§ 45. Людина і природа у Середньовіччі

Пригадайте. Які хронологічні межі має період Середньовіччя? Наскільки залежною є людина від природно-географічних умов, у яких вона проживає?

1. ГЕОГРАФІЧНИЙ І КЛІМАТИЧНИЙ ФАКТОРИ В ЖИТТІ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

Життя людини у Середньовіччі було залежним від природних умов, у яких вона існувала. Відносно помірний клімат Європи та велика площа рівнинних земель сприяли осілому способу життя й розвитку землеробства. Клімат у Середні віки часто змінювався, і це мало визначний вплив на розвиток суспільства: похолодання зазвичай сприяли підвищенню його згуртованості, войовничості та укріпленню держав, а потепління — періодам роздробленості, внутрішніх конфліктів і безладу.

Так, потепління V-VIII ст. привело до Великого переселення народів, а похолодання ІХ-Х ст. — до утворення середньовічних імперій, зокрема і Русі. Нове потепління XI — першої половини XII ст. вплинуло на поширення політичної роздробленості, а чергове похолодання другої половини XII — першої половини XIII ст. пов’язане з утворенням Монгольської імперії.

У XIV ст. почався «малий льодовиковий період» — звичними стали весняні морози та снігопади, що знищували врожаї та призводили до голоду. У катастрофічному XV ст. в Європі вимерло від голоду в різних регіонах від 20 до 40 % сіл. Більш суворий клімат сприяє більшому рівню централізації — саме він став однією з причин самодержавного характеру Московської держави. «Малий льодовиковий період» тривав до кінця XVIII ст.

Стоп. Фейк

За допомогою QR-коду або покликання прочитайте статтю на сайті BBC News Україна «Причиною Малого льодовикового періоду стали вулкани». Подумайте, чи можна довіряти цій статті. Перевірте інформацію, яка міститься в ній, зробіть висновки про її достовірність.

qr.orioncentr.com.ua/vXVsP

Від ландшафту залежали розташування населених пунктів, прокладення доріг і будівництво мостів, а також основні заняття людей. Рівнинний ландшафт спонукав до будівництва сіл та поширення землеробства, а в більш посушливих та просторих степах — скотарства.

Величезне значення в житті європейців мали ліси, якими була вкрита більша частина континенту. Ліс давав пальне для обігріву житла в морозні зими, деревину для будівництва, матеріал для виготовлення знарядь праці та облаштування побуту. З іншого боку, ліс був зоною постійної небезпеки — диким простором, де ховалися ворожі сили: від уявних злих духів до реальних розбійників.

На пагорбах і поблизу водойм будували замки, фортеці й міста. Саме річками пролягали основні торговельні шляхи, найважливіші з яких проходили по Рейну, Дунаю, Віслі, Волзі та Дніпру. Величезна протяжність морського узбережжя Європи відкривала його мешканцям шлях до заморських країн та можливості отримання прибутків від міжнародної торгівлі.

Діяльність людей потроху змінювала ландшафт — ліси вирубувались і перетворювались на лани, осушувались болота, будувались нові міста і села, мости й канали, зменшувалися степові території кочовиків на користь поширення землеробства. Але розвиток господарства й сам спосіб життя людей продовжували визначати ландшафт і клімат.

2. ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ І МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

У Середні віки загальних переписів населення не робили ніде, крім Англії, тому його точна чисельність нам не відома. Але очевидно, що приблизно з кінця XI ст. відбувалося його зростання. До XV ст. населення Англії й Німеччини збільшилося втричі, Франції — майже вчетверо. Деякі дослідники припускають, що загалом населення Європи збільшилось у три рази та досягло приблизно 75 млн осіб. Це спонукало до внутрішньої колонізації — освоєння нових земель, відвойованих у лісів, та болотистих пусток.

Поміркуймо!

Пригадайте, які верстви населення найактивніше долучалися до внутрішньої колонізації.

Так відбувалася внутрішня міграція населення — переміщення його на нові місця проживання в межах власної країни, та внутрішня колонізація. Таким чином були освоєні нові території в Європі, значно зросли посівні площі та врожаї.

Поміркуймо!

«Розмаїтість родючої землі, яка дістається дешево або задарма, — настільки потужний фактор міграції, що змушує долати будь-які перешкоди» (Т. Мальтус).

Як ви розумієте твердження англійського вченого, демографа та економіста Томаса Мальтуса? Які причини, на вашу думку, могли спонукати населення до внутрішніх міграцій у Середні віки?

Але на початку XIV ст. резерви вільних земель, придатних для ведення сільського господарства, були остаточно вичерпані, тож над більшістю континенту знову нависла загроза перенаселення і голоду.

Тривалість життя у Середні віки становила в середньому 45 років для чоловіків і 35 років для жінок. Високою була дитяча смертність — більше третини народжених помирало в дитячому віці. До цього призводили низький рівень медицини, загальна антисанітарія, часті війни і спустошення, голод і численні хвороби та епідемії.

3. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ТА ПРОБЛЕМА ГОЛОДУ

Життя середньовічної людини повністю залежало від щедрих чи бідних урожаїв. Центральне місце в її харчуванні посідали злакові культури. Їх виробництво напряму залежало від клімату — на південь від Альп, як і в часи античності, вирощували пшеницю та їли білий хліб, а на північ від гір росли тільки жито і ячмінь, тож хліб був чорним.

