§ 11. Проголошення незалежності УНР. Мирний договір УНР із Центральними державами

• Назвіть причини першої російсько-української війни.

• Які країни називали Центральними державами?

• Визначте позицію держав Антанти в стосунках з УНР.

1. Четвертий Універсал УЦР. Мирний договір УНР із Центральними державами

9 (22) січня 1918 року, напередодні боїв за Київ, УЦР прийняла Четвертий Універсал, у якому проголосила незалежність УНР. Виконавчим органом влади стала Рада Народних Міністрів. Прийняття Четвертого Універсалу було важливою подією в державотворчому процесі України. Вона свідчила про остаточний розрив з імперським центром. Населення сприйняло Четвертий Універсал спокійно, без урочистостей і маніфестацій, як це було раніше. Суспільство виявилося не готовим до таких змін, інертним, байдужим, не вважало більшовиків ворогами. Зрештою, більшість людей переймалися нагальними проблемами повсякдення. Тому захистити Київ від більшовицької окупації Універсал не допоміг.

За нових умов, що склалися після поразки УНР від більшовицької Росії, ставало очевидним, що її доля залежить від зовнішньополітичних чинників. УЦР, розуміючи неможливість подолання російської агресії власними силами, вирішила звернутися по допомогу до Німеччини й Австро-Угорщини, з якими в цей час вела мирні переговори. Вони розпочались в Брест-Литовську після укладеного між більшовицькою Росією та Німеччиною перемир’я. Розуміючи, що країни Четверного союзу програють війну, УЦР усе ж таки змушена була вести з ними перемовини, позаяк країни Антанти, хоч і визнали УНР, реально не допомогли їй. Статус делегації УНР визнали учасники переговорного процесу: Центральні держави та більшовицька Росія. Проте Раднарком затягував підписання договору: з одного боку, через важкі умови миру, що запропонували Центральні держави, з іншого — бажав виграти час, щоб захопити столицю Київ, здобути контроль над усією територією УНР і замінити делегацію УЦР делегацією проголошеної у грудні 1917 року УНР Рад. Однак ці спроби виявилися марними. Голова делегації УНР Олександр Севрюк ознайомив присутніх із текстом Четвертого Універсалу УЦР і зажадав визнання УНР самостійною державою, яка може укладати міжнародні договори. УНР підтримала Австро-Угорщина в особі міністра закордонних справ Оттокара Черніна. Центральні держави, маючи гострі продовольчі проблеми, намагалися за рахунок угоди з УНР поліпшити становище. 27 січня (9 лютого) 1918 року між УНР та Німеччиною й Австро-Угорщиною був підписаний Берестейський (Брестський) мирний договір. За ним проголошено припинення стану війни між сторонами. УНР, Німеччина й Австро-Угорщина відмовилися від територіальних і матеріальних претензій; поновлено довоєнні кордони між УНР й Австро-Угорщиною. Обидві сторони врегульовували економічні відносини між собою. УНР зобов’язалася поставити країнам Четверного союзу хліб та інше продовольство. Натомість Німеччина й Австро-Угорщина в Україну — вугілля, сіль, іншу сировину, сільськогосподарські машини. Договір містив таємний протокол: делегація УЦР домоглася приєднання до УНР території Холмщини та Підляшшя, де проживало українське населення. Передбачалося надання автономії Східній Галичині й Буковині як окремому Коронному краю. З березня 1918 року підписано договір між Росією та Німеччиною й Австро-Угорщиною. Згідно з ним, Раднарком мав визнати уряд УЦР і договір УНР з країнами Четверного союзу. Росію зобов’язали вивести війська з Української Народної Республіки та укласти з нею угоду.

Підписанти Берестейського мирного договору: генерал Брінкманн, Микола Любинський, Микола Левитський, Олександр Севрюк, генерал Гофман, Сергій Остапенко

Берестейський (Брестський) договір став значним успіхом молодої української дипломатії. Він започаткував міжнародно-правове визнання України як незалежної держави, уможливив продовження процесу українського державотворення і визначив долю російських окупантів в Україні. Проте очевидний і той факт, що така незалежність залишалась обмеженою. Втім прийнятної альтернативи Берестейським (Брестським) домовленостям на той час не було. Ця угода створювала передумови для звільнення території УНР від більшовиків за допомогою держав Четверного союзу.

• 1. Коли і яким документом проголошено незалежність УНР?
• 2. Стисло охарактеризуйте зміст Берестейського (Брестського) мирного договору.
• 3. Яке значення для України мав Берестейський (Брестський) мирний договір?

