§ 51. Середньовічне місто і його мешканці

Пригадайте. Як виникали міста? Що таке урбанізація? Які великі міста Стародавнього світу були центрами міжнародного життя і торгівлі?

1. ВИНИКНЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ МІСТ

У період панування Римської імперії в Європі було багато розвинених, добре впорядкованих міст. Велике переселення народів призвело до їх занепаду. Варвари не знали і не розуміли міського життя, римські міста на північ від Альп знелюдніли. Лише в містах, що стали резиденціями єпископів, — Парижі, Реймсі, Бордо — слабко жевріло міське життя.

З XI ст. в Європі починають відроджуватися старі та виникати нові міста. Цей процес був викликаний низкою причин. По-перше, до цього часу були досягнуті відчутні успіхи в розвитку сільського господарства — зросли посівні площі, були вдосконалені знаряддя праці і технології землеробства. По-друге, вдосконалення техніки, поява нових ремесел і знарядь праці потребували все більшої кількості людей, які мають особливі знання та навички. А зростання попиту селян на ремісничі вироби високої якості давало змогу таким фахівцям прогодуватися своїм ремеслом. Нарешті, зростання населення та нестача вільних земель виштовхували залишок людності з села, змушуючи його шукати собі нових занять і місць проживання.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте 3D-сцену від Mozaik «Середньовічне місто Центральної Європи». Що нового про середньовічні міста ви дізналися? Які особливості мали середньовічні міста Центральної Європи?

qr.orioncentr.com.ua/nahMv

Від сільського господарства остаточно відокремилось ремесло — виробництво непродовольчих виробів, знарядь праці, зброї, предметів домашнього вжитку, прикрас. Спочатку ремісники мандрували, продаючи свої вироби, а згодом стали засновувати свої поселення. Так міста стають центрами ремесла й торгівлі, а військову функцію перебирають на себе лицарські замки.

Міста виникали біля стін замків, під їх захистом (назви таких міст часто мають закінчення «бург» — Страсбург, Зальцбург), біля монастирів та єпископських резиденцій (Кельн, Трир, Париж), у місцях річкових переправ, бродів та мостів (закінчення «фурт», або «форд», — брід; «брідж» — міст; наприклад Франкфурт, Оксфорд, Кембрідж). Популярними були також місця перетинів торговельних шляхів (Любек), зручні морські гавані (Марсель, Венеція).

Діємо: практичні завдання

Поміркуйте, як і де виникали середньовічні міста. Скористайтеся схемою, поданою в е-додатку, та картою «Культурне і духовне життя середньовічної Європи», розміщеною на шмуці цього розділу (с. 182). Які географічні / соціальні чинники сприяли виникненню міст у середні віки?

Услід за ремісниками в містах почали селитися й купці. Центром середньовічного міста став торговий майдан — ринок. Тут велася торгівля, укладалися угоди, вирішувалися суперечки. Проведення торгів було основним привілеєм міста і джерелом його прибутків.

Розвиток міста потребував постійного припливу населення із сіл і містечок. Тому місто заохочувало селян до переселення. Після річного перебування в місті селянину гарантувалась свобода від залежності — через рік і один день перебування в місті його повернення до землевласника ставало неможливим. Саме тому виник вислів: «Міське повітря робить вільним». Сама назва селянина — «віллан» набуває сенсу «мерзенний», «огидний», тоді як поняття «містянин» має значення «вільний».

Робота з джерелом

Формула «повітря міста робить людину вільною» частково справедлива і для українських міст. І в українських містах міщанин вважався особисто вільною людиною. Його залежність обмежувалася сплатою податків та виконанням повинностей, переважно на користь міста, з ремонту шляхів, укріплень чи іншої загальноміської власності. Так, королівський маґдебурзький привілей 1570 р. на заснування міста Миколаєва на Дністрі зазначав: «...і визволити всіх міщан і передміщан, котрі там жити будуть, від всякої влади, юрисдикції і зверхності, всіх загалом і кожного зосібна, ... а ні жодних вин платити не будуть повинні, лиш перед війтом своїм. А війтові, на той час будучому... не інакше ніж на право німецьке спираючись, мають відповідати. І тому війтові... у всіх злочинах головних і всяких інших судити, на смерть карати, карати стинанням, міць і всяку можливість даємо, так як те право німецьке у всіх своїх пунктах, статтях і артикулах передбачає» (Мочульський М. «Привілеї м. Миколаєва над Дністром»).

• Як ви розумієте вислів: «Міське повітря робить людину вільною»? Чому жителям міст надавалися певні привілеї?

Місто стало новим типом поселення, у ньому зародилися новий спосіб життя і світогляд, а головне — новий тип людей: вільних, підприємливих, енергійних, що добре усвідомлювали власну гідність.

2. РЕМЕСЛО І ТОРГІВЛЯ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ

Середньовічні міста були центрами ремесла. Ремісники одного чи сумісних фахів, які жили в місті, об’єднувались у цех. Цехи захищали інтереси своїх членів, створювали однакові умови для всіх майстрів у виробництві та продажу виробів, протистояли конкуренції з боку ремісників з інших міст чи сіл. Вони надавали допомогу родинам у разі хвороби чи смерті ремісника, створюючи для цього каси взаємодопомоги, будували й утримували церкви та школи, влаштовували спільні обіди. Цех мав сприяти обороні міста під час нападу ворогів.

