбувалася кількома хвилями. Оскільки новостворені поселення підтримувалися владою і звільнялися від податків, то й називалися вони за давньою українською традицією слободами. Звідси походить і назва краю — Слобідська Україна, або Слобожанщина.

1652 року тисяча козаків під проводом полковника Івана Дзиковського із жінками й дітьми пішли з-під Острога на Волині. На нове місце переселенці прибули з усім господарством і заснували місто Острогозьк. Дзиковський також привів із собою двох священників та полкову старшину — обозного, писаря, осавулів.

Масове заселення північно-західної Слобожанщини розпочалося після 1654 р., тобто після підписання Переяславського договору.

ДОСЛІДІТЬ

Чому збільшувалося населення Слобідської України? Що було причиною міграцій населення?

З «Економічної історії України»

Міграційні процеси й освоєння нових земель на Слобожанщині проходили інтенсивніше, ніж на Лівобережжі, й мали вплив на соціально-економічний розвиток краю. Це пояснюють наявністю масивів вільної території. Боярин Волконський у 1680 р. зазначав, що лише із Правобережжя в межі Слобідської України від початку Хмельниччини переселилося 20 тисяч родин, «а то й того больше». Коли врахувати той факт, що в кожній сім’ї було зазвичай не менше двох дітей, то названу цифру умовно можна потроїти. З них 30 % покинули правий берег Дніпра з кінця 1650-х до кінця 1670-х рр.

В останній чверті XVII ст. в колись малозаселеному регіоні вже налічувалося понад 230 поселень, у яких мешкало не менш ніж 250 тис. осіб.

Залишали обжиті місця і вирушали в небезпечну подорож здебільшого заможні козацькі родини. Вони отримували певні привілеї, серед яких головним було право займанщини. Кожен переселенець привласнював стільки землі, лісу, сіножатей, скільки міг обробити. Згодом, щоб врегулювати займанщину, навколо міста або села стали визначати певну земельну ділянку, яка розподілялася між поселенцями. Ліси, луки, річки й озера населення використовувало спільно.

Замість сплати податків із землі чи господарських промислів українські переселенці зобов’язувалися відбувати військову службу. Численних переселенців з Лівобережжя та Правобережжя приваблювало також право на козацьке самоврядування, що його царський уряд на початку колонізації зберігав за українцями. Переселенці визнавали владу царя складанням присяги. Права українських переселенців закріплювали царські жалувані грамоти. Одночасно Слобожанщину частково заселяли московські служилі люди.

ДОСЛІДІТЬ

Як у документі описано формування населення Слобожанщини? На яких умовах відбувалося переселення?

Зі звернення мешканців Сумського полку до царя

Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст в Україну³⁴ на закликання бєлгородських та курських воєвод. Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українські міста по Бєлгородській лінії у диких степах, якими ходили татари під ці міста. І для збільшення населення у цих нових містах велено було нам закликати на життя свою братію — українців. Ми збудували Суми, Суджу, Миропілля та інші міста, а до них повіти і села.

І ми вірою та правдою служили. І тоді, коли татари приходили плюндрувати московські українські міста, ми не приставали ні до якої зради. За те пожалувано нас усякими вольностями і дозволено займанщини займати, пасіки і всілякі ґрунти заводити і всілякими промислами промишляти без податку, за старим українським звичаєм.

Соціальний устрій та господарство Слобідської України були схожими з тими, що існували в Гетьманщині. Уже перші українські поселенці поділялися на козаків, духівництво, містян і селян (посполитих). Основним станом вважалося козацтво, до якого в середині XVIII ст. належала половина всього населення Слобідської України.

Селяни поділялися на вільних, які мали власну землю, і тих, які жили на землях козацької старшини, московських поміщиків, монастирів і за це відробляли панщину та платили данину. Кількість містян (купців, ремісників) була незначною, шляхти на землях Слобідської України не було.

³⁴ Ідеться про Слобідську Україну.

Основу економіки краю становило сільське господарство. Розвивалися також ремесла і промисли: винокуріння, пивоваріння, млинарство. У місцевостях, багатих на ліс, виробляли смолу, дьоготь тощо. Зростало видобування солі. Швидко розвивалася торгівля, осередком якої став Харків.

На Слобожанщину було перенесено й козацький адміністративний устрій: тут створювалися козацькі полки, що стали військовими та адміністративно-територіальними одиницями. В адміністративних і військових питаннях ці полки було підпорядковано бєлгородському воєводі.

Водночас Москва дедалі більше обмежувала місцеве самоврядування. Майже в усі великі міста призначалися московські воєводи. Цар дуже боявся, що на Слобожанщині оберуть гетьмана і створять козацьку державу. Тож посади гетьмана в Слобідській Україні не існувало, так само, як і генеральної старшини. Від початку заснування московський уряд використовував слобідські козацькі полки для оборони від татарських набігів, у походах на Гетьманщину, у Чигиринських походах та походах у Крим.

ДОСЛІДІТЬ

Працюючи з картою (с. 189) і схемою, визначте, на які полки розділилася Слобідська Україна. Опишіть систему управління цими територіями.

СИСТЕМА ОРГАНІВ ВЛАДИ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ

3. ЯКИМ БУЛО ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАПОРОЗЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

ПОМІРКУЙТЕ

Яких нових ознак набуло господарське життя козаків у Січі в XVII ст.?

