«Найголовніше сьогодні Україна. Справи на Україні геть погані. Погано за партійною лінією. Кажуть, що у двох областях України (здається, у Київській й Дніпропетровській) близько 50 райкомів висловилися проти плану хлібозаготівель, визнавши його нереальним. У інших райкомах справи, подейкують, не краще. На що це схоже? Це не партія, а парламент, карикатура на парламент. Замість того, щоб керувати районами, Косіор увесь час лавірував між...

Колективізація селянських господарств для сталінського режиму була найскладнішим етапом у створенні командної економіки . Перетворення мільйонів селян-власників на пролетаризованих робітників, які мали працювати за командою, здійснювали брутальною силою. Селяни реагували на державний примус опором. Унаслідок колективізації держава могла вилучати будь-яку частку колгоспного врожаю. Вона користалася цим, щоб привласнити майже всю вироблену в...

Зосередивши усю повноту влади у своїх руках, Сталін відмовився від нової економічної політики й почав примусовими засобами витискувати із сільськогосподарської галузі додаткові кошти для форсованої індустріалізації. У державі було створено господарський механізм, цілком заснований на директивному плануванні . Велику промисловість України віддали у підпорядкування загальносоюзним наркоматам. Господарників і спеціалістів, які звикли до ринкових...

Створена В. Леніним система влади і власності враховувала багатовікові російські традиції, але використовувала марксистську комуністичну лексику Основоположники марксизму вважали, що майбутнім людства є комуністичне суспільство. Повний комунізм вони розглядали як досить віддалене майбутнє, в якому матеріальні блага розподілятимуть серед виробників за їхніми потребами. Першу фазу комунізму, позначену популярним у XIX ст. терміном «соціалізм»,...

Внутрішнє становище України після семи років майже безперервних воєнних дій було тяжким. Народне господарство на початку 1921 р. зазнало істотних, а подекуди й нищівних пошкоджень: були підірвані домни, затоплені ґрунтовими водами шахти, зруйновані залізничні мости, понівечені пожежами заводські будівлі... Чисельність промислових робітників скоротилася наполовину. Гостро відчувався брак продовольства: пайок у містах скоротили до ста грамів...

З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних із визвольною боротьбою початку XX століття та утвердженням української державності у формі Української Народної Республіки, Української Держави і Західноукраїнської Народної Республіки, їх...

Культурна діяльність Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР. попри деяку декларативність, була послідовною й мала історичну тяглість. Найсприятливіші умови для розвитку культури склалися в Українській Державі П. Скоропадського. Комуністична партія намагалася використати народжене революцією культурне піднесення в інтересах зміцнення своєї диктатури. Надаючи матеріальну підтримку митцям, ученим, працівникам народної освіти, вона водночас...

19 листопада 1919 р. X. Раковський передав В. Леніну «Тези з українського питання». У цьому документі йшлося про потребу відновлення УСРР з конституційним статусом незалежного державного утворення, але на засадах «воєнно-політичного союзу». 21 листопада політбюро ЦК схвалило їх, поклавши в основу резолюції «Про Радянську владу на Україні» . Відродження рад в Україні знову почалося зі створення ревкомів. 11 грудня 1919 р. в Москві відбулося...

З перших місяців 1919 р. в Україні утвердилася більшовицька диктатура , за допомогою якої російський тоталітарний режим здійснював політику реімперіалізації. Формально, за радянською Конституцією, Україна вважалася незалежною республікою. Однак фактично влада належала КП(б)У, яка була частиною РКП(б). Після утвердження диктатури Москва почала здійснювати в Україні комуністичну програму соціально-економічних перетворень. Однак її невідповідність...

Поразка Центральних держав у Першій світовій війні та зумовлений нею розпад Австро-Угорської монархії актуалізували державотворчі плани галицьких українців. 18 жовтня 1918 р. у Львові зібралися визначні діячі Східної Галичини й Буковини, а саме: посли до імперського парламенту, депутати Галицького та Буковинського сеймів, керівники політичних партій, митрополит Андрей Шептицький, єпископ Гнат Хомишин. Вони проголосили себе Конституантою...