Варто запам’ятати!

Ремесло — дрібне ручне промислове виробництво, засноване на особистій праці власника.

Цех — спілка майстрів однієї спеціальності у місті.

Життя цеху регулював статут — правила, обов’язкові для всіх членів цеху. Статут установлював скільки часу на день має працювати ремісник, скільки помічників наймати, якому рівню якості мають відповідати виготовлені вироби. Порушення статуту каралося штрафом або виключенням з цеху. Цех мав свій герб, прапор, власну церкву і цвинтар. Очолювала цех Рада майстрів — цехмістри, яких обирали майстри.

Членами цеху були тільки майстри — власники майстерень з усім їх устаткуванням. Як правило, майстерня розміщувалась у власному будинку майстра. Допомагали майстрам підмайстри — робітники, що вже оволоділи ремеслом. Вони жили в будинку майстра, перебували під його контролем та отримували невелику платню. Для того щоб стати майстром, треба було зібрати коштів на власну майстерню та виготовити шедевр — зразковий виріб, який свідчив би про оволодіння таємницями ремесла.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте схеми. З якою метою міські ремісники об’єднувалися в цехи? Як було організовано роботу та розподілялися обов’язки в майстерні ремісника? Подумайте, чому для функціювання цехів був потрібен суворий статут правил та обов’язків.

Крім майстра і підмайстрів, у майстерні працювали учні — підлітки, що вивчали ремесло й виконували підсобні роботи. Їхнє навчання тривало від 2 до 8 років, після чого учень ставав підмайстром. У майстерні не було поділу праці — кожну річ ремісник виробляв сам від початку до кінця. Зазвичай ремісник виробляв речі на замовлення або на продаж.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення і перейдіть за QR-кодом або покликанням. Як проходив робочий день в майстерні ремісника? Складіть коротку розповідь, використавши запропоновані терміни: ремісник, цех, майстер, підмайстр, статут, шедевр, ремесло.

Робота в кравецькому цеху (середньовічна мініатюра)

3D-сцена від Mozalk «Середньовічна кузня»

qr.orioncentr.com.ua/uZ3zh

Піднесення ремісничого виробництва стимулювало розвиток торгівлі. Ремісничі вироби потребували збуту, а самі ремісники — сировини та продуктів харчування. Надлишки сільськогосподарської продукції в селян також ішли на продаж. Частину продукції стали привозити зі своїх маєтків і феодали. Усе це стало товаром — речами, призначеними на продаж. Отже, розвивається товарне виробництво.

Варто запам’ятати!

Товарне виробництво — виготовлення продукції не для власного споживання, а для продажу і отримання прибутку.

Жвава торгівля велася з країнами Сходу. Звідти до Європи потрапляли дорогі шовкові тканини, фарфор, килими, цукор, прянощі. На півночі Європи через Північне і Балтійське моря вели торгівлю рибою, сіллю, хутром, вовною, лісом, медом, воском та зерном. Центром північної торгівлі стало місто Брюгге у Фландрії, а задіяні у ній були міста від Лондона до Новгорода. Німецькі міста утворили торговий союз Ганза на чолі з Любеком. Ганзейські купці мали торгові двори в багатьох містах південного узбережжя Балтики і володіли потужним флотом.

Середньовічна торгівля була небезпечною справою. Політична роздробленість Європи та численні митниці, грабунки лицарів і розбійників на торгових шляхах, а піратів на морі, погані шляхи сполучення робили її дуже ризикованою. Для власного захисту купці об’єднувались у гільдії — торгові спілки. Вони наймали охорону й подорожували великими групами.

Особливо прибутковим способом торгівлі були ярмарки — великі щорічні торги, в яких брали участь купці з різних країн. Найбільші ярмарки відбувалися в Шампані. Вони проходили чотири рази на рік по 48 днів. Популярними були ярмарки у Брюгге, Франкфурті, Лейпцигу та Ліоні.

3D-сцена від Mozalk «Ярмаркове місто (Угорське королівство)»

qr.orioncentr.com.ua/bQ4pv

На ярмарках з’явилися фахівці грошової справи — міняйли. Міняйли за певну плату обмінювали гроші на ті, що приймалися на даному ярмарку. Згодом міняйли почали давати гроші в борг за великий відсоток — так виникли лихварі, а з них вийшли перші банкіри — власники банків, де зберігалися великі суми грошей. Виникли також ломбарди — особливі установи, що надавали гроші під заставу речей. Фінансовими операціями в Європі займалися переважно євреї та італійці.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку, подану в е-додатку. За матеріалами параграфа доповніть її необхідною інформацією.

