§ 17. Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст.

• Пригадайте найважливіші пам’ятки культури Русі-України в X — першій половині XI ст. Який вплив на розвиток культури Русі-України справило прийняття християнства? Який архітектурний стиль став основою для розвитку будівництва в Русі-Україні?

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом підручника, розробіть карту туристичного маршруту «Перлини культурної спадщини Русі-України». Позначте на карті сучасні локації, які варто відвідати під час екскурсії.

1. ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ. ОСВІТА І НАУКОВІ ЗНАННЯ

Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст. перебувала в стані розквіту. Зберігалися культурні традиції попередніх часів. На розвиток культури позитивно впливало розширення знань про надбання сусідніх народів.

Значними осередками культури залишалися церкви та монастирі. Розвивалися усна народна творчість, прикладне мистецтво.

У Русі-Україні, як і раніше, діяли школи при церквах і монастирях. Можна було здобути також домашню освіту. Написи (епіграфічні пам’ятки) на побутових речах, графіті, берестяні грамоти свідчать про високий рівень поширення грамотності серед населення Русі-України. Книжне навчання було доступне для представників різних верств суспільства. Були навіть осередки навчання для дівчат. У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка заснувала при Андріївському монастирі школу для дівчат.

Історичні подробиці

На стінах Софійського собору в Києві виявлено слова, які мають ознаки сучасної української мови

• «Господи, помози рабу своєму Василеві...» — така форма давального відмінка (Василь — Василеві) не зустрічається в російській мові, а збереглася лише в українській.

• Остапко, Іванко, Жадко — зменшувально-пестливі форми чоловічих імен, характерні для української мови.

• Дієслова в минулому часі, які закінчуються на «в»: писав, ходив (а не — писал, ходил), а також дієслова із закінченням «ти»: долучити, скончати.

• Типові для української мови чоловічі імена із закінченням «о»: Данило, Кирило, Дмитро.

• Форми дієслів без літери «т»: пече.

Молитва, видряпана в західній внутрішній галереї Софії Київської давньою українською мовою, що означає: «Господи, поможи рабу своєму Осієві, який писав це, йдучи в ємь, повару Бориса В’ячеславича».

• На думку дослідників, Осій був кухарем князя Бориса В’ячеславича і зробив це графіті перед тим, як іти на військову виправу проти ємі — фінської народності. Про цей похід, що відбувся десь між кінцем 1060-х та 1078-м роками, «мовчать» літописи. Єдина згадка про нього в історії — на стінах Софії Київської.

Поміркуймо!

• 1. У чому полягає значення графіті як історичного джерела?
• 2. Які знання, на вашу думку, передавали дітям у родинах?

Так само, як і в інших країнах, у Русі поширювалися наукові знання. Шлях до наукових досягнень у різних галузях наук відкривали перекладені твори, що містили інформацію з історії, географії, медицини, астрономії тощо. Досвід господарської діяльності, будівництва храмових споруд, палаців князів і бояр, оборонних укріплень сприяв накопиченню практичних знань з хімії, математики, арифметики. Розвивалися медичні знання. До нас дійшли згадки про лікаря Агапіта.

Свідчать документи

Києво-Печерський патерик (збірка оповідань) про Агапіта

[...] Блаженний Агапіт почав допомагати святому старцю в подвигах та трудився і так багато років; коли захворював хтось з братії, блаженний залишав келію свою, в якій не було нічого, що можна було б викрасти, приходив до хворого брата і служив йому: піднімав його, укладав, виносив на своїх руках і невпинно благав Бога про зцілення недужих; якщо ж хвороба іноді і затягувалася, то через це Господь бажав помножити віру і посилити молитву раба Свого Агапіта. Наслідуючи подвигам преподобного Антонія, блаженний Агапіт сподобився бути учасником і рівним з ним благодаті: молитвою своєю він зціляв усіх недужих, також подаючи їм трави, які варив в їжу собі, за що, власне, і був прозваний лікарем.

