Розділ V. Україна та ранньомодерні імперії XVIII ст.

§ 25. Україна за гетьманування Івана Мазепи і Пилипа Орлика

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Якою людиною постає гетьман Іван Мазепа в баченні дипломата? Які його особисті якості, на вашу думку, сприяли тривалому перебуванню гетьмана при владі?

З «Листів» французького дипломата Жака Балюза, 1704 р.

З Московії я поїхав на Україну, країну козаків, де був кілька днів гостем володаря Мазепи, що обіймає найвищу владу в цій країні. На кордоні мене зустріла почесна козацька варта і з великою пошаною допровадила до міста Батурина...

...При його дворі — два лікарі-німці, з якими Мазепа розмовляв їхньою мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив по-італійськи. Я розмовляв з господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв мене, що недостатньо володіє французькою, хоча замолоду відвідав Париж і Південну Францію, був на прийомі в Луврі...

Він має великий досвід у політиці; на противагу московітам, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою колекцію зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки. ...Належить він до тих людей, які воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати. Все-таки гадаю, що навряд чи любить московського царя, бо ні слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя.

1. ЯКОЮ БУЛА ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ІВАНА МАЗЕПИ

ПОМІРКУЙТЕ

Які верстви населення України могли підтримувати Мазепу в його політиці? Чому?

Іван Мазепа став гетьманом Лівобережжя в 1687 р. Цього ж дня він підписав нову угоду з Московією під назвою Коломацькі статті, яка ще більше обмежувала права Української козацької держави. Зокрема, обмежувалися права козацтва щодо обрання гетьмана, лімітувалося гетьманське право на пожалування маєтків та збільшувалася кількість московських гарнізонів. Самостійна зовнішня політика Гетьманщини заборонялася.

ДОСЛІДІТЬ

Українська історикиня Ольга Ковалевська говорить, що серед усіх українських гетьманів для неї Іван Мазепа — постать номер один. Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому?

Кілька фактів про людину

М. Бернінгротг. Іван Мазепа (гравюра, 1706 р.)

Іван Степанович Мазепа — гетьман України в 1687-1709 рр. Народився в с. Мазепинці (тепер Білоцерківський район Київської області) в сім’ї українського шляхтича. Навчався в Києво-Могилянській академії, потім в єзуїтській колегії у Варшаві. Як здібного юнака його відправили коштом польського короля Яна Казимира до Голландії, Італії, Німеччини і Франції, де він вивчав фортифікаційну й гарматну справи та інші науки. Володів кількома мовами, цікавився мистецтвом, писав вірші. Після завершення навчання був на дипломатичній і військовій службі в польського короля. Служив у гетьмана Петра Дорошенка, згодом перейшов на службу до гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича.

Будучи гетьманом, сприяв об’єднанню українських земель у єдиній державі та утвердженню міцної гетьманської влади. Прагнув побудувати державу європейського зразка на засадах українського козацького устрою.

Мазепа робив реальні кроки для подолання Руїни й утвердження козацької держави. Гетьман опікувався освітою, культурою, розгорнув масштабне будівництво. Булаву Іван Мазепа утримував майже 22 роки — найдовший термін, упродовж якого будь-хто з гетьманів був при владі.

За гетьманування Мазепи в Лівобережній Україні не сталося жодної внутрішньої війни. Завдяки продовженню міграції населення на Лівобережжя і відносному спокою на землях Гетьманщини відбувався приріст населення і зростала кількість міст, хуторів та поселень.

Мазепа домігся економічної незалежності гетьманського скарбу, посилив власну владу, зробивши її верховною не тільки над старшиною, а й над московськими воєводами. Новий гетьман послідовно відстоював інтереси козацької верхівки й заохочував її даруванням земель (роздав старшині близько тисячі маєтків). Унаслідок підтримки гетьмана старшина залучалася до освоєння занедбаних земель, розвитку нових міст, ремесел, промислів і торгівлі.

Продемонструвавши свої політичні здібності, Іван Мазепа здобув авторитет у московського царя Петра І. Це дало йому змогу рішуче діяти як у внутрішній, так і в зовнішній політиці.

ДОСЛІДІТЬ

Яким було ставлення до Івана Мазепи з боку імперської влади Московії?

