Розвиток живопису та архітектури
У другій половині XIX ст. в українському образотворчому мистецтві співіснували романтизм і реалізм. Романтизм із його увагою до почуттів, сильних особистостей-героїв, захопленням фольклором і народністю, ідеалізованим минулим відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов’янських народів, зокрема українського. Він вирізнявся динамізмом композиції, стрімкими рухами зображень, яскравими кольорами, контрастом світла й тіні, певною...
Особливості розвитку культурного життя в середині XIX — на початку XX ст.
У другій половині XIX ст. уряди Росії й Австро-Угорщини продовжували політику денаціоналізації та асиміляції українського народу. За цих умов діячам української культури доводилося долати не лише внутрішні суперечності, а й тиск із боку імперських структур. Проте відповіддю на таку політику стало зростання рівня національної самосвідомості українців, згуртування національно свідомої української інтелігенції. На цій хвилі розгорнулася творчість...
Зрушення в соціокультурному житті України в середині XIX — на початку XX ст.
Важливим проявом модернізаційних процесів у соціальній сфері стала урбанізація, що набувала нового змісту та змінювала роль міста в суспільстві. Темпи зростання деяких українських міст в умовах модернізації були вражаючими. Бурхливий розвиток міст і урбанізація обумовлювали масштабне будівництво насамперед виробничого й комерційного характеру (підприємств, банків, бірж, магазинів тощо). Будували також лікарні, притулки, особняки та...
Практична робота. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини
Із дослідження історика Нормана Дейвіса про головні політичні течії Європи на початку XX ст. Лібералізм. Оборонці лібералізму наголошували передусім на пануванні закону, індивідуальній свободі, конституційних процедурах, релігійній толерантності та на загальних правах людини... Економічний лібералізм зосереджувався на концепції вільної торгівлі... Націоналізм — сукупність ідей, пов’язаних з нацією, чиї інтереси вважалися за найвище добро......
Наддніпрянська Україна в 1907-1914 рр.
Революція 1905-1907 рр. довела, що аграрне питання з економічного переросло в політичне. Тому правлячі кола після революції наважилися на проведення аграрної реформи. Та на початку XX ст. очевидною була відсталість поміщицького землеволодіння, а община заважала селянам ефективно господарювати, оскільки, будучи власником землі, періодично її перерозподіляла. Тому селянин не був зацікавлений у дбайливому ставленні до неї, адже після наступного...
Посилення політичної напруженості
Наростання економічних, соціальних і політичних протиріч на початку XX ст. завершилося в Російській імперії буржуазно-демократичною революцією 1905 1907 рр. Не залишився осторонь цих подій і український народ. Разом із загальноросійськими революційними вимогами (ліквідація поміщицького землеволодіння, викупних платежів, повалення самодержавства, встановлення демократичних свобод і 8-годинного робочого дня для промислових робітників) на...
Політизація та радикалізація українського національного руху
На початку XX ст. разом із загальною політизацією суспільства через загострення економічної кризи посилився український визвольний рух. Інтелігенція розгорнула масову кампанію щодо скасування Валуєвського циркуляру й Емського указу, якими українців було позбавлено права на власний культурний розвиток. Створена наприкінці XIX ст. в Києві за ініціативи Володимира Антоновича й Олександра Кониського Загальна українська безпартійна організація (ЗУБО)...
Особливості соціально-економічного розвитку
На початок XX ст. на Наддніпрянщині завдяки індустріалізації сформувалася нова структура економіки. Так, зважаючи на поклади в цьому регіоні корисних копалин, почала розвиватися кам’яновугільна й металургійна промисловість. До того ж бажання модернізувати війська стимулювало російську владу максимально розвивати саме ці галузі. Поступово Донбас став «всеросійською кочегаркою», а разом із Середнім Придніпров’ям основною металургійною базою...
Суспільно-політичне життя західноукраїнських земель у 70-90-х роках XIX ст.
Щоб краще зрозуміти становище й потреби селянства, народовці у 1879 р. скликали перші масові збори — віче, до яких доєдналися майже 2000 селян. На цьому вічі обговорювали політичне становище українства, економічні справи та шкільні проблеми. У 1885 р. народовці заснували свій керівний політичний орган — «Народну раду» на чолі з Юліаном Романчуком. Ця організація продовжувала справу Головної Руської Ради і боролася за автономію українських...
Суспільно-політичне життя в 1860—1870-ті роки
Народовці, або українофіли — представники галицької, буковинської та закарпатської інтелігенції, які орієнтувалися на народ, обстоювали його інтереси, дбали про формування національної свідомості українців. Старорусини — шанувальники старої галицько-руської книжної мови, супротивники поляків і лояльні піддані цісаря. • Які, на думку історика Ярослава Грицака, причини виникнення двох течій в українському русі? Чому москвофіли мали такі сильні...