Тією ж межею розділялося споживання напоїв: на півдні це було вино, а на півночі — пиво. Південна Європа споживала оливкову олію, а північна — тваринні жири, переважно сало, тому що вершкове масло не вміли зберігати. На півдні вживали більше риби та овочів — переважно гороху, квасолі, капусти, цибулі та часнику. На півночі більше значення надавалося м’ясу, але споживали його нечасто, переважно на свята. Виразною ознакою соціальної вищості родини була можливість споживати більше м’яса та рідкісних і дорогих прянощів зі Сходу.

Щодо кочовиків, то основу їхнього харчування складали м’ясні і молочні продукти, а кількість рослинної їжі була обмеженою.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення. Порівняйте раціон харчування різних верств середньовічного населення. Проведіть міні дослідження «Особливості харчування мого регіону». Як відрізняються харчові звички українців у різних областях? Чим це зумовлюється?

1. Мандрівники діляться хлібом та іншою їжею на полях (Livre du roi Modus et de la reine Ratio, XIV ст.).

2. Жан (герцог Беррійський) насолоджується стравами.

Герцог сидить за високим столом під розкішним балдахіном перед каміном, йому прислуговує кілька слуг, включаючи м’ясника. Ліворуч від Герцога — золота сільниця чи неф, у формі корабля (Розкішний часослов герцога Беррійського, 1410).

Але все це стосується тільки врожайних років. У неврожайні люди їли траву і коріння, а здебільшого просто помирали з голоду. Тільки за першу третину XIV ст. в Європі було 14 голодних років, тобто майже половина. Голод був найстрашнішим лихом середньовічної людини та головною причиною смертності.

4. ХВОРОБИ ТА ЕПІДЕМІЇ. «ЧОРНА СМЕРТЬ»

Середньовічні люди потерпали від численних хвороб, з якими тогочасний рівень медицини не дозволяв боротися. Низький рівень санітарії, відсутність каналізації та скупчення людей у містах, забруднення водних джерел призводили до поширення епідемій. Найбільш страшним лихом Середньовіччя стала епідемія бубонної чуми в середині XIV ст.

Ця хвороба вперше вразила Візантію і країни Європи в VI ст., за часів імператора Юстиніана, вона була відома як «юстиніанова чума». Пізніше ця хвороба траплялася в Центральній Азії, а в 1347 р. під час осади монголами генуезької фортеці Кафа у Криму нападники стали перекидати через стіни трупи померлих від чуми людей. Невдовзі генуезькі кораблі завезли хворобу до Італії і протягом 1348 р. вона стрімко поширилася всією Європою. Безпорадність людей перед «Чорною смертю» призвела до сприйняття хвороби як Божої кари за гріхи, виникло уявлення про «трьох вісників Кінця світу» — чуму, війну і голод.

Робота з джерелом

З Малої візантійської хроніки:

«... що під час правління Юстиніана на людей напала сильна і підступна хвороба, і одні були демонічним чином оточені маячними образами і тут же негайно захворювали... Якщо ж крім цього починалася незрима гарячка, то ділила їх хворобу на тих, хто божеволів, і тих, хто міцно засинав. Одні вмирали у сні від голоду, інші — через безсоння. Інші ж вивергали кров і швидко помирали від цього. У всіх же, хто не став божевільним, з’явилися жовна, і вони вмирали від болів. У деяких на тілі утворилися виразки з пухирями; тих тут же забирала смерть. Через кількості мертвих, трупи не прибирали і не погребались, як зазвичай, згідно з літургійними приписами, але просто кидалися в ями...».

• Поміркуйте, чому середньовічні люди часто приписували епідеміям «божественне» походження, вважаючи їх карою Божою за гріхи. Чому, на вашу думку, чума отримала назву «чорна смерть»?

Діємо: практичні завдання

Прочитайте в е-додатку уривок з історичного джерела та розгляньте мініатюру Пьєра дю Тілта з хроніки Жиля ля Мюізі (1353 р.) «Поховання жертв “Чорної смерті” в Турне». Зробіть висновки про те, як середньовічні люди ставилися до епідемії чуми.

Втрати від чуми різнилися по регіонах, але ніде не становили менше третини населення. Зокрема смертність в Англії досягла 70 % мешканців, а загальні втрати перевищили половину людності. Найменше постраждали польські, литовські і руські землі, які мали менше контактів з сусідами. Треба врахувати, що крім чуми спалахували епідемії дифтерії, тифу, скарлатини, грипу, віспи тощо — все це породжувало відчуття суцільного жаху.

Епідемії повторювались через приблизно рівні проміжки часу. Тільки протягом XIV-XV ст. великих спалахів було 13, а останній відбувся аж у 1720 р. в Марселі. Але були й інші наслідки: чума змінила ставлення до гігієни. До того ж втрати від чуми та скорочення кількості населення створили певний резерв землі та нестачу робочої сили. У багатьох місцях селянські земельні наділи стали більшими, а повинності — меншими, землевласники були вимушені надавати селянам певні пільги задля залучення їх до роботи на своїх землях.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття: «міграція», «колонізація», «епідемія».
• 2. Схарактеризуйте особливості «малого льодовикового періоду».
• 3. Як на людину у Середньовіччі впливали географічний та кліматичний фактори?

ІІ. Обговоріть у групі

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, як тема чуми позначилася на середньовічному мистецтві. Оберіть один витвір мистецтва на тему чуми та схарактеризуйте його за планом:

• 1) автор / автори;
• 2) дата створення;
• 3) назва;
• 4) основна ідея.

ІІІ. Мислю творчо

Уявіть себе жителем / жителькою середньовічного міста. З якими проблемами ви могли б зіткнутися? Як позначився б на вашому повсякденному житті клімат та географічне положення міста? Складіть методом сторітелінгу коротку розповідь «Один день із середньовічного життя міщанина / міщанки».