За Андрусівським перемир’ям 1667 р. Запорожжя підпорядковувалося Польщі та Москві, а за «Вічним миром» 1686 р. увійшло до складу Московської держави. Територія Запорозької Січі охоплювала нинішні Запорізьку, Дніпропетровську, частково Кіровоградську та Херсонську області. Центральною частиною Запорожжя до 1709 р. була Чортомлицька Січ.

На Січі розвивалося господарське життя. Запорожці займалися рибальством, полюванням, бджільництвом, скотарством і хліборобством. Значну роль відігравало ремесло: виготовляли човни, порох, зброю, кінську збрую тощо. Але основними товарами, які вони продавали й обмінювали, були риба, сіль, хутра, шкіра, мед і худоба. Завозили хліб, боєприпаси й сукно. Запорожжя торгувало переважно з Лівобережжям і Слобожанщиною, а також із Кримом, Туреччиною, Польщею та Литвою.

ПОМІРКУЙТЕ

Де розташовувалася Чортомлицька Січ і як її було зведено?

1 — С. Якутович. Чортомлицька Запорозька Січ;

2 — Чортомлицька Січ (реконструкція В. Ленченка)

Від часу утворення Гетьманської держави Січ була вже сформованою демократичною козацькою республікою, у якій народну волю виявляла козацька рада. Раз на рік рада обирала старшину: козацького отамана, суддю й писаря.

На Січі не було кріпацтва, тому сюди щороку прибувало багато втікачів від панського гноблення. Запорожці зазвичай брали участь в антифеодальних виступах в Україні і водночас були активною та потужною силою в боротьбі проти іноземних загарбників.

У добу Руїни Запорозька Січ виступала самостійною військово- політичною силою і проводила незалежну зовнішню політику. Тож після смерті Богдана Хмельницького саме січовики неодноразово збурювали спокій в Україні.

Яскравим і неоднозначним представником Запорожжя часів Руїни був Іван Сірко — один з найавторитетніших кошових отаманів.

ДОСЛІДІТЬ

1. Як характеризує Івана Сірка історик?

Історик Юрій Мицик про Івана Сірка

Наталія Павлусенко. Іван Сірко, 2020 р.

Джерела засвідчують, що славнозвісний козацький вождь був глибоко релігійною людиною, безсребником, навіть аскетом, майже зовсім не вживав алкогольних напоїв... відзначався силою, почуттям власної гідності, воїнськими доблестями і високими моральними якостями, хоча у ставленні до ворогів і, особливо зрадників, вважався суворим і навіть жорстоким... Сірко гуманно поводився з полоненими, відпускав на волю всіх немусульман, навіть католиків та євреїв, а за кривду, заподіяну полоненій туркені, татарці або черкешенці, навіть засуджував винного запорожця до страти. Славетний ватажок не терпів боягузів, грабіжників, зманіжених вояків і, особливо зрадників... Іван Сірко вісім разів обирався кошовим отаманом на Січі, хоч і не завжди прагнув цього... За підрахунками історика Дмитра Яворницького, Сірко здійснив 55 походів проти Османської імперії та Кримського ханства й жодного разу не зазнав поразки... хоч нерідко ситуація була тяжкою, і лише завдяки талантам Сірка козаки брали гору над ворогами.

За свідченням польського хроніста Веспасіяна Коховського, його ім’ям татарки лякали дітей, коли вони плакали.

2. Художник Ілля Рєпін якось почув розповідь про лист-відповідь запорожців турецькому султану. Козаки в образливій формі відповіли на пропозицію султана Мехмеда IV прийняти мусульманство та перейти до нього на службу. Рєпін відтворив процес написання легендарного листа на полотні.

Ілля Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану, 1891 р.

3. Розгляньте картину Іллі Рєпіна. Визначте, хто із зображених козаків Іван Сірко. Перевірте свою здогадку за відкритими джерелами.

Після підписання з Польщею «Вічного миру» Запорозька Січ офіційно увійшла до сфери впливу Московії. Московський цар, воліючи використати запорозьких козаків у власних інтересах, надав їм чимало привілеїв, як-от володіння землями, забезпечення грошима, провіантом та бойовим спорядженням. До того ж він не втручався в козацьке самоврядування і суд. Проте запорожці не завжди беззаперечно корилися цареві. До прикладу, вони виступали проти побудови московських фортець під Самарою, на Кам’яному Затоні та на кордоні з Османською імперією.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Як відновлювалося правобережне козацтво?

2. Чому ми пам’ятаємо про Семена Палія?

3. Якими були причини української колонізації Слобожанщини? Звідки походить така назва регіону?

4. Які зміни сталися в розвитку Запорозької Січі після визвольної війни?

5. Якими були територіально-адміністративний устрій та система управління Слобожанщиною? У чому полягають їх особливості порівняно з Гетьманщиною?

6. Чому, на твою думку, в подіях другої половини — кінця XVII ст. не вдалося зберегти єдність України? Назви факти, які підтверджують, що жоден із союзників українських гетьманів не відстоював інтереси України, а лише переймався власними інтересами.

7. Що спільного було в політиці Османської імперії, Речі Посполитої і Московського царства стосовно українських земель?

8. Чому дослідники називають дії козацтва деструктивними стосовно розвитку та збереження української державності?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Порівняй соціальний устрій Правобережної Гетьманщини, Слобожанщини й Запорожжя. Відповідь оформ у вигляді таблиці.

Виконай завдання 23.1, 23.2, 23.3 і 23.4 в е-додатку