§ 4. Первісні скотарі та землероби

Пригадайте, які особливості мають кочовий та осілий способи життя. Як на спосіб життя людини впливають природно-кліматичні умови?

1. НЕОЛІТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ ТА ПРОДУКТИВНЕ ГОСПОДАРСТВО

Після завершення льодовикового періоду клімат продовжував теплішати. Умови життя людей ставали більш сприятливими, відповідно збільшувалась чисельність населення. Прогодувати спільноти, що зростали, за рахунок природних ресурсів ставало все складніше. Вижити людству допомогли два відкриття.

Перше з них зробили жінки-збиральниці. Вони помітили, що зерна, які падають у землю, згодом проростають новими паростками. А отже, їх можна саджати та вирощувати цілеспрямовано у зручному для людей місці. Так зі збиральництва виникало землеробство. Початок його датується приблизно 9,5 тис. р. до н. е. на території Західної Азії — цей регіон вчені назвуть «Родючим Півмісяцем».

У цьому ж місці відбулося і друге відкриття: мисливці почали вибірково відловлювати придатних для розмноження тварин певних видів та розводити їх у власних господарствах. Досвід взаємодії з тваринами люди вже мали — ще у мезоліті була приручена собака, яка стала помічником на полюванні та охоронцем. Тепер бралися за тих тварин, що давали їжу та шкіри. Так з мисливства виникало скотарство (тваринництво). Збиральництво, мисливство та рибальство, звісно, не зникли, але перетворилися на допоміжні заняття. Господарство стало продуктивним, або відтворювальним.

Поміркуймо!

Спробуйте самостійно дати визначення поняття «відтворювальне» (продуктивне) господарство. З курсу історії 6 класу пригадайте, як поява відтворювального господарства вплинула на життя людей.

Цей перехід, завдяки надзвичайній важливості для подальшої історії людства назвали «неолітичною революцією».

Варто запам’ятати!

Неолітична революція — перехід в епоху неоліту від привласнювального до відтворювального типу господарства, виникнення тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв також зародженню ремесел та торгівлі.

Поділ історії первісного суспільства на добу привласнювального і добу відтворювального господарства є основою історичної періодизації первісності.

2. МОТИЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО ТА ВІДГІННЕ ТВАРИННИЦТВО

Варто запам’ятати!

«Родючий Півмісяць» — регіон на Близькому Сході, що включає частину Західної Азії та Північної Африки, один із первісних центрів зародження землеробства.

Історичні подробиці

Загалом виявлено 56 видів рослин, придатних для розведення. У регіоні «Родючого Півмісяця» з них зростають 32 види, у той час як у Східній Азії — 6 видів, у Центральній Америці — 5. Серед сільськогосподарських тварин тут є 7 видів, у тому числі найголовніші — вівці, кози, свині, корови. У Східній Азії таких видів 5, у Південній Америці — 1, а в інших регіонах світу їх немає взагалі.

• Поміркуйте, чому неолітична революція почалася саме в регіоні Родючого Півмісяця.

Робота з картою

Розгляньте карту. Подумайте, чому «Родючий Півмісяць» отримав таку назву. Які особливості клімату сприяли появі землеробства саме на цих територіях?

Для того щоб засіяти поле, його треба було обробити. Тому винайшли мотику — палицю з наконечником з рогу чи каменю. Оскільки вона стала головним знаряддям землеробів, то і землеробство назвали мотичним. Для збору врожаю використовували серпи, які виготовляли з кістки або рогу зі вставками із загострених сколків каменю.

Поміркуймо!

Роздивіться зображення. Як зміни в господарюванні людини вплинули на її побут?

Зернотерка

Серп

Мотика

Землеробство вимагало багато часу і важкої праці, а головне — тепер люди мусили жити поблизу полів. Це змінило їхній спосіб життя — він став осілим. Там, де можна було збирати багаті врожаї, люди створювали спочатку сезонні, а згодом і постійні поселення. Вони почали зводити будинки та зерносховища, винайшли нові інструменти — кам’яні коси, товкачі та ступки для розтирання зерен (зернотерки).

