§ 10-11. Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст.

• Як ви розумієте поняття «культура»? Які факти про розвиток культури Русі-України повідомлялися в попередніх параграфах? Поміркуйте, які чинники могли впливати на розвиток культури Русі-України.

Читаємо й розуміємо

Дізнайтеся з параграфа про розвиток культури Русі-України. Визначте, які історичні події, процеси та явища впливали на формування культури. Свої міркування підкріплюйте аргументами.

1. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Основою народної культури з часів язичництва була усна народна творчість — казки, перекази, легенди, приказки, загадки, прислів’я, пісні. Приблизно в Х-ХІ ст. виникли билини (перша назва — старини). До XIX ст. вони існували в усній формі.

Варто запам’ятати!

Билина (старина) — жанр народної творчості, героїчний епос.

За змістом билина — героїчний епос, властивий багатьом країнам середньовічної Європи. Головними героями цих творів були реальні або вигадані особи:

• три богатирі — Ілько (Ілля) Муромець, Добриня Микитич, Олешко Попович. Одним з героїв билин про трьох богатирів під прізвиськом «Красне Сонечко» був Великий князь київський Володимир Святославич; прообразом богатиря Добрині Микитича став воєвода князя Володимира Великого — Добриня;
• легендарні Котигорошко, Джурило, Кирило Кожум’яка, Вольга та Микула Селянинович, Святогор.

Пам’ятник Добрині Микитичу (робота скульптора Ігоря Зарічного; м. Коростень на Житомирщині, 2012 р.)

Історичні подробиці

Ілько (Ілля) Муромець та Добриня Микитич — реальні історичні постаті. Мощі Муромця збереглися в Києво-Печерській лаврі. У 2018 р. на Трухановому острові в Києві в парку «Муромець» був відкритий пам’ятник руському богатирю. Скульптору позував відомий український сучасний богатир Василь Вірастюк. Цікаво, що виготовлений пам’ятник із деталей, роздрукованих на 3D-принтері.

Пам’ятник Іллі Муромцю в Києві (робота скульптора Володимира Журавля, 2018 р.)

Свідчать документи

Прочитайте уривок із літопису та дайте відповіді на запитання:

• 1. За правління якого князя відбуваються події?
• 2. Про кого з героїв билин розповідає батько князю Володимиру? Як ви це з’ясували?
• 3. Придумайте завершення літописної розповіді.

Із Літопису руського

У РІК 6501 [993]. ...І приїхав князь печенізький [Куря?] до ріки, і викликав Володимира, і сказав йому: «Ти випусти свого мужа, а я — свого. Нехай обидва борються. І якщо твій муж ударить моїм [об землю], то не будем воювати три роки, якщо ж наш мужударить вашим, то будем воювати три роки». І розійшлися вони урізнобіч.

Володимир же, вернувшись у табір, послав по табору бирича, говорячи: «Чи нема такого мужа, який би взявся з печеніжином боротися?» І не знайшовся такий аніде.

А назавтра приїхали печеніги і свого мужа привели, а [мужа] наших не було. І став тужити Володимир, посилаючи [биричів] по всьому війську своєму. І прийшов один старий муж до нього, і сказав йому: «Княже, єсть у мене один син удома, менший. Бо з чотирма я вийшов, а він удома. Від самого дитинства його ніхто не вдарив ним. Одного ж разу, коли я сварив [його], а він м’яв шкуру, він розгнівався на мене [і] роздер шкуру руками»...

2. ОСВІТА Й МОВА

Як і в Європі, освіту в часи Русі-України здобували при церквах і монастирях. Там навчали читати, писати, рахувати, церковного співу. Поширеним серед майбутніх священників було вивчення грецької мови.

У джерелах є згадка про школу, засновану князем Володимиром. Тут здобували освіту діти «нарочитої чаді» — найближчого оточення князя. Літописець пише: «І почав Володимир ... збирати дітей у нарочитих мужів своїх і віддавати їх на навчання книжне».

Мовою писемності в Русі-Україні була так звана давньослов’янська, або церковнослов’янська, якою переклали з грецької Біблію проповідники Кирило й Мефодій.

Пам’ятник Кирилу і Мефодію (робота скульптора Івана Бровдія і архітектора Олександра Андялоші; м. Мукачево на Закарпатті, 1996 р.)

Історичні подробиці

На східнослов’янських землях уже з X ст. поширилася і утвердилася кирилиця, що базувалася на грецькому письмі. Ми до сьогодні пишемо «грецькими літерами», до яких додані ті, що позначають звуки, відсутні в грецькій мові. Таким чином, Кирилу і Мефодію вдалося створити абетку, яка бездоганно відображає особливості мовлення слов’янських народів.

