У серпні 1918 р. з ініціативи українських соціал-демократів постав блок політичних сил Український національний союз (УНС), який проголосив метою створення суверенної демократичної держави парламентського типу. П. Скоропадський спробував порозумітися з Національним союзом, однак цього не допустили міністри-кадети й торговельно-промислові кола. Коли стало зрозумію, що німецькі багнети більше не рятуватимуть гетьманський режим, голова Українського...

Звільнивши за підтримки іноземних військ територію України від більшовиків, УЦР потрапила в залежність від німецького та австрійського військового керівництва. Спроби діячів УЦР дотримувати демократичного курсу, окресленого Третім і Четвертим Універсалами, спричинили невдоволення німецького командування. Центральні держави розраховували одержати від України продовольчі та інші ресурси, надзвичайно потрібні для продовження війни з Антантою. Тому...

До Установчих Зборів України вся власть творити лад на землях наших, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству - Генеральному Секретаріатові України... До території Народної Української Республіки належать землі, заселені у більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь...

Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові в грудні 1917 р. проголосив в Україні радянську владу і створив маріонетковий уряд — Народний секретаріат, що слугував для прикриття агресії більшовицької Росії проти УНР Першим більшовицького удару зазнав Катеринослав (нині Дніпро), у якому заздалегідь було підготовлено повстання робітників. Згодом настала черга Олександрівська (нині Запоріжжя) (2 січня), Полтави (6 січня). За умов, що склалися, лідери...

Проголошення Української Народної Республіки, наміри будувати федеративні відносини з іншими національно-державними утвореннями колишньої Росії на засадах єднання демократично-соціалістичних сил, заходи в соціально-економічній і політичній сферах (скасування поміщицької власності на землю, запровадження 8-годинного робочого дня та інші положення Третього Універсалу) М. Грушевський назвав «грандіозною програмою» для подальшої діяльності...

28 (15) червня створено Генеральний секретаріат у складі восьми генеральних секретарів і генерального писаря. Секретарства були прообразами майбутніх міністерств. Український уряд очолив Володимир Винниченко . Він узяв на себе також обов’язки генерального секретаря внутрішніх справ. Генеральним писарем став Павло Христюк, секретарем фінансів - Христофор Барановський, у міжнаціональних справах - Сергій Єфремов, у військових справах — Симон...

Голова УЦР М. Грушевський сформулював основне стратегічне завдання Центральної Ради: національно-територіальна автономія України у складі реформованої федеративної демократичної Російської держави. За його ініціативою було реорганізовано склад УЦР. а саму Раду перетворено на загальноукраїнський представницький громадсько-політичний орган. Центральна Рада вжила всіх заходів, щоб порозумітися з Тимчасовим урядом у справі автономії України. Одним...

«Тягар самодержавного режиму відчувався в Україні ще болючіше, ніж в якійсь іншій частині колишньої Росії. Тут до загального гніту долучався ще й гніт національний. Поставивши за мету здобути у війні останній клаптик "русской землі" - Галичину, царський уряд заздалегідь смакував те задоволення, яке мало дати йому майбутнє знищення всяких проявів українського національного життя на всій захопленій Московщиною території України. Змушений...

Проаналізуйте джерело 3, дайте відповіді на запитання і виконайте завдання. • 1. На основі джерела наведіть конкретні факти, які свідчать про незворотні зміни в повсякденному житті внаслідок Першої світової війни. Який характер (позитивний чи негативний) мали ці зміни? • 2. Як гадаєте, чому автор джерела так детально описує обмундирування мобілізованого? Про що це свідчить? • 3. Чому, на думку автора спогадів, у кращому становищі під час війни...

На їхній спільний маніфест, звернений до української молоді із закликом ставати під жовто-блакитний прапор Українського Січового Стрілецтва для збройної розправи з москалями, відгукнулась не тільки молодь, а й усе українське національно свідоме громадянство Галичини. Справою організації Українського Легіону захопилось не тільки юнацтво, але й старші громадяни, весь народ, незважаючи на стан і політичні переконання. На утримання добровольців...