• 1. Хто був зразком для Агапіта в лікарській справі?
• 2. На прикладі діяльності Агапіта розкрийте вплив християнства на розвиток культури в Русі-Україні.

2. ЛІТЕРАТУРА. ЛІТОПИСАННЯ

З появою християнства на Русі з’явилися як оригінальні літературні твори, так і неоригінальні.

Неоригінальними називають перекладні твори, переважно з грецької. До них належали переклади Біблії (Старий і Новий Заповіт, або Євангеліє), «Ізборники» чернігівського князя Святослава Ярославича другої половини XI ст. «Ізборники» — це збірники статей різного змісту: про релігію, мораль тощо.

Оригінальними вважаються твори, написані руськими авторами: «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона (середина XI ст.), «Повість минулих літ» (початок XII ст.), «Повчання дітям» Володимира Мономаха (початок XII ст.), «Слово про похід Ігорів» невідомого автора (кінець XII ст.), «Моління» Данила Заточника (ХІІ-ХІІІ ст.), Києво-Печерський патерик (XIII ст.) тощо. У «Слові про закон і благодать» Київського митрополита Іларіона оспівуються і підносяться княгиня Ольга, Володимир Великий і Ярослав Мудрий.

Діємо: практичні завдання

• 1. За допомогою схеми та матеріалів підручника складіть розповідь «Пам’ятки літератури другої половини XI — першої половини XIII ст.». У розповіді зверніть увагу на розкриття особливостей жанрів літератури.
• 2. Поясніть, у чому полягає значення літературних пам’яток як історичних джерел вивчення історії Русі-України.

Найвідомішим твором Русі-України є літопис «Повість минулих літ». Перша редакція повісті закінчена в 1113 р. Літописи писалися давньослов’янською (церковнослов’янською) мовою із вставками слів із місцевої лексики.

Варто запам’ятати!

Літопис — історико-літературний твір, у якому розповідь велася за роками.

Назва «літопис» походить від структури творів, де датовані події починаються зі слів «в літо» (в рік).

Саме з «Повісті», що об’єднує біблійну історію та історію Русі-України, ми дізнаємось про більшість подій, що відбувалися на східнослов’янських землях до початку XII ст. Оригінал повісті не дійшов до нас, ми маємо лише копії, зроблені не раніше XIV-XV ст. (так звані Лаврентіївський, Радзивіллівський та Іпатіївський списки). Тому щодо авторства «Повісті минулих літ» серед істориків точаться дискусії. Упорядником оригінальної версії 1113 р. вважається монах Києво-Печерського монастиря Нестор, який увійшов в історію під прізвиськом «Літописець».

Поміркуймо!

Як ви вважаєте, чому нині в день вшанування пам’яті Нестора Літописця, 27 жовтня, відзначають День української писемності та мови?

Золота пам’ятна монета НБУ «Нестор Літописець» (серія «Духовні скарби України», 2006 р.; реверс)

На початку XII ст. написане «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Цей твір є першим педагогічним твором Русі-України.

Особливе місце серед літературних творів займає героїчна поема, створена 1187 р. невідомим автором, — «Слово про похід Ігорів». Текст написаний давньослов’янською мовою, але збагачений народною місцевою українською лексикою.

«Києво-Печерський патерик» XIII ст. оповідає про легендарне заснування Києво-Печерського монастиря, життя і «чудеса» його ченців.

Родина князя Святослава Ярославича (мініатюра з «Ізборника Святослава» 1073 р.)

3. АРХІТЕКТУРА ТА МИСТЕЦТВО

• Пригадайте, коли і за яких обставин у Русі-Україні поширилось кам’яне будівництво. Який вигляд мали храми Русі-України доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого? Як оздоблювали інтер’єр храмів?

Архітектура періоду другої половини XI — першої половини XIII ст. мала певні особливості порівняно з попереднім часом. Поступово поширювалися однокупольні шестистовпні культові споруди. Починаючи з кінця XII ст., архітектурні форми ускладнювалися, прикметною особливістю споруд став своєрідний злет у височінь, спрямованість у небо.

