Розвиток ринкових відносин і промисловий переворот на українських землях обумовили зростання потреби в освічених працівниках. Тому поступово розширилася мережа навчальних закладів та зросла чисельність учнів. Водночас імперська влада розглядала заклади освіти як осередки формування вірнопідданих громадян, а мову навчання вважала дієвим інструментом такого впливу. Відтак метою освітніх реформ було не стільки зростання якості освіти, скільки...

Прочитайте уривки із записів у рукописному ілюстрованому альбомі Домініка П'єра де ла Фліза, який із 1820-х років був лікарем на Київщині. У службових поїздках він не лише надавав медичну допомогу, а й занотовував почуте й побачене. Свої записи лікар доповнював малюнками. Порівняйте розповідь де ла Фліза із твердженнями сучасної дослідниці Марти Патики. Якими за свідченнями документів були характерні риси селянського побуту? Як наведені джерела...

Матиця — громадське культурно-освітнє товариство в південно- й західнослов’янських країнах у XIX — на початку XX ст. 1. «Повстання сербської (1828) та чеської “Матиці” (1830), як культурно-освітніх центрів тих народів, примусило й галицьких українців продумувати над організацією аналогічної установи ще перед 1848 роком. Але щойно на засіданні Головної Руської Ради з дня 16 червня 1848 р. проголошено заснування “Галицько-руської матиці”, що по...

У лютому 1848 р. спалахнула революція у Франції, яка досить швидко поширилася на німецькі та італійські держави. Не залишилась осторонь і Австрійська імперія — 13 березня 1848 р. з’явилися перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, скликання парламенту (рейхстагу). На українських землях — у Галичині, на Буковині та Закарпатті —...

У Закарпатській Україні національне відродження протікало під впливом так званого будительства (від слова «пробудження»). Як і в Галичині, його початок був стимульований реформаторською політикою віденського уряду. Рушійною силою цього процесу також виступала церковна інтелігенція, яка перебувала під впливом ідей просвітництва та романтизму. Щоправда, на теренах Закарпаття перетиналися культурні і політичні впливи Росії та Угорщини, що зумовило...

Унаслідок поділів Польщі та Константинопольської конвенції з Туреччиною 1775 р. Галичина і Буковина увійшли до складу Австрії, а Закарпаття перебувало у складі Угорщини ще з XVII ст. У XIX ст. Австрія була «клаптиковою імперією»: її населення складали 11 великих народів і низка менших етнічних груп, що у 1800 р. становило близько однієї сьомої населення всього континенту. За устроєм це була абсолютна монархія, яку очолювали імператори з династії...

Масонські організації під впливом сусідів — Росії та Польщі — з’явилися й на теренах України ще в середині XVIII ст. Переважали в них іноземці — поляки, німці, багато було й росіян. Але на початку XIX ст. картина змінилася, і більшість у масонських ложах вже становили українці. Серед них бачимо поміщиків, зокрема Василя Лукашевича, письменника Івана Котляревського, представників козачої старшини — Кочубеїв, Капністів, Скоропадських та інших....

«Бо голос України не затих. Україна встане зі своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов’янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді...

Особливості історичного розвитку українських земель, які опинилися під владою Російської імперії, спричинили активізацію національного руху, опозиційного політиці царизму У сукупності ці процеси отримали назву українського національного відродження XIX — початку XX ст. пробудження національної самосвідомості народу, що не мав власної державності. У зв’язку з багатоетнічністю населення українських земель, зокрема Наддніпрянщини та Слобожанщини,...

У системі землеробства панували трипілля, двопілля та переліг. Середнім вважався врожай «сам-4» (коли зібрали у чотири рази більше зерна, ніж посіяли), а понад «сам-4» — добрим. Використовували різні типи повинностей: піша панщина (безземельні селяни без тяглової худоби виконували великі обсяги роботи) та урочна система (кріпаки виконували певні завдання). Чимало поміщиків ігнорувало положення царської влади, за яким панщина не мала перевищувати...