В основі цієї мови лежать південнослов’янські діалекти — зокрема македонський діалект староболгарської мови. Адже святі були вихідцями з історичної області на Балканах, що називається Македонія. Тому для читання Біблії треба було вивчити цю мову.

Думки істориків

Як доводить сучасний професор славістики Віденського університету Міхаель Мозер, уже після Великого розселення слов’ян у V-VII ст. одноманітна праслов’янська мова розпалася. З прийняттям християнства давньоруська, або церковнослов’янська мова Кирила і Мефодія, яку використовували для написання священних текстів, почала збагачуватися місцевими діалектами. До початку XI ст. діалекти слов’янської мови вже сформувалися, до того ж протоукраїнські діалекти вже відрізнялися від проторосійських.

Міхаель Мозер «Історія української мови»

Мініатюра «Євангеліст Лука». (Остромирове Євангеліє, 1056-1057 рр., найдавніша датована рукописна книга Русі-України)

Історичні подробиці

Глаголиця — одна з найдавніших слов’янських абеток. Деякі історики вважають, що саме глаголицю створив св. Костянтин (Кирило) у 862-863 рр. для запису священних біблійних текстів слов’янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту, додавши для передачі звуків, відсутніх у грецькій мові, літери, запозичені з глаголиці.

• Запишіть на картці одне речення з параграфа глаголицею. У класі обміняйтеся картками з однокласниками/однокласницями та розшифруйте повідомлення. Обговоріть, чи справді кирилиця походить від глаголиці.

За Ярослава Мудрого в Софійському соборі була організована перша книгозбірня (бібліотека). Книги мали велику цінність, бо переписувалися вручну на пергаменті (вичинена шкіра молодого теляти), тому їх могли мати лише багатії. Книги прикрашали чудовим орнаментом і мініатюрами (кольоровими ілюстраціями невеликого розміру).

Матеріалом для письма у бідних служили дерев’яні дощечки, вкриті воском, або береста — кора з берези. На них тонким металевим писалом видряпували написи. Берестяні грамоти (написи на корі берези) збереглися переважно в районі міст Звенигорода і Буська (Львівщина).

Графіті на стінах храмів і берестяні грамоти свідчать про поширення писемності серед значної частини населення Русі-України.

Варто запам’ятати!

Графіті (з італ. — видряпаний) — стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах та інших речах.

Графіті ХІ-ХII ст. знайдено на стінах Софійського собору в Києві, в інших руських храмах. Написи на церковних стінах мали здебільшого релігійний зміст, хоча зустрічалися і світські за характером. Наприклад, на стінах Софійського собору є жартівливий надпис «Кузьма — порося».

Свідчать документи

Із берестяного листа

Від Говінової [тобто дружини Говіна] до Ніженця. Дай 60 кун лодієвих. Сказав Говін і подав на суд, а піп записав. А дай Луці. Коли не віддаси, то я у князя візьму отрока... і приїду, а то тобі в більше увійде.

Берестяний лист (близько 1110-1124 рр.)

• Які факти з історії Русі-України дозволяє з’ясувати цей лист? Як у документі відображено роль князя у суспільних відносинах?

Купці непогано знали географію країн, які лежали на їхньому торговельному шляху. Розвивалася й медицина — хворих лікували травами; вміли обробляти рани, отримані в битві або в повсякденному житті.

3. АРХІТЕКТУРА, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Хрещення сприяло розвиткові в Русі-Україні кам’яного храмового будівництва. За основу архітектурних шедеврів Русі було взято візантійський архітектурний стилі . Перші церкви Русі будували й оздоблювали візантійські майстри. Проте руські митці змогли об’єднати візантійські ідеї з місцевими, створивши неперевершений давньоруський архітектурний стиль.

Очі святого (фреска з Десятинної церкви, X ст.)

За часів Володимира Великого в центрі Києва, біля князівського палацу, який не зберігся, був побудований перший хрестовокупольний шестистовпний кам’яний храм — церква Успіння Богородиці (989-996 рр). В історії вона відома як Десятинна церква. Сюди перенесли поховання бабусі Володимира Великого княгині Ольги, тут поховані і сам Володимир Великий, і його дружина — ромейська принцеса Анна. Ні поховання, ні церква до нашого часу не збереглися, залишився лише фундамент.

Реконструкція Десятинної церкви (фрагмент діорами з Археологічного музею Інституту археології НАН України)

Храми оздоблювали мозаїками та фресками.