Мовою джерела. Четвертий Універсал Української Центральної Ради:

«Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу. Власть у ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада ... та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради Народніх Міністрів. В справі земельній комісія... вже виробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу. Однині Народна Українська Республіка бере в свої руки найважніші галузі торгівлі і всі доходи з неї повертатиме на користь народу... Торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша, щоб не було такої дорожнечі... Так само приписуємо встановити державно-народний контроль над всіми банками...».

• 1. Підтвердьте чи спростуйте думку: «Четвертий Універсал стояв на захисті прав народу України».

Мовою джерела. Зі спогадів Володимира Винниченка про Берестейський (Брестський) мирний договір:

«... Мир цей був би дуже корисним і для української держави, й для її Уряду, ... коли б при цьому була одна умова, а саме: коли б цей мир явився не результатом збігу сприятливих обставин, а наслідком нашої сили й волі, коли б ми тою силою самі могли реалізувати, охоронити й затвердити за собою всі наслідки миру... А коли український Уряд тої сили не мав; коли не було ніякісінької надії своїми силами вернути загублену владу над державою; коли без чужої сили реалізації того миру не можна було й сподіватись, — то весь мир набирав уже іншого характеру, він весь був у руках тої сили, яка мала переводити його в життя.»

• 1. Що об'єднує фрагмент спогадів Володимира Винниченка та вислів: «Хто платить, той замовляє музику»?

2. Відновлення влади УЦР. Похід Петра Болбочана на Крим

Після підписання Берестейського (Брестського) договору німецькі та австро-угорські війська вступили на територію України. В угрупованні налічувалося 450 тисяч солдатів та офіцерів. В авангарді цього наступу йшли підрозділи УНР. 2 березня війська УНР увійшли до Києва, який російські війська залишили без бою. Воєнні дії перекинулися на Лівобережжя. До кінця квітня 1918 року вся територія УНР опинилася під контролем німецької й австро-угорської армій.

На початку березня 1918 року до Києва повернулися Рада Народних Міністрів та УЦР. Зустрічали їх у столиці з надією на встановлення порядку. Населення, переживши страхіття російської окупації, не знало, чого чекати від німців і австрійців. За роки Великої війни суспільство звиклося з тим, що вони — вороги. УЦР намагалася пояснити, що завдання іноземних військ — покласти край російському грабунку України. Водночас заявлено про незмінність політики УHP, проголошеної Третім і Четвертим Універсалами.

Полковник Петро Болбочан у Криму

Переслідуючи відступаючі російські більшовицькі війська, Запорізька дивізія армії УНР на чолі з полковником Петром Болбочаном у квітні 1918 року здійснила похід на Крим. Його метою було звільнення півострова від російських окупантів, встановлення української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Під час Кримської операції Запорізька дивізія форсувала озеро Сиваш і оволоділа Джанкоєм, першою вузловою станцією у Криму, і раніше від німецьких військ дісталася до Сімферополя. Однак через політичний конфлікт між керівництвом УНР та Німеччиною війська УНР змушені були полишити Крим, не дійшовши до Севастополя, як це передбачали первісним планом. Попри суперечливість дій і вимушене залишення завойованих позицій, переможний Кримський похід Запорізької дивізії продемонстрував здатність українського війська реалізовувати складні військові операції. 29 квітня 1918 року керівництво Чорноморського флоту оголосило про підпорядкування уряду в Києві.

• 1. Коли і з чиєю допомогою територію України було звільнено від більшовицьких військ?
• 2. Як населення України сприйняло прихід німецьких і австро-угорських військ?
• 3. Куди здійснив похід полковник Петро Болбочан у квітні 1918 року? З якою метою?

3. Державотворча діяльність УЦР взимку — навесні 1918 року

Попри складні умови, УЦР продовжила діяльність, спрямовану на збереження незалежності української держави. В УНР запроваджено власну грошову одиницю, початково карбованці, згодом гривні. У січні 1918 року були випущені перші банкноти, автором яких став відомий художник-графік Георгій Нарбут. Ухвалена постанова про стабілізацію роботи банків. 12 лютого 1918 року прийнято закон про запровадження григоріанського календаря, яким користувались європейські держави. За ним, після 15 лютого відразу настало 1 березня 1918 року. Тоді ж відбувся перехід українських земель на середньоєвропейський час. У березні 1918 року затверджено Державний герб УНР — тризуб на синьому тлі. У постанові зазначалося, що «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого». Тоді ж УЦР ухвалила «Закон про державний прапор Української Народної Республіки» — жовто-блакитний стяг.

Державні символи УНР у 1918 році — Великий Герб. Державна печатка. Малий Герб (за Василем Кричевським)

У день проголошення Четвертого Універсалу УЦР прийняла Закон «Про національно-персональну автономію». За ним право на автономію автоматично визнавалося за трьома найбільшими національними групами — росіянами, поляками, євреями. Білоруси, німці, чехи, молдавани, татари і греки могли отримати такий статус за умови, якщо їхні петиції у цій справі наберуть щонайменше десять тисяч голосів. Одним із напрямів діяльності УЦР стала робота над Конституцією України. З цією метою утворено конституційну комісію, яку очолив Михайло Грушевський. Конституція УНР, прийнята 29 квітня 1918 року, мала назву «Статут про державний устрій, права і вольності УНР». Вона проголосила державну незалежність і територіальну цілісність УНР, демократичні свободи, рівність прав громадян. Законодавча влада була доручена Всенародним Зборам, виконавча — урядові — Раді Народних Міністрів. Суд мав функціонувати як незалежна гілка влади. Передбачався новий територіально-адміністративний устрій, широке місцеве самоврядування.

Проте, незважаючи на плідну законотворчу роботу, серед населення наростало невдоволення політикою УЦР, бо їй не вдалося налагодити передусім економічну і соціальну стабільність. Водночас загострилися стосунки між присутнім в Україні військовим командуванням Німеччини та Австро-Угорщини і урядом УНР, позаяк він не зміг налагодити експорт продовольства до цих країн. Відтак командування австро-німецьких військ прагнуло самостійно вирішити це питання, практикуючи вилучення продовольства в селян, що викликали супротив УЦР. Тому німці планували змінити владу. Це сталося 29 квітня 1918 року. Того дня на своєму останньому засіданні УЦР прийняла Конституцію УНР. Водночас 29 квітня 1918 року Всеукраїнський з’їзд землевласників вирішив встановити монархічне правління у формі Гетьманату. Гетьманом було обрано генерала Павла Скоропадського — одного з найвідоміших організаторів українізованих військових частин, почесного отамана Вільного козацтва. Українська Центральна Рада увійшла в історію української революції як уряд добрих намірів і великих задумів. Попри відсутність політичного досвіду у її лідерів, УЦР таки вдалося досягти чималих успіхів. Передовсім це стосується мобілізації українського народу, формування української громадянської нації, проголошення Української Народної Республіки. Вона добилася цих результатів, поєднуючи національні завдання із соціально-економічними, укладаючи численні союзи і компроміси. Однак ініціативу в неї перейняли ті політичні групи, які робили ставку на популізм, грубу фізичну силу. До того ж УЦР не вдалося виробити ефективний механізм реалізації прийнятих рішень, особливо тих, які стосувалися економічного становища населення.

• 1. Які законодавчі акти уряд УНР прийняв у лютому - березні 1918 року?
• 2. Коли УЦР прийняла Конституцію УНР?
• 3. Які події відбулись у Києві 29 квітня 1918 року?

У той час, коли... на теренах України

відбувся похід полковника Петра Болбочана на Крим, ...

Тоді... у світі

у Франції закінчилась друга битва на річці Соммі.

Четвертий Універсал Української Центральної Ради:

https://cutt.ly/5Nfpv1a

Четвертий Універсал (уривок з кінофільму «Арсенал»):

https://cutt.ly/RNfpJiC

Підсумуйте свої знання

1. Запам'ятайте дати і події, пов'язані з ними:

- 9 (22) січня — УЦР оприлюднила Четвертий Універсал

- 27 січня (9 лютого) 1918 рік — підписано Берестейський (Брестський) мирний договір між УНР та Німеччиною й Австро-Угорщиною;

- березень 1918 р. — затверджено Державний герб і прапор УНР;

- квітень 1918 рік — похід полковника Петра Болбочана на Крим;

- 29 квітня 1918 рік — затверджено Конституцію УНР.

2. Поясніть значення понять: «Статут про державний устрій, права і вольності УНР», Берестейський (Брестський) мирний договір.

3. Складіть історичну довідку «Берестейський (Брестський) мирний договір».

4. Висловте аргументоване судження, який із чотирьох Універсалів УЦР мав найбільший вплив на майбутнє України.