Із праці сучасного історика Сергія Плохія «Брама Європи»

На відміну від попередніх гетьманів, Мазепа зміг зосередити у своїх руках не тільки економічну, а й політичну владу. Це було пов’язано з підтримкою, яку він мав на верхівці імперської піраміди. Цар Петро І вважав Мазепу своїм вірним слугою. Коли козацькі старшини скаржилися царю на свого гетьмана та звинувачували його в зраді, Петро відправляв ці доноси до Мазепи, всупереч загальноприйнятій традиції московських правителів використовувати такі скарги для підриву становища козацьких гетьманів. Він виказував Мазепі навіть більшу довіру, дозволяючи йому страчувати своїх обвинувачів із середовища козацької еліти.

Іван Мазепа докладав чимало зусиль для захисту рядового козацтва від тиску з боку старшини. Гетьман заборонив перехід козаків у селянський стан, а селянам дозволялося подавати до суду скарги на панів. Гетьманськими постановами скасовувалися найобтяжливіші податки.

Водночас Мазепа обмежив свободу пересування селян, унормував дводенну панщину, примусив селян платити податок на будівництво мостів, шляхів і на гетьманський двір. Також селяни мали утримувати гетьманські й царські полки, кількість яких постійно зростала. Тих, хто не платив, позбавляли землі.

Значну увагу у внутрішній політиці Іван Мазепа приділяв культурно- просвітницькій діяльності. Гетьман вкладав кошти в розвиток науки, освіти, мистецтва, книгодрукування, української церкви та освіти. За його підтримки засновано Чернігівський колегіум. Коштом Мазепи було збудовано дванадцять нових і від реставровано близько двадцяти храмів, а після його смерті старшина навіть не змогла підрахувати, скільки гетьман видав «щедрою рукою у побожному намірі на будову багатьох церков і монастирів». Внесок Івана Мазепи в розвиток архітектури й будівництва був настільки значним, що тогочасний архітектурний стиль називають козацьким або мазепинським бароко.

Складними для Мазепи виявилися стосунки із Запорозькою Січчю. Гетьман намагався вгамувати самостійництво січової старшини та підпорядкувати Січ собі, однак отримав рішучий спротив.

Проти гетьмана повставали й козацькі полки. Але Мазепа придушував ці виступи з допомогою найманців і московських військ.

ДОСЛІДІТЬ

На основі тексту та ілюстрацій на с. 210 складіть перелік основних заходів внутрішньої політики Івана Мазепи.

1 — гетьманська столиця Батурин (реконструкція С. Дмитрієнка);

2 — Соборна церква Миколаївського військового монастиря на Печорську в Києві, зведена коштом Мазепи у 1690-1695 рр.;

3 — Богоявленський собор Братського монастиря (1690-1693 рр.), збудований коштом гетьмана

Користуючись підтримкою царату, Мазепа вимушений був долучатися до зовнішньополітичної діяльності Петра І, що оберталося втягуванням українського козацтва у виснажливі московсько-османські й московсько- шведські війни. Крім людських жертв, ці війни розоряли українське населення.

Іван Мазепа виступив за приєднання Правобережної України. Під час повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія (1702-1704 рр.) гетьман швидко зайняв усю Київщину, Волинь і частину Східної Галичини. Придушивши в 1704 р. повстання Палія, він об’єднав під своєю булавою Правобережну та Лівобережну Україну до 1709 р.

2. ЧОМУ І ЯК МАЗЕПА ВИСТУПИВ ПРОТИ МОСКОВІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Чому під час війни Іван Мазепа схилився на бік союзу зі Швецією?

У Північній війні, розпочатій 1700 р., Московська держава прагнула вийти до Балтійського моря та приєднати прилеглі території. Україна ж своїх інтересів у тих військових діях не мала. Незважаючи на це, цар Петро І вимагав від України матеріальних і людських ресурсів.

З 1700 р. українські козаки воювали проти шведів далеко за межами України — у Лівонії, Литві, Польщі, Білорусі, де понесли великі людські втрати й економічні збитки. У 1706 р. на українські території прибуло 70 тисяч московського війська, утримання якого покладалося на місцеве населення, як і будівництво мостів та фортець. Окрім воєнних негараздів, козаків непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. Серед старшин ширилися чутки про перетворення їх на служивих дворян і ліквідацію козацького війська.

