Первісні скотарі та землероби на землях України

§ 5. Первісні скотарі та землероби на землях України

Пригадайте. Що таке «археологічна культура»? Якими є її ознаки? Що вам відомо про стоянки первісних людей на теренах України?

Після відходу льодовика, на території майбутньої України утворились природно-кліматичні зони — лісова, лісостепова та степова. Існування на межі цих зон визначило всю подальшу історію місцевого населення. Подібно до всього людства за часів неоліту мешканці давніх українських земель переходили до відтворювального господарства. У лісовій і лісостеповій зонах його провідною формою стало землеробство, а у степовій — скотарство. Відповідно, землероби вели осілий спосіб життя, а скотарські племена стали кочовиками.

1. ТРИПІЛЬСЬКА АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА

У племен, які заселили терени сучасної Правобережної України, основним заняттям було осіле мотичне землеробство, що доповнювалось домашнім тваринництвом. Їхня культура, яку археологи назвали культура Кукутень, сформувалася близько VI тис. до н.е на території сучасної Румунії, звідки її носії просунулись на українське Правобережжя. В Україні ця культура отримала назву «трипільської» за назвою села Трипілля біля Києва, де вона вперше була відкрита в 1893 році українським археологом Вікентієм Хвойкою. Тому цю культуру часто називають «культура Кукутень-Трипілля».

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання скористайтеся ChatGPT. Згенеруйте за допомогою чату чек-лист «7 ознак Трипільської культури». Проаналізуйте отримані відповіді. Чи можна вважати їх коректними? Як можна перевірити правильність відповідей, які генерує ШІ (штучний інтелект)?

Реконструкція трипільського городища (протоміста)

qr.orioncentr.com.ua/nJBEk

Питання про витоки цієї культури залишається дискусійним. Частина дослідників намагається довести, що трипільці — це місцеві племена «праукраїнців», які здавна мешкали між річками Дністром і Бугом. Насправді ж «праукраїнцями» трипільці бути не могли, адже у VI—III тис. до н. е. навіть слов’яни ще не існували як окрема спільнота.

У заповіднику «Трипільська культура» на Черкащині

Інша група істориків вважає, що батьківщиною трипільців була Мала Азія, звідки вони прийшли на Балканський півострів, а вже потім потрапили на територію України. Саме походженням з регіону «Родючого Півмісяця» вони пояснюють значні досягнення трипільців у багатьох сферах.

Нарешті існує точка зору, що трипільська культура творилася не одним «народом», а різними племенами, частина яких дійсно вийшла з Малої Азії, а частина була місцевими спільнотами, які запозичили культурні надбання прибульців. Остаточно походження трипільців не з’ясоване. Але в будь-якому разі вплив трипільської культури на землях майбутньої України був суттєвим.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Михайло Відейко:

«Упродовж двох з половиною тисячоліть Трипілля було східним форпостом цивілізованого життя на теренах Старої Європи. Трипільська культура стала провідником її впливу далі — на північ, південь та схід».

• Залучивши додаткові джерела інформації, аргументовано підтвердьте або спростуйте думку історика.

Більшість істориків вважає, що ця культура існувала в IV—III тис. до н. е. і припадала на добу енеоліту.

Свої поселення трипільці зазвичай будували на високих місцях біля води, або в інших важкодоступних місцях. Вони мали особливе планування. Усі житлові будинки (площею від 30 до 150 м2) були розташовані концентричними колами навколо великого майдану. На майдані розміщувалися різні громадські споруди. Від нього променями розходились вулиці. Розміри найбільших поселень сягали 200-400 га, мешкали у них до 25 тис. осіб. Завдяки цьому їх іноді називають «прото містами».

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте 3D-модель трипільського житла. За допомогою матеріалів параграфу та додаткових джерел інформації, складіть детальний опис будинків трипільців. Спробуйте самостійно озвучити та провести уявну екскурсію.

qr.orioncentr.com.ua/89ute

Реконструкція двоповерхового будинку, с. Майданецьке

В Україні знайдено залишки близько 2 тисяч таких поселень. Найвідоміші з них знаходилися біля сучасних селищ Майданецьке, Тальянки, Доброводи, Веселий Кут та ін.