3. ЖИТТЯ У СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ МІСТІ. МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Середньовічні міста не були великими, їхня площа обмежувалась міськими мурами. У більшості з них налічувалось від однієї до п’яти тисяч мешканців. У найбільших містах Німеччини — Кельні, Любеку, Нюрнберзі — проживало до 20 тисяч мешканців, у близко десятка італійських міст — 35-40 тисяч, в Лондоні, Генуї і Кордові — приблизно 60 тисяч. Тільки Флоренція і Венеція налічували до 100 тис. городян, а найбільшим містом був Париж, населення якого досягло 200 тисяч осіб.

Міста обгороджувалися кам’яними мурами з вежами, тому в місті було тісно — будинки впритул ліпилися один до одного та будувалися в кілька поверхів. Вулиці міста були вузькі й витягнуті, без бруківки та освітлення. У містах не було водогону та каналізації, помиї виливалися прямо на вулиці, сміття скидали в річки. Через тісняву та бруд, у містах поширювалися інфекційні хвороби. Найкраще впорядкованими були італійські міста та арабські міста в Іспанії. Тільки з XIII ст. у містах почали дбати про чистоту вулиць та позбавлятися сміття.

Усі міські вулиці зазвичай сходилися до ринкового майдану. На ньому знаходилися міська ратуша — будинок міської ради і собор — головна міська церква. У межах міста був також і цвинтар.

Діємо: практичні завдання

За допомогою коду перегляньте відео «Львівська ратуша. Секрети сентенцій». Складіть коротку довідку про історію Львівської ратуші до української Вікіпедії. Яким є значення ратуші у наш час?

qr.orioncentr.com.ua/VkMYC

Населення міста складалося з кількох категорій. Правлячу верхівку становив міський патриціат, до якого входили багаті купці, майстри, духівництво та міські чиновники. Деякий час до нього належали і землевласники — господарі міської землі. Основну масу населення складали бюргери, чи буржуа — середні та дрібні торговці й ремісники, а найбіднішу частину — плебс: жебраки, чорнороби та наймані працівники.

Іноді міста ставали комунами, тобто отримували самоврядування, за якого городяни самі утворювали органи міського управління. Владу здійснювала міська рада — магістрат. Формально він був обраним городянами, але фактично місця в ньому з покоління в покоління займали представники патриціанських родин. Головою міської ради у Франції та Англії був мер, а в Німеччині — бургомістр.

У межах міста діяло міське право, що регулювало міське управління, відносини власності і судові справи. За зразок брали право старіших міст, тому в цілих регіонах міста мали схожий устрій. Так, міське управління в багатьох містах Німеччини, Королівства Польського та на руських землях спиралося на магдебурзьке право — за зразком устрою німецького міста Магдебург.

4. СВІТ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ГОРОДЯНИНА

Мури міста не тільки слугували для оборони, насамперед вони були символом міського простору. В уявленні городян місто — це не мури, а люди, які живуть у ньому.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Французький історик Жак Россіо:

«Середньовічне місто — це насамперед бурхливий розвиток суспільства на обмеженому просторі, оточеному малонаселеними територіями. Крім того, місто — місце виробництва і обміну... Це також центр особливої системи цінностей, з якої народжується вперта і творча праця, смак до комерції і грошей, пристрасть до розкоші, відчуття прекрасного. ...Це ще і соціальний організм, заснований на відносинах сусідства та рівності...»

• У чому ви бачите особливості середньовічного міста порівняно з селом?

Городяни бачили світ відмінним від того, який бачили їх сучасники-селяни. Вони цінували час — недарма на вежах міських ратуш вішали годинник. Темп життя в місті був набагато швидшим, ніж на селі. Городяни дбали про свою справу, їм потрібно було добре і швидко рахувати, читати, знати іноземні мови, закони, морську справу — тому серед них було більше освічених людей. Купці, що торгували з іншими країнами, бродячі торговці та артисти, жебраки й мандрівники приносили останні новини з усього світу.

Городянин був новим типом людини для Середньовіччя — вільної, незалежної, ділової, ощадливої, сміливої й рішучої в досягненні своєї мети, сповненої почуття власної гідності. Городяни цінували свободу, самі обирали собі владу та вміли боротися за свої права. Отже, в містах був інший спосіб життя, ніж у селі, більш динамічна праця та більш різноманітне дозвілля. Саме від середньовічних міст беруть початок європейські демократичні традиції та розвиток освіти і культури.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Поясніть поняття: «цех», «статут», «майстр», «підмайстр», «шедевр», «ярмарок», «міняйло», «лихвар», «банкір», «ломбард», «ратуша», «плебс», «патриціат», «бюргер», «магістрат», «бургомістр».

2. Назвіть передумови виникнення середньовічних міст. Як розвивалися міста в епоху Середньовіччя?

3. Який вплив на розвиток міст мали ремесло і торгівля? Якими були особливості існування міських середньовічних цехів? Скористайтеся запропонованим шаблоном-схемою.

ІІ. Обговоріть у групі

Обговоріть у групах особливості міського самоврядування середньовічних міст. Скористайтеся інфографікою, поданою в е-додатку, або словами-підказками: бургомістр, городяни, купці, ремісники, майстри, підмайстри.

ІІІ. Мислю творчо

За бажанням скористайтеся можливостями штучного інтелекту презентацію про міські стани у середньовічних містах Західної Європи. Презентуйте роботи у класі.