Тож тягар війни та зовнішньополітична ситуація зумовили кризу у відносинах із Московською державою, за якої українська верхівка почала шукати контактів з польським королем Станіславом Лещинським, а згодом — зі шведським королем Карлом XII. У 1708 р. було укладено таємний договір про союз зі Швецією, згідно з яким Україна після війни ставала вільною державою, а шведський король виступав гарантом її державності.

У жовтні 1708 р. Іван Мазепа із прибічниками прибув до ставки Карла XII. Разом з гетьманом до короля перейшло чотирьохтисячне козацьке військо, генеральна старшина та сім із дванадцяти полковників. Основна ж маса козацьких військ як на Лівобережжі, так і на Правобережжі, не підтримала гетьмана.

У відповідь на дії Мазепи царське військо в листопаді 1708 р. захопило і зруйнувало гетьманську резиденцію — Батурин. Під час каральної операції за різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. Місто було пограбовано й спалено.

У березні 1709 р. було укладено договір між Карлом XII, Мазепою і Запорозькою Січчю. Карл XII, приймаючи Мазепу та козаків під свою владу, зобов’язався не укладати мирного договору із царем доти, доки Гетьманщина не буде повністю звільнена від Москви, а козакам не будуть повернені давні права і привілеї.

І хоча більшість козаків, які залишились у Запорожжі, вороже поставилася до мазепинців, царські війська за наказом Петра І з особливою жорстокістю зруйнували Чортомлицьку Січ. Більшість козаків було вбито, будівлі спалено, а майно, військове спорядження і клейноди вивезено. Запорожці мусили тікати у володіння кримського хана, де заснували Кам’янську та Олешківську Січі.

Доля війни вирішилась у битві під Полтавою 27 червня 1709 р., у якій українсько-шведські війська зазнали поразки. Рештки їхнього війська відступили вздовж річки Ворскли. Мазепа разом із Карлом XII переправилися через Дніпро й дісталися до міста Бендери (нині м. Тігіна, Молдова), розташованого на підвладній османцям території. У цьому місті гетьман помер 22 вересня 1709 р.

ДОСЛІДІТЬ

Чи погоджуєтесь ви з характеристиками Мазепи в наведених джерелах? Чому?

З надгробного слова над Мазепою його сподвижника Пилипа Орлика

Той великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків, жертвував усім, щоби вибороти волю своїй Батьківщині. Він не вагався зректись усього, що може бути найдорожче на цій землі, й віддав власне життя за визволення рідного краю з-під московського ярма... Ім’я Мазепи житиме вічно зі славою в пам’яті нашого народу, бо він бажав розвитку всіх його можливостей.

Український історик Володимир Антонович

Мазепа був «найбільш освіченим серед українських діячів, природним талантом, справжнім політиком». Коли придивитися до його діяльності, то можна переконатися, що він був щирим патріотом, бо завжди дбав про автономію свого краю.

3. ЯКИЙ ЗМІСТ МАЛА КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА ТА В ЧОМУ ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

ПОМІРКУЙТЕ

За яких обставин з’явилася Конституція Пилипа Орлика? Які її основні пункти?

Після смерті Івана Мазепи на раді в Бендерах 5 квітня 1710 р. гетьманом було обрано Пилипа Орлика.

ДОСЛІДІТЬ

У чому й кому присягав майбутній гетьман Пилип Орлик? Чому його було обрано гетьманом після Мазепи?

Із присяги Пилипа Орлика

Я, Пилип Орлик, новообраний Запорозького Війська гетьман, присягаю Господові Богу, на тому, що буду... незмінно виконувати: милість, вірність і... дбання до малоруської Вітчизни, матері нашої, про добро її посполитим, про публічну цілість, про розширення прав та вольностей військових...

Кілька фактів про людину

Наталія Павлусенко. Пилип Орлик, 2013 р.