Храми традиційно оздоблювали мозаїками, фресками, іконами.

Загадка в історії

Культурна спадщина Русі-України має драматичну історію. Уважно розгляньте ілюстрації та визначте, які пам’ятки архітектури Русі-України відповідають зразкам культового будівництва тих часів, а які — ні. Дізнайтеся за допомогою додаткових джерел інформації, коли і за яких обставин пам’ятки змінили свій вигляд; які трагічні події їм довелося «пережити». Підготуйте творчий проєкт за результатами дослідження.

П’ятницька церква (кінець XII — початок XIII ст., м. Чернігів; сучасне фото)

Михайлівський Золотоверхий собор (1108-1113 рр., м. Київ; сучасне фото)

Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073-1078 рр., м. Київ; сучасне фото)

Поміркуймо!

Пригадайте, як створювали фрески й мозаїку. Як ви розумієте поняття «стінопис»?

«Євхаристія» — мозаїчна композиція Михайлівського Золотоверхого собору (1108 р., м. Київ; сучасне фото)

Однією з найдавніших ікон Русі є Вишгородська ікона Богородиці, подарована в першій половині XII ст. константинопольським патріархом князю Мстиславу Великому — сину Володимира Мономаха. Деякі мистецтвознавці вважають, що вона місцевого походження і її створив Алімпій — відомий руський іконописець другої половини XI — початку XII ст.

На Свенській іконі Богородиця зображена із засновниками Києво-Печерського монастиря — монахами Антонієм і Феодосієм.

Історичні подробиці

Антоній був родоначальником руського чернецтва, засновником першого на Русі монастиря в м. Києві. Народжений у Любечі, біля м. Чернігова, Антип побував у найвідомішому грецькому монастирі на горі Афоні. Постригшись у ченці, він взяв собі ім’я Антоній і за часів Ярослава Мудрого оселився в печері, що поклала початок Києво-Печерському монастирю. Слава ченця-аскета притягувала до Антонія сподвижників та учнів. Одним із сподвижників був Феодосій, який і очолив Києво-Печерський монастир у другій половині XI ст.

Вишгородська ікона Богородиці (XII ст.)

Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими (імовірно кінець XI — початок XII ст.)

Високого рівня розвитку досягло прикладне мистецтво: художнє різьблення по каменю, ювелірна справа в техніці емалі та черні. Техніка перегородчастої емалі прийшла на Русь з Візантії.

Давньоруські вироби за своїми технічними й художніми якостями не поступалися ромейським, їхні кольори були більш яскраві та виразні. Особливо характерним для руських емалей був білий колір, що увиразнював колористичну гаму.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення давньоруських прикрас та дайте відповіді на запитання.

• 1. Прикладом якого ремесла є представлені вироби?
• 2. Які уявлення про рівень розвитку технологій дають вироби?
• 3. За допомогою додаткових джерел створіть портфоліо «Шедеври прикладного мистецтва Русі-України».

Давньоруські прикраси

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст.».

2. Виконайте тренувальну онлайн-вправу.

«Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст.»

qr.orioncentr.com.ua/32Qvf

Досліджую і аналізую

3. Зіставте історичні умови розвитку культури доби розквіту Русі-України (наприкінці X — у першій половині XI ст.) та за доби роздробленості. Чим вони відрізнялися, а в чому були схожими?

4. Доведіть або спростуйте тезу: «Культура Русі-України формувалася внаслідок діалогу двох культур: візантійсько-християнської і народної».

5. Порівняйте архітектурні пам’ятки Русі-України та середньовічної Європи. З яким стилем вони найбільш подібні?

Мислю творчо

6. Виконайте творчий проєкт (мультимедійна презентація, фотогалерея, інстаграм-пост, ілюстрована карта тощо) на тему «Віртуальна мандрівка культурними центрами Русі-України».

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

• 1113 р. завершення першої редакції «Повісті минулих літ»
• 1187 р. створення поеми «Слово про похід Ігорів»