Храми й помешкання Русі прикрашали також іконами (із грец. — малюнок, образ, зображення) — живописними, мозаїчними або рельєфними зображеннями Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма. Ікон часів Русі майже не збереглося. Перші з них завозили з Імперії ромеїв, пізніше з’явилася власна школа іконопису. Його центром була майстерня Києво-Печерського монастиря. Ікони писали на дереві мінеральними фарбами, розведеними на квасі та яєчному жовтку.

Варто запам’ятати!

Мозаїка (із грец. — муза) — зображення або візерунки на підлозі, стіні, виконані з кольорових каменів, смальти (кольорове скло), керамічних плиток й інших матеріалів.

Фреска (з італ. — свіжий) — живопис на вологій штукатурці (тиньк).

Головна пам’ятка архітектури Русі-України — Софійський собор, що був побудований у давньоруському стилі, а реконструйований у стилі бароко (XVII-XVIII ст.). Величний храм має 13 куполів. Найбільший — центральний купол, присвячений Христу Вседержителю (грецькою — Пантократпору), а інші символізують 12 апостолів — учнів Ісуса Христа.

Найвідомішою мозаїкою Русі є зображення Богоматері Захисниці (грецькою — Оранти)у цьому ж соборі. Зображення заввишки 5 м і набране зі смальти 177 кольорових відтінків.

Мозаїки Софійського собору: 1 — Богоматір Захисниця (Оранта); 2 — Христос Вседержитель (Пантократор) (Київ, перша половина XI ст.)

Загадка в історії

Уважно розгляньте сучасну світлину та історичну реконструкцію Софійського собору у Києві. Визначте, що змінилося в архітектурі собору від часів Русі-України до наших днів. Дізнайтеся, чим зумовлені ці зміни.

Софійський собор у Києві (1 — пам’ятка архітектури першої третини XI ст.; 2 — реконструкція зміни екстер’єру від часів Русі-України до сьогодення)

Діємо: практичні завдання

Пропонуємо вашій увазі віртуальний тур Софійським собором. «Відвідайте» собор, укладіть опис внутрішнього оздоблення храму та проведіть віртуальну екскурсію своїм однокласникам/однокласницям.

qr.orioncentr.com.ua/GZ21z

Серед художніх ремесел славилися ювелірне, лиття, кування, чеканка, позолота, інкрустація по дереву й металу. І сьогодні милують око давні сережки, колти, рясна, привіски, підвіски, браслети-наручі.

Скоморохи (фреска в Софійському соборі, перша половина XI ст.)

Руський співець з гуслями (срібний браслет XII ст.)

4. МУЗИКА

Багато аспектів життя русів було пов’язано з музикою: без неї не обходили ся сімейні свята, воєнні походи тощо. Важливе місце в культурі займав хоровий спів у церкві. Відомою була і система нотних знаків — крюкова нотація. У Галицько-Волинському літописі згадується співак Mimyca. По селах ходили й веселили народ, а гостей у князівських палацах часто зустрічали скоморохи — танцюристи, фокусники, жонглери, дресирувальники ведмедів. Найвідомішими музичними інструментами Русі були: духові — сопілки, флейти; щипкові — гуслі, арфи, лютні; смичкові — гудок і смик; ударні — бубни, тарілки. Зображення скоморохів є на одній зі стін собору Святої Софії в Києві.

Факт чи фейк?

Софійський собор у Києві приховує в собі численні таємниці, що привертають увагу дослідників і сьогодні. Однією із таких таємниць є фреска, яку тривалий час називали «Сім’я Ярослава Мудрого». Тривалий час вважалося, що фреска зафіксувала для нащадків доньок Великого князя київського. Та нещодавні наукові дослідження поставили під сумнів справжній вік і зміст легендарного зображення.

• Перегляньте відео та визначте, яким є справжній вік знаменитої фрески та хто насправді на ній зображений.

Відео «Що приховують від нас фрески Софії Київської» (тривалість 07 хв 50 с)

qr.orioncentr.com.ua/RRC3x

Сім’я князя (фреска в Софійському соборі в Києві)

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст.».

Досліджую і аналізую

2. Використавши додаткову літературу, проведіть мінідослідження історії архітектурної пам’ятки. У ході дослідження визначте, які елементи храму є автентичними (збереглися з XI ст.), а які — перебудованими. Результати дослідження представте у класі.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові (закладений князем Мстиславом 1036 р.)

Мислю творчо

3. Вправа «Кросворд навпаки». Складіть запитання до слів кросворда. Запропонуйте однокласникам/однокласницям дати на них відповіді.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

• 1056-1057 рр. створення Остромирового Євангелія