Поміркуймо!

За висловом сучасного ізраїльського історика Ювала Гарарі: «Не ми одомашнили пшеницю. Це вона одомашнила нас». Як ви розумієте цей вислів? Чи погоджуєтеся ви з ним?

Тваринництво спочатку відігравало допоміжну роль. Одомашнені тварини давали людям жири, молоко, м’ясо, вовну, шкіру. Згодом їх стали використовувати як тяглову силу та транспортний засіб. Але у степах, де була достатня кількість кормів для худоби, виникла можливість перетворити скотарство на основне заняття людей. Скотарі змушені були постійно шукати нові пасовища, переганяючи стада худоби з місця на місце. Так виникло відгінне тваринництво, а спосіб життя скотарів став напівкочовим — вони мали постійні поселення, а стада випасали на степових просторах. Деякі племена стали повністю кочовими і постійно переміщувались степом. Скотарі пересувалися за стадами на возах, жили в шатрах-наметах, які можна було легко розібрати й перевезти на нове місце.

Отже, відмінні способи господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. Деякі історики назвали поділ племен на землеробські і скотарські першим суспільним поділом праці.

3. РЕМЕСЛА Й ОБМІННА ТОРГІВЛЯ

Нові заняття людей потребували більш досконалих знарядь праці. Люди покращили обробку каменю — навчились його свердлити та шліфувати. Помітили вони і те, що глина стає твердою після опалення її на вогні. Опалений посуд дозволяв зберігати зерно, напої та готувати їжу. З опаленої глини можна було зводити будівлі, складати пічки. З волокон льону і вовни навчились виробляти тканини та шити з них одяг.

Діємо: практичні завдання

Сьогодні посуд з глини набуває нової популярності. Існує безліч магазинів і виробників, які пропонують такий посуд як екологічний та сучасний. Наприклад, інтернет-магазин «Етнохата» пропонує покупцям вироби з натуральної глини, а сам посуд виготовляється методом «молочного випалу», коли виріб у процесі обробки купається в молоці або просочується молоком.

За допомогою QR-коду або покликання перейдіть до онлайн-застосунку Pottery Master: Ceramic Art та спробуйте створити власний шедевр з глини в режимі онлайн. Поміркуйте, чому подібний посуд знову набуває популярності у сучасному світі.

qr.orioncentr.com.ua/pGHPW

У місцевостях, де були поклади міді, яка дуже легко плавилась на вогні, люди почали виробляти з неї ножі, сокири, наконечники зброї. Для цього виготовляли форму з глини чи каменю і заливали до неї розплавлену мідь.

Застигаючи, вона набувала необхідної форми. Початок обробки міді став початком доби металів. Мідь — м’який метал, знаряддя з неї легко тупилися та плющилися. До того ж вона доволі рідко зустрічається у природі. Згодом мідь навчилися сплавляти з оловом та отримали набагато твердіший сплав — бронзу.

Поміркуймо!

Пригадайте, які археологічні періоди передували добі металів. Від чого залежить назва кожного археологічного періоду? Які особливості притаманні цим періодам?

ДОБА МЕТАЛІВ

Виготовлення та обробка металів, винайдення тканин і кераміки потребували значного часу та особливих навичок. Тому цим у громадах займалися окремі люди — зародилося ремесло. Так виник другий суспільний поділ праці.

Поділи праці спричинили необхідність обміну продуктами виробництва. Землероби потребували продуктів тваринництва, скотарі — продуктів землеробства, і ті, й інші — ремісничих виробів, а ремісники — їжі. Обмін мав відбуватися в зручно розташованих місцях, до яких треба було довезти продукти. Так зародилася торгівля. Спочатку вироби просто міняли — таку форму називали обмінною торгівлею. Але дуже важко було визначити ціну товару та правильну його кількість для обміну. Тоді у ролі «грошей» стали використовувати коштовні предмети — хутра, шкіри, худобу, рідкісні камінці тощо. На межі II—I тис. до н. е. виникли металеві гроші у вигляді злитків, а згодом — карбовані монети. Торгівля стала грошовою, а місця ремісничого виробництва та обміну перетворяться на міста. Виокремлення торгівлі як окремої сфери людської діяльності стало третім суспільним поділом праці.

