§ 9. Політичний устрій, суспільне, господарське та повсякденне життя Русі-України

• Пригадайте, які зміни відбулися в житті Русі-України від часів Аскольда до завершення правління Ярослава Мудрого.

1. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ. ВЛАДА КНЯЗЯ

Русь-Україна пройшла кілька етапів політичного розвитку.

У ранніх слов’ян (межа I—II ст. — VIII ст.) на чолі племені стояв вождь (князь), який спирався на воїнів — дружину. Таку форму організації влади і суспільства історики традиційно називають вождівством. Вождем ставав найкращий воїн.

У період становлення Русі-України (IX — перша половина X ст.) перші літописні князі, спираючись на вірну дружину, підкорювали сусідні племена. Це був етап творення держави.

Наприкінці X — у середині XI ст. Русь-Україна перебувала на етапі розквіту. Це був час завершення формування території, становлення монархічної форми правління, створення перших законів, розквіту культури.

Варто запам’ятати!

Монархія — держава, де найвища влада належить одній особі й передається у спадок.

Централізована монархія — різновид монархії, за якої монарх (великий князь, король, імператор) володіє абсолютною владою і контролює всі аспекти управління імперією або країною.

Імперія — велика монархічна держава, створена шляхом включення до свого складу територій інших держав.

На чолі держави стояв Великий князь київський. Він мав усю повноту влади: видавав закони та накази (усні чи письмові); керував військом (дружиною); судив (частину судових функцій пізніше було передано церкві), укладав міжнародні угоди.

За бажання князь міг радитися з потрібними людьми. Для цього могла скликатися рада, куди допускалися довірені бояри, старші дружинники, духовенство та представники міської знаті.

Після смерті князя країна мала переходити спадкоємцям, якими вважалися всі його сини. Проте, оскільки кожен хотів правити одноосібно, сини князя розпочинали збройну боротьбу за повний контроль над країною та київським престолом.

2. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ

Як і в Європі, суспільство Русі-України поділялося на три стани з різними правами й обов’язками: духовенство, лицарство та простолюд.

Поміркуймо!

Розгляньте схему й ознайомтеся зі значеннями понять у рубриці «Варто запам’ятати!». На основі здобутих раніше знань та цієї інформації поміркуйте, які права й обов’язки мала кожна соціальна спільнота.

Варто запам’ятати!

Удільні князі — представники правлячого княжого роду, яким Великий князь київський надав в управління частину держави (уділ, удільне князівство).

Бояри — назва представників військової спільноти Русі-України, які займали друге, після князів, становище в управлінні державою, володіли землями — вотчиною.

Вотчина — отримане «від отця» спадкове земельне володіння.

Дружинники — вояки князя, які за службу отримували земельні володіння.

Основну масу населення Русі-України становили непривілейовані жителі —селяни та міщани.Селяни були об’єднані в сільську громаду —верв. Вільні члени селянської громади називалися смердами. Оскільки вони жили на землях князя чи інших землевласників, то мусили виконувати на їх користь повинності. Із часом частина смердів втрачала свободу, потрапляючи в залежність від більш заможних верств суспільства. Збіднілі селяни, які брали позику (купу) в землевласника і мусили її відпрацьовувати, називалися закупами. Рядовичі потрапляли в залежність на підставі угоди (ряду) із землевласником. Найнижчу сходинку посідали холопи — повністю залежні люди, невільники. Особливу групу складали ізгої — люди, які з різних причин вибули зі свого соціального середовища (роду, громади).

3. МІСТА І СЕЛА. ЖИТЛА РУСІВ

Історично на території Русі-України розвинулися такі типи поселень: неукріплені села, у яких проживали вільні й залежні селяни; укріплені замки, у яких мешкала знать та її челядь; сторожові гради, що слугували оборонними пунктами; а також міста — політичні, торговельні, ремісничі й культурні центри. Руси всі укріплені поселення називали «градами», вказуючи на те, що вони оточені захисними спорудами — «оградами». Залишки таких укріплень археологи називають городищами.

Міста переважно складалися з укріпленого «дитинця», де проживала верхівка суспільства. На околицях — «посади», «кінці» — жили звичайні міщани (ремісники та купецтво). Важливим елементом торговельно-ремісничої частини міста був «торг», де продавали й купували все необхідне для життя. Тут можна було дізнатися всі новини, а також розпорядження влади, що оголошувалися спеціальними урядовцями. Важливими елементами міської забудови після хрещення Русі стали храми та прилеглі монастирі.

Діємо: практичні завдання

Уважно розгляньте ілюстрації й опишіть житла давніх русів. Визначте, яке із жител є наземним, а яке — заглибленим. Поміркуйте, чому жителі Русі-України заглиблювали житла. Визначте, які будівельні матеріали використовували для будівництва в Русі-Україні.

Житла населення Русі-України (історичні реконструкції)

Діємо: практичні завдання

Уявлення про містобудування в землях Русі-України дають історичні реконструкції. Розгляньте карту «Київ у X—XIII ст.», історичні реконструкції окремих районів міста. Ознайомтеся з 3D-моделлю Києва.

qr.orioncentr.com.ua/UB8Gi

Дайте відповіді на запитання:

• 1. Які «історичні райони» виокремлюють історики в давньому Києві?
• 2. Які споруди та особливості ландшафту використовувалися для укріплення міста?
• 3. Зіставте Київ з європейськими середньовічними містами. Що в них спільного, а що — відмінного?

Київ у Х—ХІІІ ст.

Оборонні споруди давнього Києва (історична реконструкція)

Михайлівський собор у Києві (фрагмент діорами «Місто Ізяслава-Святополка», кінець XII ст.)

4. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. РОДИНА

Центром повсякденного життя Русі-України була сім’я.Сім’ї зазвичай були великими — до 12-15 осіб. В одному помешканні могли жити представники трьох поколінь (діди й баби, батьки й матері з власними дітьми). Яким було дитинство — відомо мало, імовірно, дітей з раннього віку привчали допомагати по господарству батькам.

Слов’яни-язичники намагалися долучити дітей до світу духів і магії. Іноді могли нарікати дітей назвами звірів: Вовк, Ведмідь, Зубр. Так, відомий воєвода князя Володимира звався Вовчий Хвіст. Інколи, щоб відлякати злих духів, дитину могли назвати й негарним ім’ям: Некрас, Поганка, Нехорош, Мал. Часто протягом життя людина могла змінювати ім’я. Княжі імена складалися зазвичай з двох коренів: Святослав, Володимир, Ярослав, Мирослава, Судимира.

Із поширенням християнства серед жителів Русі з’явилася традиція двох імен: усталеного слов’янського та християнського (запозиченого з юдейських, грецьких і римських імен). Так, Володимир Святославич мав християнське ім’я Василій, а Ярослав Володимирович — Георгій (Юрій). До речі, по батькові називали тільки князів і бояр. Як прізвища у князів могли використовувати ім’я першопредка.

5. ГОСПОДАРСТВО. РЕМЕСЛА. ТОРГІВЛЯ

Господарство Русі-України було натуральним — усе необхідне для життя виробляли селяни й ремісники та споживали на місці.

Головними заняттями, як і раніше, були землеробство і скотарство. Поширеними були мисливство, рибальство, бортництво (добування меду диких бджіл).

Руси були прекрасними ремісниками. Серед ремесел переважали металообробка заліза та цінних металів — золота і срібла, обробка дерева та шкіри, гончарство, ювелірна справа. Шкіру обробляли вручну фізично сильні люди — кожум’яки.

Русь-Україна розташовувалася на перетині великих торговельних шляхів, які зв’язували Північ і Південь Європи, мусульманський Схід і християнський Захід.

Поміркуймо!

Поміркуйте, як розташування торговельних шляхів впливало на розвиток міст Русі-України.

Висловіть припущення, які товари руських купців могли зацікавити іноземців.

Центрами торгівлі були руські міста: Київ, Вишгород, Чернігів, Любеч, Витичів, Переяслав, Володимир на Волині, Галич та ін.

Найзручнішими шляхами вважалися річки — і влітку, і взимку. Сухопутні шляхи були менш придатними та безпечними.

У різні періоди в торговельних операціях руси використовували різні гроші: арабські диргеми, князівські злотники і срібники, гривни (київські, чернігівські та ін.), куни та ін. На різних етапах розвитку Русі значення їх в обігу змінювалося.

Загадка в історії

Розгляньте комікс і допоможіть героїні зробити вибір. Обґрунтуйте свою відповідь історичними фактами.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Політичний устрій, суспільне, господарське та повсякденне життя Русі-України».

Досліджую і аналізую

2. Зіставте соціальну структуру Русі-України із соціальною структурою європейського суспільства часів Середньовіччя. Визначте, чим вони схожі.

3. Розгляньте реконструкції одягу русів, виконані художницею-етнографинею Зінаїдою Васіною. Визначте за одягом представників різних соціальних спільнот. Аргументуйте свій вибір й складіть опис зовнішності представника/представниці однієї з верств населення.

Мислю творчо

4. Уявіть себе майстром/майстринею книжкової мініатюри — придумайте і намалюйте мініатюри «Сцени із життя людей Русі-України». У роботі представте життя кожної із верств суспільства.

5. Проведіть віртуальну екскурсію давньоруським містом Звенигородом.

Відео «Древній Звенигород» (3D-реконструкція. Джерело: Історико-культурний парк «Древній Звенигород». Тривалість 03 хв 55 с)

qr.orioncentr.com.ua/L5lFo