Трипільці займалися землеробством — спочатку мотичним, а згодом орним. Перехід до нього відбувся після винайдення рала, яке тягли домашні тварини. У трипільців це робили воли, хоча в господарствах розводили і коней. Орне землеробство приносило більші врожаї.

Знаряддя виготовлялись не лише з каменю, а і з міді — тож люди навчилися обробляти метал. Але найкраще про ремісничі вміння трипільців свідчить кераміка. Недарма археологи відносять Трипільську культуру до «спільнот мальованої кераміки».

Посуд ліпився вручну та обпалювався у печах. Далі його розфарбовували червоним, білим і чорним кольорами. До речі, у кожному поселенні чи місцевості був свій особливий орнамент. Кераміка мала і господарське, і релігійне призначення.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання відвідайте віртуальну екскурсію «Печерою Вертеба» — єдиним в Україні підземним музеєм трипільської культури. Печера знаходиться у Борщівському районі Тернопільської області і належить до обласного краєзнавчого музею. Понад 600 років вона була надійною схованкою і ритуальним святилищем для стародавніх трипільців. Які особливості кераміки трипільців ви помітили? Чим найбільше вас вразила віртуальна екскурсія?

qr.orioncentr.com.ua/0sQwT

Як і всі їх сучасники, трипільці вклонялися силам природи. Імена їхніх богів нам не відомі, але залишилися зображення, що свідчать про вшанування духів родючості, землі, сонця та місяця, а також про культ бика та небесного змія. Такі вірування були характерні для всіх землеробів.

Тож, хоча люди Трипілля і не були прямими предками українців, але вони залишили на українських землях низку культурних досягнень: відтворювальне землеробське господарство, традиції орного землеробства та домашнього тваринництва, набір сільськогосподарських культур, форму та правила будівництва житла, зародки мистецтва.

Трипільська культура поступово згасла після 3000 р. до н. е. Швидше за все це сталося через вичерпання екологічних ресурсів — падіння врожайності землі та чергові кліматичні зміни, що спричинили постійні посухи. Землероби були вимушені зміщуватись у степову зону та переходити до скотарства. Поступово трипільці розчинилися серед інших археологічних культур.

2. СЕРЕДНЬОСТОГІВСЬКА АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА

У степу склалися особливі умови життя, а отже, і своєрідні археологічні культури. У 1928 році на одній із трьох скель («стогів») у руслі Дніпра (нині територія міста Запоріжжя) археологи виявили поселення доби енеоліту — Середній Стіг, яке дало назву археологічній культурі.

Час існування середньостогівської археологічної культури датується IV — серединою III тис. до н. е. Вона була поширена в степовій зоні — між річками Дніпро і Дон. Степ середньостогівці використовували як велике пасовисько для худоби. Розводили овець, кіз, корів, а також коней.

Середньостогівці практикували саме відгінне скотарство. За такої організації господарства одна частина населення жила осіло, а інша, переважно чоловіки, — займалася сезонним випасом худоби.

Робота з картою

Розгляньте карту, подану на шмуці до цього розділу (с. 13). У яких природних зонах сформувалася трипільська, а в яких — середньостогівська археологічна культура? Визначте райони їх поширення та місця знахідок видатних пам’яток.

Поселення будували на узбережжях річок, інколи — на островах і важкодоступних скелях. Подеколи поселення огороджували. Таке розташування було зумовлене потребою захищатися від ворожих нападів. Жили середньостогівці у напівземлянках — будинках, частково заглиблених у землю. Поруч із будинками облаштовували вогнища, майстерні для ремесел, загони для худоби.

Середньостогівська культура (гостродонна кераміка)

Отже, в степу все більше поширювалося відгінне скотарство. Цьому сприяли подальше потепління, зміна і настання п’ятсотлітньої посухи. Боротьба за виживання в таких складних кліматичних умовах загострила стосунки між кочовиками і землеробами. Постійна небезпека з боку степу змушувала землеробів придумати надійну систему захисту. Це стало однією із причин вдосконалення суспільного ладу в землеробів. Якщо у трипільців ще не було укріплених поселень-городищ із постійною охороною, то в епоху заліза вони виникли скрізь. Ці городища як предтечі майбутніх фортець були одночасно громадськими, ремісничими і релігійними центрами.

3. ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ’ЯН

Важливим для розуміння подальшої історії України є вирішення проблеми походження слов’ян. Воно потребує відповіді на низку питань: Коли та на якій території сформувалися племена слов’ян? Яким був їхній спосіб життя? Яка їхня самоназва та як їх називали сусідні народи?

Головна складність тут полягає в тому, що слов’яни як окрема спільнота чітко фіксуються в джерелах тільки з V—VI ст. н. е. Однак, за даними лінгвістів, слов’янська мовна сім’я склалася в середині II тис. до н. е. Таким чином, очевидно, що коріння слов’ян треба шукати набагато раніше V—VI ст. Де вони сформувалися та під яким ім’ям фігурують у стародавніх джерелах — питання відкрите.

Конкретні обриси слов’янської прабатьківщини, обставини процесу формування слов’ян, співвідношення ранніх слов’ян з різними археологічними культурами — усі ці питання продовжують залишатися предметом дискусій. Спроби виявити ланцюжок, наступність слов’янських культур на часовому відрізку від XV ст. до н. е. до V—VII ст. н. е. залишаються на рівні гіпотез.

Найпоширеніші з них:

НАЙДАВНІШІ ЗГАДКИ ПРО СЛОВ'ЯН

ВЕНЕДИ

АНТИ

СКЛАВИНИ

Напівлегендарний народ згадується в давньогрецьких джерелах із VII ст. до н. е.

У VI ст. готський історик Йордан ототожнював венедів зі слов'янами, але це не більше ніж припущення

Самі слов'яни венедами себе ніколи не називали

У джерелах VI ст. слов’яни називаються іранським словом анти, що означає «кінець», «край»

Не є самоназвою: історики VI ст. застосовували її щодо племен, які мешкали між Дністром і Дніпром

Побутує досить аргументована думка, згідно з якою термін «анти» взагалі не назва народу, а позначення союзу слов’янських племен, що існував приблизно у VI ст.

Вперше з'являється у джерелах у 525 році

У ранніх європейських, візантійських та арабських текстах зустрічаються варіанти цього слова: скловене, склавус, сакаліба

Називали в основному племена, які жили вздовдж Дунаю і на Балканах. Лише пізніше їх назва перетворилась на форму «слов'яни»

У результаті багаторічних археологічних пошуків розташування слов’янської «прабатьківщини» отримало більш-менш загальноприйняте трактування. Її ядро розміщувалося в межиріччі верхньої течії р. Вісли, Середнього Подніпров’я, верхів’їв Дністра і Південного Бугу, басейні р. Прип’яті. Це підтверджується і даними лінгвістики, згідно з якими слов’янська мова виникла далеко від моря і від гір, в рівнинних листяних лісах. Аналіз слів, запозичених слов’янами в інших народів, показує, що в цей час вони сусідили з германцями, балтами, іранцями, дако-фракійцями, кельтами та іллірійцями. Якщо розмістити перераховані народи на карті, то вийде приблизно вищезазначена територія.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте історичний комікс. Які проблеми дослідження походження слов’ян на ньому зображені? Спираючись на матеріали параграфа, наведіть аргументи на користь однієї з теорій походження слов’ян. До якої теорії схиляєтесь ви?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

  • 1. Дайте визначення понять: «археологічна культура», «протомісто».
  • 2. Де і в який період існували трипільська та середньостогівська археологічні культури?
  • 3. Які теорії походження слов’ян ви знаєте?

ІІ. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся у групи. За матеріалами параграфа та додаткових джерел інформації, заповніть порівняльну таблицю трипільської і середньостогівської культури за зразком.

Археологічна культура

Хронологічні межі

Територія поширення

Особливості побуту і господарства

Кераміка

ІІІ. Мислю творчо

Уявіть себе дослідником / дослідницею історії давніх слов’ян. Доберіть по 5 аргументів на користь кожної теорії походження слов’ян. Займіть власну позицію.

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду