§ 9. Держави-поліси Cтародавньої Eллади

Пригадайте. Як і коли виникли перші держави? Що вам відомо про грецькі міста-колонії у Північному Причорномор’ї?

1. ПЕРШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

На північному сході регіон «Родючого Півмісяця» сполучався через невелике тепле море (його пізніше назвуть Егейським) з Балканським півостровом. Саме він був своєрідним містком, що поєднав Європейський континент зі Стародавнім Сходом та зробив його колискою європейської цивілізації. Країну, яка утворилася на землях Балканського півострова, островах Егейського моря та вузенькому узбережжі Малої Азії, її мешканці назвали Елладою, а самих себе — еллінами. Пізніше римляни почнуть вживати назви Греція і греки.

До приходу еллінів тут мешкали племена пеласгів, походження яких нам не відоме. Під впливом цивілізацій Близького Сходу вони створили першу європейську цивілізацію з центром на острові Крит. Цю цивілізацію історики назвали «палацовою», тому що ядро держави становив царський палац у місті Кносс. Він займав величезну територію та мав складну побудову з численних заплутаних приміщень, нащадки дали йому назву Лабіринт.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перейдіть на платформу Mozaik 3D та перегляньте 3D-реконструкцію Кносського палацу. Що нового ви дізналися про центр Мінойської цивілізації?

qr.orioncentr.com.ua/NyNCu

Царя на Криті називали Мінос. Досі не відомо, це було власне ім’я всіх царів династії чи просто назва монаршого титулу. Тому історики назвали цивілізацію мінойською. Мінойці мали писемність (на жаль, досі не розшифровану), Кносс було найбільшим містом у Середземномор’ї. Царям належала як державна, так і релігійна влада, що дуже нагадувало монархів Сходу.

Цивілізація проіснувала приблизно 600 років (2000-1400 рр. до н. е.) і загинула внаслідок природного катаклізму — виверження вулкана на острові Фера. Землетрус і потужна припливна хвиля знищили її майже миттєво.

Провідна роль у Балканському регіоні перейшла до племен еллінів — ахейців. Близько 2000 р. до н. е. вони прийшли сюди з півночі — можливо, з Дунаю, принаймні сусіди називали їх данайцями. З ними пов’язують іще одну палацову цивілізацію — ахейську, або мікенську (за назвою центрального міста Мікени). Крім Мікен, ахейці створили інші потужні міста: Тірінф, Пілос, Афіни. Державами керували царі, їм належала вся земля, нею вони наділяли за службу чиновників та воїнів. Важливе місце займало військо — ахейці постійно здійснювали походи проти сусідів задля військової здобичі, а також займалися морським піратством.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте анімацію. Використавши відео та інформацію параграфа, складіть методом сторітелінгу коротку історію про один день з життя представника / представниці Мінойської цивілізації.

qr.orioncentr.com.ua/rhBIQ

Робота з картою

Розгляньте карту «Мінойська та Ахейська цивілізації Давньої Греції», подану в е-додатку. Визначте території Ахейської Греції. Які племена населяли землі Давньої Греції на початку І тис. до н. е.? Які моря та острови були підвладні кносським царям близько 1500 р. до. н. е.?

Саме з ахейцями деякі історики пов’язують загадкові «народи моря», які знищили Хетське царство, підірвали могутність Єгипту та під ім’ям «філістимлян» дали назву Палестині. Можливо, ці військові експедиції ахейців були спричинені вторгненням на їхні землі нових племен з півночі наприкінці XII ст. до н. е. Це були також еллінські за походженням племена дорійців, які значно поступалися ахейцям рівнем господарського та суспільного розвитку, але мали одну вирішальну перевагу — вони вміли обробляти залізо і мали залізну зброю. Дорійці швидко просунулись на південь Балкан до півострова Пелопоннес, підкоривши більшість ахейців та знищивши мікенську цивілізацію. Але невеличка область Аттика в Центральній Греції з головним містом Афіни відстояла свою самостійність і залишилась ахейською територією.

2. АФІНСЬКА ДЕРЖАВА

Після дорійського завоювання постало завдання впорядкування влади в нових умовах. Еллінські міста-держави відроджуються та приймають форму полісів. Поступово Афінський поліс став найвпливовішим серед них.

Варто запам’ятати!

Поліс — місто-держава, міська громада. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія поліса складалася з міста (або міст) та сільської округи (хор) з розташованими на ній землеробськими поселеннями.

Громадянин — людина, що має визначені законом права у спільноті та обов’язки перед нею.

Під час війн із дорійцями загинули майже всі царі та велика кількість очільників ахейських племен — як військові керівники вони приймали на себе перший удар. Тепер родова знать, нащадки племінних вождів і старійшин, перетворилась на окрему згуртовану соціальну групу. Ця група отримала назву «аристократи», а система управління, яка забезпечувала їх владу в громаді, — «олігархія» (з грец. — влада небагатьох).

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку. За допомогою вчителя / вчительки схарактеризуйте особливості управління в Афінській державі. Складіть у зошиті або нотатнику схему на тему «Система управління в Афінах».

Варто запам’ятати!

Аристократи (від грец. «арістос» — найкращий і «кратос» — правити, тобто влада найкращих) — привілейований прошарок населення, нащадки родоплемінної знаті з особливим статусом, що мають виняткові права, переваги та можливості, порівняно з іншими соціальними групами.

Звичаєве право — практика використання традицій та звичаїв, які склалися у громаді, як законів, що регулюють життя громади.

Демос намагався відстоювати свої права, у нього все частіше виникали конфлікти з аристократією. Коли суперечки ставали особливо гострими, народні збори обирали тиранів — тимчасових одноосібних правителів з надзвичайними повноваженнями. Тирани еллінських держав вели боротьбу з аристократами та спиралися на демос. Вони використовували військову силу, розганяли органи управління і встановлювали рівні для всіх закони. Тож для еллінів слово «тиранія» не мало того негативного забарвлення, яке ми надаємо йому зараз. Один з тиранів — Драконт — у 621 р. до н. е. запровадив в Афінах перші писані закони. Вони були надзвичайно жорсткими, навіть дрібні правопорушення каралися на смерть, тому і нині надто жорстокі закони називають « драконівськими ».

Робота з джерелом

«Дрібний злодюжка, упійманий на крадіжці жмені колосків з чужого поля, цілком може спробувати зберегти своє життя шляхом вбивства сторожа — цей додатковий злочин жодним чином не погіршує його становища (санкція одна — смерть), але дає певний шанс невикриття злочинного діяння» (Про закони Драконта, за Л. Гривняком).

• Чи поділяєте ви думку автора, що надмірна жорстокість законів Драконта могла не стримувати, а навпаки, провокувати нові злочини? Поміркуйте, чому греки вважали, що закони Драконта «написані кров’ю».

Тирани обиралися на певний час, але часто намагалися утримати владу назавжди. Тоді вони втрачали підтримку демосу, їх виганяли з поліса або вбивали. У VI ст. до н. е. перший архонт Солон суттєво реформував систему управління Афінами.

Варто запам’ятати!

Реформа (фр., від лат. reformo — перетворюю, поліпшую) — поступове перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ структури існуючого ладу.

Солон запровадив поділ громадян Афін за майновою ознакою на чотири групи.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН АФІН ЗА РЕФОРМАМИ СОЛОНА

• Від чого тепер залежали права та обов’язки громадян Афін?

• Чи вважаєте ви подібний поділ громадян у державі справедливим? Відповідь аргументуйте.

Народні збори тепер могли не тільки обирати посадовців за новою системою, але й приймали закони. Для покращення їхньої роботи від кожної з груп обирали по 100 представників, що складали Раду чотирьохсот (буле). Вона мала готувати питання для розгляду на народних зборах. Була створена також Рада суддів (геліея). Роль ареопагу була суттєво обмежена, влада аристократії була підірвана. Реформи Солона заклали в Афінах основи нового державного устрою — демократії.

Варто запам’ятати!

Демократія (від грец. «демос» — народ, «кратос» — влада) — політичний устрій, при якому влада в державі належить народу, або його обраним представникам.

Продовженням перетворень Солона стали реформи, що провів наприкінці VI ст. до н. е. архонт Клісфен. Він запровадив адміністративний переділ держави: замість чотирьох родових філ — округів проживання родових громад — були створені 10 територіальних філ, у кожній з яких проживали громадяни з різних родів. Це остаточно підірвало вплив аристократів — впливати на родичів при голосуванні вони більше не могли. Від кожної з філ обирали по 50 представників, які утворили Раду п’ятисот, яка мала змогу засідати щоденно та контролювати фінанси і підготовку законів.

Для покращення керівництва державними справами були створені колегії за галузями управління. Найвпливовішою серед них стала колегія стратегів, що опікувалася військовими справами. До складу кожної колегії обирали 10 громадян терміном на 1 рік. Щоб і далі зберегти демократію та запобігти тиранії, запровадили процедуру остракізму — таємного голосування на народних зборах для звинувачення людини, що створює загрозу для держави. Така людина мала залишити Афіни на 10 років. Реформи Клісфена привели до знищення родового ладу та остаточного утвердження демократії в Афінах.

Перший стратег фактично був головою держави.

Діємо: практичні завдання

За матеріалами параграфа доповніть інфографіку, подану в е-додатку. Перенесіть результати роботи до зошита або нотатника.

Але не всі мешканці Афін мали громадянські права. Їх були позбавлені жінки, вони не брали участі у державному управлінні. Не мали права голосу раби. Крім того громадянин мав народитися в Афінах, мати обох батьків, народжених у цьому місті, та володіти землею. Інші мешканці Афін не мали громадянських прав, їх називали метеками. Метеки могли жити в місті, але були відсторонені від громадського та політичного життя поліса. При цьому вони становили більшість населення Афін.

При всій обмеженості афінської демократії, Афіни стали першим в історії людства зразком демократичної держави.

3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВИ У СПАРТІ

На півдні Балканського півострова склалися інші державні й політичні традиції. Цей регіон був підкорений дорійцями, які в IX ст. до н. е. заснували перші поселення в області Лаконіка на півострові Пелопоннес, а за два століття остаточно перемогли місцевих ахейців та утворили державу Лакедемон, греки називали її Спарта.

Підкорене ахейське населення чисельно набагато перевищувало завойовників — дорійців, тому основним завданням спартіатів (так почали називати нащадків дорійців) стало утримання свого панування у ворожому оточенні. Нащадки ахейців були перетворені на державних рабів — ілотів. Їх закріпили за ділянками орної землі, яка належала спартіатам, та змусили працювати на них. Крім того, у Спарті були вільні переселенці — періеки, які були позбавлені права участі в державному управлінні. Щоб утримувати під контролем поневолену більшість населення, спартіатам треба було створити державу, влаштовану подібно до військового табору. Установлений порядок міг триматися тільки на силі зброї.

Діємо: практичні завдання

Роздивіться колаж та за допомогою QR-коду або покликання перегляньте уривок документального фільму. Проведіть уявну екскурсію музеєм історії Спарти.

qr.orioncentr.com.ua/Bwo2D

За переказами, перші закони у Спарті запровадив легендарний правитель Лікург. Державою керувала Рада старійшин — герусія, куди входили 28 старійшин (геронтів) у віці старше 60 років та два царі, які керували військом. Народні збори мали не обговорювати, а лише затверджувати чи відхиляти рішення Ради старійшин. Крім того, у певних випадках вони могли бути розпущені царями. Така організація влади має назву «олігархія». Тож на відміну від демократичних Афін, Спарта була олігархічною державою.

Спартіати займалися виключно військовою справою та тренуваннями. Між ними існувала майнова рівність — навіть царі не перевершували багатством рядових воїнів. Земля належала державі, купувати і продавати її було заборонено. Харчування було громадським — влаштовувались спільні обіди воїнів одного підрозділу зі спільного казана. Землю обробляли ілоти, ремеслами і торгівлею займалися періеки. Такі звичаї робили спартанське суспільство згуртованим і дисциплінованим, але гальмувало його економічний та культурний розвиток.

Афіни і Спарта змагалися між собою за вплив на інші грецькі поліси та їх об’єднання під своєю владою. Це суперництво в IV ст. до н. е. призвело до низки війн, що взаємно послабили обидві держави. В результаті в грецькі справи втрутився північний сусід — Македонія. У 338 р. до н. е. македонський цар Філіп II розгромив грецьке військо біля міста Херонея і став володарем Еллади. На багато століть з грецькою державністю було покінчено.