Пилип Орлик — гетьман Війська Запорозького та Правобережної У країни (1710-1714 рр.), гетьман України в еміграції (1714-1742 рр.). Народився у шляхетській родині чеського походження. Навчався в єзуїтській Віленській академії, Києво-Могилянському колегіумі. Володів дев’ятьма мовами. Після навчання працював писарем, а згодом — керував справами Генеральної військової канцелярії. Підтримував Івана Мазепу в намаганні створити союз за участю Польщі та Швеції для здобуття незалежності України від влади російського царя Петра І.

У день обрання гетьмана сталася ще одна важлива подія. Козацька Рада схвалила написану Пилипом Орликом «Конституцію прав і свобод Запорозького Війська». Варто зазначити, що під словом «Військо» малась на увазі Україна.

ДОСЛІДІТЬ

Прочитайте повну назву документа й визначте, між ким укладався договір. Що він мав засвідчити?

Договори і Постановления Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені року від Різдва Христового 1710, квітня 5, в Бендерах.

Основу «Пактів і конституцій...»³⁵ становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов’язки. Крім того, в документі пояснювався державний устрій України. Саме тому його вважають першою українською Конституцією. Документ містив вступ, 16 статей і присягу новообраного гетьмана. У статтях розкривалися внутрішні та зовнішні аспекти життя України.

Повернення всіх відданих за різними угодами українських земель під владу гетьмана; виведення московських залог з українських міст; повернення в Україну всіх «невільників-українців» із Сибіру.

³⁵ Сучасна поширена назва «Пакти і Конституції» чи «Конституція» походить від дослівного перекладу латинської назви оригінального документа: Pacta et Constitutionas legum libertatumque exercitus zaporoviensis (Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького).

ДОСЛІДІТЬ

Доведіть за схемою на с. 213, що державний устрій, запропонований у Конституції, був демократичним.

Проєктом передбачалося закінчити війну з Москвою. Пропонувалося розвивати дружні відносини із Кримським ханством і Туреччиною.

На посаді гетьмана головним напрямом діяльності Пилипа Орлика став пошук союзників для боротьби проти Московії. Він уклав угоди із кримським ханом Девлет-Гіреєм, шведським королем Карлом XII, прибічниками поваленого польського короля Станіслава І Лещинського. Ці договори передбачали спільне визволення Гетьманщини та Слобожанщини. До антимосковської коаліції приєдналась Османська імперія. Союзники розпочали військові дії проти Московії, проте вони закінчилися поразкою.

В останні роки життя гетьман намагався отримати військову та дипломатичну допомогу різних країн Європи для визволення України.

ДОСЛІДІТЬ

У чому автор вбачає цілі діяльності Пилипа Орлика? Як він їх оцінює?

Із книги сучасного українського історика Олександра Олійника «Українське козацтво»

Автор Конституції Пилип Орлик прагнув вивести українську справу на міжнародний рівень, шукаючи підтримки в різних державах — Швеції, Польщі, Ватикані, Франції. Організовував власну військову силу, аби підняти запорожців проти Москви, яка, боячись його планів, пропонувала візиру турецького султана за голову Орлика три тисячі талярів.

Гетьман розробив план походу для визволення України з-під московської влади. Однак його дії не мали успіху через несприятливе для України міжнародне становище. Не маючи можливості повернутися на батьківщину, Орлик тривалий час проживав у Швеції та Німеччині, а наприкінці життя — в Туреччині. Він був вірним самостійницькій програмі й вороже ставився до Москви. Помер у Яссах в 1742 р.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Якими були основні заходи внутрішньої політики гетьмана Івана Мазепи?

2. Як розвивалась Україна за гетьманування Мазепи?

3. Чому у старшин на чолі з Мазепою виникла ідея союзу зі Швецією?

4. Як на українські землі вплинула Північна війна?

5. Коли і за яких обставин Пилип Орлик став гетьманом?

6. Чому Іван Мазепа, з одного боку, проводив широку благодійну діяльність, а з іншого — сприяв погіршенню становища частини населення?

7. Як ти оцінюєш діяльність гетьманів Івана Мазепи та Пилипа Орлика?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Які факти життя і діяльності гетьмана відображено на картині Юрія Логвина «Пилип Орлик»? Знайди у відкритих джерелах інформацію, якої тобі бракує, і підготуй короткий твір на тему «Пилип Орлик: життя та діяльність».

Виконай завдання 25.2, 25.3, 25.4 і 25.5 в е-додатку.