Діємо: практичні завдання

За матеріалами параграфа складіть і заповніть у зошиті або нотатнику порівняльну таблицю суспільних поділів праці за зразком.

4. ЗМІНИ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ

Вдосконалення знарядь праці і трудових навичок людей супроводжувались змінами у житті суспільства. Земля, як і раніше, належала громаді, але поле стали ділити на ділянки — наділи, кожен з них обробляла окрема родина. Така родина мала власні знаряддя праці та худобу, їй же належав і зібраний врожай. Так зародилася приватна власність, що прийшла на зміну власності колективній. Змінився і склад громади: тепер до неї входили не тільки родичі, але важливіше — це ті люди, що жили поруч і були сусідами. Замість родової виникла сусідська громада.

Люди стали виробляти більше, ніж їм було потрібно для виживання — з’явився надлишковий продукт, який став предметом обміну та торгівлі. До того ж, за різних обставин, одна родина стала виробляти продукту більше і якісніше, ніж інша. У такий спосіб частина родин стала багатими, а частина — бідними, і виникла майнова нерівність. Незаможні зазвичай потрапляли в залежність до своїх багатших сусідів. Зростання чисельності людей та бажання збагачення призвели до частих конфліктів між громадами за найкращі місця проживання.

Діємо: практичні завдання

Подумайте і виділіть чинники, які сприяли появі майнової та соціальної нерівності.

Ця ж верства стає носієм першої в історії форми влади — здатності і можливості за допомогою авторитету, заохочення або примусу, впливати на дії інших. Суспільна організація з часом ставала все складнішою. Племена, що проживали на близькій території, встановлювали тісніші зв’язки та утворювали союзи племен. Невдовзі деякі з них утворять держави.

Вироблення надлишків їжі та нові технології виробництва давали змогу все більшій кількості людей скупчуватися у великих селах, а згодом — у містах. Тісніші соціальні зв’язки між людьми потребували спільних вірувань та міфів, які б їх об’єднували. Потребувала такого об’єднання і влада. Первісні форми релігії поступово перетворюються на розвинуті релігійні культи, а розвиток мови призводить до виникнення писемності.

Варто запам’ятати!

Культ (від лат. cultus — поклоніння) — зовнішній вияв поклоніння, служіння божеству; сукупність прийнятих у тій чи іншій релігії обрядів, свят, ритуалів, звичаїв.

Таким чином, доба первісного суспільства добігає свого кінця — утворюються перші цивілізації. Ознаками їх можна вважати, зокрема, наявність держав, міст, соціального поділу між людьми та рівня духовної культури, який породжує писемність.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Дайте визначення понять: «неолітична революція», «Родючий Півмісяць», «культ», «військова демократія».
• 2. Які зміни у житті суспільства спричинила «неолітична революція»? Як це вплинуло на продуктивність праці?
• 3. Які зміни в житті первісних людей пов’язані з «Родючим Півмісяцем»?
• 4. Як виникли мотичне землеробство та відгінне тваринництво?

II. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся в групи. За матеріалами параграфа порівняйте особливості господарювання та побуту первісних скотарів і землеробів. Які особливості (плюси / мінуси) мали кочовий та осілий способи життя? Укладіть термінологічний словник до тем «Первісні скотарі» та «Первісні землероби». Обговоріть результати роботи в класі.

III. Мислю творчо

Уявіть себе мешканцем / мешканкою первісного поселення скотарів або землеробів. Яким міг би бути ваш звичний день? Складіть коротку розповідь методом сторітелінгу.