З травня 1791 р. так званий Чотирирічний сейм ухвалив нову Конституцію Речі Посполитої. Конституція скасувала право «вето», яким володіли депутати сейму. Натомість зберігалося привілейоване становище шляхти. Міщани частково здобули шляхетські права, зокрема право обирати своїх представників до сейму. Селяни отримували захист від держави, що мало б послабити тиск на них з боку землевласників. Було закріплене панівне становище католицької церкви в...

У межах своїх володінь магнати створювали слободи — самоврядні поселення, населення яких на певний період звільнялося від податків. Але після закінчення цього пільгового терміну селяни знову потрапляли в залежність від власника землі. Така зміна в становищі породжувала незадоволення й протестні настрої підданих. Мешканці більшості приватних міст, які не мали магдебурзького права, залежали від волі власників і часто потерпали від їхнього...

Після смерті Д. Апостола вибирати гетьмана знову заборонили. І ось у 1750-х роках нова російська імператриця Єлизавета І несподівано вирішила відновити інститут гетьманів з метою стабілізувати ситуацію на півдні. Адже саме Українська козацька держава могла надійно закрити кордон з боку Кримського ханства, Османської імперії та Речі Посполитої. Існує версія, що окрім зовнішньополітичних розрахунків, в пригоді тут стало... кохання. Думки істориків...

Наближення нової російсько-турецької війни (1735-1739 рр.) змусило російський уряд дещо пом’якшити політику щодо Гетьманщини. Як тил російської армії українські землі мали бути базою розташування військ і джерелом матеріально-технічного забезпечення армії. Царському уряду також була важлива лояльність козацтва та козацької старшини, що постійно висловлювали невдоволення діяльністю Малоросійської колегії. Тому першу Малоросійську колегію було...

XVIII ст. було часом якісних змін у житті більшості країн Європи. Традиційне суспільство перетворювалося на модерне. У господарчому житті завершувалася аграрна революція: сільськогосподарське виробництво ставало товарним та працювало на потреби ринку. Розпочалася індустріальна революція. Це був потужний технологічний та економічний прорив і соціально-політичні зміни, що забезпечили перехід від ручної праці до механізованої та використання машин;...

...

Початкову освіту здобували в дяківських школах, які діяли при церквах. Вчителював дяк, якого наймала й утримувала громада. У цих школах навчали читання, письма й арифметики. Наступною сходинкою було навчання в колегіумах. На землях Української козацької держави спочатку був лише один заклад такого типу — Києво-Могилянський колегіум (з 1658 р. — академія). Історичні подробиці Відповідно до Гадяцького договору 1658 р. між Гетьманщиною і Річчю...

Цей документ був зводом норм, які повинні були, у разі звільнення Лівобережної і Правобережної України, регулювати діяльність державної влади. Також Конституція визначала взаємодію між гетьманом і старшиною. Мала на меті упорядкувати церковне, політичне, економічне, фінансове управління, судову систему і правові відносини. На дипломатичному рівні вона була маніфестом до країн Європи. П. Орлик виступав за повну незалежність України, а її...

Працюючи з текстом підручника, складіть тези до статті «Іван Мазепа — державник і меценат». У тезах відобразіть головні етапи політичної діяльності гетьмана, політичну мету гетьмана, чинники, що впливали на його рішення та внесок І. Мазепи у розвиток української культури. 1. Іван Мазепа, прихід до влади Історичні подробиці Іван Мазепа належав до роду шляхтичів. Його батько брав участь в укладенні Гадяцької угоди. Мати також була непересічною...

Події доби Руїни призвели до спустошення земель Правобережної України. Після укладення «Вічного миру» з Московією уряд Речі Посполитої для налагодження господарського життя краю вирішив відновити козацькі полки на Правобережжі. Козацтво мало забезпечувати охорону кордону з боку степів. Тож у 1684 р. король Ян III Собеський видав універсал, яким дозволяв козакам вільно оселятися на Півдні Київщини і Східному Поділлі. Козацька старшина...