§ 53. Суспільство кочовиків

Пригадайте. Які особливості має кочовий спосіб життя? Які народи називають кочовими? Що визначає їх світогляд?

1. СПОСІБ ЖИТТЯ ТА СВІТОГЛЯД КОЧОВИКІВ

В історії Стародавнього світу та Середньовіччя постійно спостерігалися взаємодія й конфлікти між суспільствами землеробів та кочовиків. Суспільства землеробів — це міста, дороги, державний апарат, більш різноманітне й повноцінне харчування, стіни фортець, поля, що оброблюються. Суспільства кочовиків — це пасовища та нескінченні стада, племінна солідарність та сувора дисципліна. Мирним і відносно успішним осілим народам кочовики видавалися людьми жорстокими, дикими, представниками темних пекельних сил. Світ кочовиків був мінливим, мав свою бідну економіку, свої традиції та культуру.

Цілком природно, що на просторах Євразії, на півночі якої знаходилися непрохідні ліси, на заході — Римська імперія, на сході — Китай, а на півдні — Персія, від кочовиків намагалися відгородитися захисними лініями — лімесом чи Великою Китайською стіною.

Світ кочової культури мав загальні риси, помітні насамперед у господарстві й побуті, що повністю залежали від природно-кліматичних умов. Господарське зростання обмежувалося кількістю пасовищ — розвиток потребував нових територій. До того ж будь-яке похолодання чи посуха несли смертельну небезпеку. Це в свою чергу обмежувало приріст населення, певна територія могла прогодувати тільки певну кількість людей. Великий приріст населення призводив до виснаження природних ресурсів, а спроби розселення — до жорстоких воєн.

Відео «Кіммерійці. Таври. Скіфи. Готи. Гуни. Історія Криму Перша серія»

qr.orioncentr.com.ua/m9POE

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації з’ясуйте, які кочові народи існують у сучасному світі. Чому, на вашу думку, вони не переходять до осілого способу життя?

Особливості способу життя кочовиків виявлялися і в духовній сфері. Довгий час вони зберігали різні форми язичництва. Із VI ст. більшість племен східної частини Степу визнали буддизм, але він не відповідав войовничому духу, світогляду і способу життя кочовиків. Тому з IX ст. серед більш західних племен поширюється іслам. Але й тоді народні вірування продовжували існувати.

Робота з джерелом

Опис Дешт-і-Кипчака як батьківщини племен, від яких пішли деякі султани-мамлюки, автор ал’Омарі: «Тюрки цих країн... (один) з кращих родів тюркських за своєю сумлінністю, хоробрістю, уникненням омани, досконалістю своїх станів, красою своїх фігур та шляхетністю свого характеру... З них були світочі государевої ради, голови Зборів, головуючі війська та вельможі землі його (Єгипту)».

• Подумайте, чому різні автори дають різну оцінку кочовим народам. Чому кочовиків часто змальовували в образі дикого, хижого, підступного та жорстокого племені?

СОЦІАЛЬНО ПОЛІТИЧНА СТРУКТУРА КОЧОВИХ СУСПІЛЬСТВ

Умови життя в степу визначали й побут кочовиків. Помешкання у них було дуже зручним — кибитка на колесах. По-перше, вона краще захищала від вітру й морозу, ніж промерзлі стіни земляного або кам’яного будинку, а по-друге, змінюючи стоянку, завжди можна знайти місце, де є багато пального. До того ж у кибитці жити було значно безпечніше, оскільки з усім майном можна швидко втекти від ворога.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте пам’ятник жертвам геноциду ромів у Другій світовій війні, установлений у Кам’янці-Подільському. Чому, на вашу думку, символом ромів стала саме кибитка? Яку функцію вона мала? Подумайте, чому саме такий — рухомий варіант помешкання — був оптимальним для кочових народів.

Дізнайтеся більше про історію встановлення і символіку пам’ятника, що його створив відомий у світі архітектор і скульптор, ромський барон Анатолій Ігнащенко.

Одяг у кочовиків був шкіряний, а отже, міцний, легкий і зручний. У харчуванні переважали м’ясо та молоко. Відсутність виснажливої праці й постійне заняття мисливством сприяли фізичному розвиткові, а часті військові походи гартували мужність і волю кочовиків. Ці походи відігравали провідну роль у кочовому господарстві. Спочатку склалася система грабунку сусідів. Пізніше основним джерелом прибутків стало обкладання підкорених даниною.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Німецький історик Ернст Гелнер:

«Землероби неохоче кидають оброблювані ними землі..., і тому, коли їх не надто притісняти, вони віддають перевагу данині. Кочовим же пастухам збирання данини із землеробських племен приносить набагато більше вигоди, аніж поневолення окремих осіб».

• Порівняйте світогляд і суспільний устрій кочовиків та землеробів. Чим зумовлювалися відмінності в побуті та світогляді цих народів?

2. ВЛАДА КОЧОВИКІВ ТА КОЧОВІ ІМПЕРІЇ

Перехід кочовиків від прикордонного грабунку до завоювань збігається з періодами занепаду й роздробленості їхніх землеробських сусідів. Заслаблі держави, що якось відбивалися від грабіжницьких набігів, не могли встояти перед організованою навалою. Так створювалися племінні об’єднання і цілі держави — кочові імперії.

Об’єднання у племінний союз без творення держави було ефективним, поки кочовики не захоплювали в постійне володіння землеробські території. Тоді вони обмежувались грабунками, періодичними набігами, а в мирний час — торгівлею. Існування за рахунок зовнішніх ресурсів потребувало постійної військової готовності, а отже — згуртування кочового суспільства і підтримання високого ступеня соціальної рівності. Прикладом таких союзів були гуни й авари.

Кочові імперії мали на меті контроль за завойованими землеробськими спільнотами. Тому у них не було потреби в розгалуженому апараті управління для організації виробництва і впорядкування внутрішніх справ. Ці питання регулювалися традицією — влада володаря була беззаперечною, всі інші були його підданими. Зважаючи на появу підкорених народів, кочові імперії могли розвиватися у двох варіантах. У першому залежність захоплених передбачала насамперед сплату данини та визнання політичної зверхності кочовиків, а безпосереднє управління продовжували здійснювати стара місцева влада та аристократія. Самі кочовики залишались за межами підкорених земель, утворюючи на їх територіях свої кочові улуси на чолі з військовою аристократією. Прикладом такої імперії була Монгольська держава.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте 3D-сцену від Mozaik «Монгольська імперія». Що нового про імперії кочовиків ви дізналися? Якими методами кочовики створювали великі імперії? Яку роль у завоюваннях відігравав їхній спосіб життя?

qr.orioncentr.com.ua/Ez7p3

За другим варіантом кочовики здійснювали повне захоплення землеробської території, встановлювали свою владу, створювали органи управління та впроваджували постійні податки. Оскільки при політичному пануванні вони відчутно відставали від підкорених народів у господарському і культурному плані, кочова аристократія досить швидко запозичувала спосіб життя місцевої знаті та зливалася з нею. Такою була доля волзьких і дунайських болгар, держав угорців, турків-сельджуків і османів.

Кочівництво виявилося тупиковим шляхом суспільного розвитку. Рано чи пізно основані на паразитичній експлуатації землеробських цивілізацій кочові імперії розпадалися, а їх складові підпадали під владу більш розвинутих сусідів.

3. КОЧОВИКИ В ІСТОРІЇ РУСІ

Становище українських земель у середньовіччі можна охарактеризувати словами: «Між Сходом і Заходом». Так сталося, що протягом століть територією сучасної України проходив Великий Кордон. Це була межа між осілим і кочовим, слов’янським і тюркським, православним та язичницьким і мусульманським світами, які взаємодіяли, ворогували, співпрацювали й співіснували.

Русь сформувалась уздовж торговельних шляхів і на географічному кордоні лісостепу та чорноземного степу. Степовий кордон Русі був завжди відкритою контактною зоною. Від середини X ст. до 1030-х років там переважали печеніги, від 1060-х років — половці (кумани). І «печеніги», і «половці» — це назви з руських літописів, вжиті для позначення складних степових спільнот, що не мали державних утворень та не були одноманітними.

Жодна з тих спільнот не була зацікавлена в захопленні руських територій, але потребувала набігів для здобуття необхідних товарів, зокрема рабів. Складовими взаємодії на Великому Кордоні були постійна торгівля, обміни дарами, військова служба, шлюби.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Омелян Прицак:

«На противагу до враження, яке в кожного виникає на підставі літопису, що половецька загроза була головною проблемою руської історії між 1055 і 1240 рр., об’єктивний історик мусить визнати, що половецької загрози не існувало взагалі. Половці ніколи не прагнули захопити бодай клаптик земель внутрішньої Русі... Коли вони проникали всередину Русі, то через те, що були союзниками однієї з гілок Рюриковичів проти іншої».

• Якої думки щодо половецької загрози у XI—XII ст. для Русі-України притримується історик? Чи погоджуєтеся ви з його твердженням?

У 1223 р. половецькі та руські війська були вперше розгромлені монголами — новими володарями Степу. Створена в результаті монгольського завоювання Золота Орда залишилася в Степу, задовольнившись непрямим пануванням над Руссю. Адже вздовж кордонів руських земель знаходилися хороші пасовища; практично вся територія Русі залишалася в межах досяжності монгольської кінноти. Отже, непряме панування над Руссю задовольняло певною мірою обидві сторони. Це дозволило кочовикам зберігати свою самобутність, створити відносно міцні державні інститути і забезпечити набагато триваліше панування над Руссю.

Подальша ж історія українських земель була тісно пов’язана з державою, яка вважалася нащадком кочових імперій, — Кримським ханством. Наступницею кочової імперії стала і Московська держава.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Володимир Пархоменко:

«Очевидно, Схід (розуміється, в цілому) не лише руйнував Київську державу, а й брав деяку участь в культурному житті Києва. В цьому примиренні Сходу із Заходом — особливий смак і значення життя Київської держави».

• Як ви розумієте цитату історика? Поясніть, в чому автор вбачає «примирення Сходу і Заходу».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть терміни «каган», «кочовики», «кибитка», «кочова імперія».
• 2. Схарактеризуйте спосіб життя кочовиків.
• 3. Яку роль відігравали кочовики в історії Русі?

ІІ. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся в групи. Пригадайте, які кочові імперії вам відомі. Підготуйте повідомлення про обрану кочову імперію, скориставшись запропонованим шаблоном.

ІІІ. Мислю творчо

Скориставшись можливостями нейромережі, створіть презентацію на тему: «Кочові держави Середньовіччя». Запропонуйте переглянути їх у класі. Об’єднайтеся у групи: опоненти, рецензенти. Висловіть свої думки щодо представлених робіт.