4. ІМПЕРІЯ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

Після смерті Філіпа II справу поширення впливу Македонії продовжив його син Александр. Еллада була підкорена — на черзі були землі Сходу, де панувала імперія персів. У 334 р. до н. е. Александр вдерся до Малої Азії і, виграючи одну битву за іншою, стрімко захопив країни Сходу. Вже за чотири роки царя Дарія було вбито, імперію Ахеменідів приєднано до Македонського царства. До 327 р. до н. е. володіння Александра Македонського досягли меж Північної Індії. На завойованих землях утворилася найбільша в світі імперія — від Індії на сході до Балкан на заході та від Чорного моря на півночі до Індійського океану на півдні.

Александр бореться з персидським царем Дарієм III (з Александрійської мозаїки)

Робота з картою

Розгляньте карту «Утворення імперії Александра Македонського», подану в електронному додатку.

Визначте:

• 1) території та кордони імперії Македонського;
• 2) «шлях» походу Александра на Схід;
• 3) міста, які були засновані Александром Македонським.

Імперія поглинула десятки різних народів з їх релігіями, мовами, культурами, між якими не було нічого спільного. Тримати всіх під контролем тільки силою зброї було неможливо. Тому Александр намагався згуртувати різні регіони навколо себе, налагодити господарські зв’язки та подолати культурні розбіжності. До того ж і сам він піддався впливу традицій Сходу: навіть серед греків він став запроваджувати східні звичаї, заохочував шлюби своїх воїнів з персіянками, залучав на військову службу місцевих юнаків. Навіть двір самого Александра був влаштований за зразком східних деспотій.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Італійський історик Сабатіано Маскаті:

«Перші свої завоювання Александр організував подібно до персидської сатрапії. У Єгипті він дізнався, що він син бога, і сам має божественну владу. Все більше і більше Александр потрапляв під вплив східних вірувань і невдовзі вже переймав перську розкіш та церемоніал. Врешті-решт він мріяв об’єднати перський та грецький народи і культури. Схід переміг запеклого завойовника».

• Як ви можете пояснити такі перетворення в імперії Александра Македонського?

Такі зміни були незрозумілі більшості македонців та еллінів у війську Александра. Навіть у близькому оточенні імператора зростало невдоволення. Після раптової смерті Македонського у 323 р. до н. е. його полководці і соратники — діадохи поділили імперію на кілька держав, які історики назвуть елліністичними. Відповідно, період їхнього існування (323 р. до н.е - 30 р. н.е) отримає назву — еллінізм. Діадохи стали монархами і заснували династії, передаючи владу у спадок своїм нащадкам — епігонам.

Найбільшим за територією було царство Селевкідів, що охоплювало територію Месопотамії, Сирії та Палестини. З ним успішно конкурував Єгипет на чолі з династією Птолемеїв. Його столиця Александрія стала найбільшим культурним центром тогочасного світу. Менш впливовими були Пергамське царство у Малій Азії, Греко-Бактрийське царство у Центральній Азії та саме Македонське царство, яке поглинало і Елладу.

Елліністичні держави поєднали у собі елементи грецької державної і культурної традиції з ідеями божественної необмеженої влади монарха. В них відбулося злиття надбань цивілізацій Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції, що привело до взаємного культурного збагачення. Історики назвали це явище «зустріччю цивілізацій».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Дайте визначення понять: «Еллада», «аристократи», «олігархія», «демос», «тиран», «стратег», «остракізм», «герусія», «імперія», «діадохи», «еллінізм», «ілоти», «періеки».
• 2. Як виникли та розвивалися перші цивілізації Стародавньої Греції?
• 3. Чому Афінську державу можна вважати демократичною?
• 4. Якими були особливості розвитку Спарти?

ІІ. Обговоріть у групі

• 1. Обговоріть у групах, які особливості мало державне правління в Афінах та Спарті. Результати роботи представте у вигляді опорних схем.
• 2. Об’єднайтеся в групи. Порівняйте реформи Солона та Перікла. Яким був державний апарат Афін за їхнього правління?

ІІІ. Мислю творчо

1. Уявіть себе мешканцем Спарти (спартіатом, ілотом, періеком — на вибір). Опишіть, яким міг би бути ваш день у Стародавній Спарті.

2. Знайдіть у мережі «Інтернет» і перегляньте короткометражний фільм від Discovery Channel «Завойовники: Александр Македонський». Що нового ви дізналися про Македонського та його Східний похід? Використавши алгоритм роботи з ШІ, самостійно створіть власне зображення Александра Македонського. Проаналізуйте отримані результати.

Александр Македонський на «Саркофазі Александра» (Стамбульський музей археології)