Практична робота № 4. Епоха голодомору мовою документів, свідчень, чисел... (робота з різними типами історичних джерел)

§ 36. Практична робота № 4. Епоха голодомору мовою документів, свідчень, чисел... (робота з різними типами історичних джерел)

Мета: Визначити причини та наслідки епохи Голодомору в Україні через дослідження документів, свідчень, статистичних даних.

Завдання 1. Проаналізуйте писемні джерела (дивитися нижче). Дайте письмові відповіді на запитання після історичних джерел.

Завдання 2. Об’єднайтеся в 4 групи. Користуючись інформацією, отриманою з історичних джерел, визначте причини та наслідки Голодомору.

Завдання 3. Представте свої дослідження в загальному колі.

Спогади очевидців.

З розповіді Глушкової Лариси Несторівни селі Великі Голяки, Житомирська область

«Всі люди голодували. У сусідів наших мати померла. То вони її знесли в погріб і їли, їли по кусочку. Помре хто не-будь, то його і з’їдять. Голод такий був, що люди вдавалися і до людоїдства, їли мертвятину. Моя мама давала тим дітям через вікно лушпайки картоплі. І так виживали. Хліба навіть в очі не бачили. В очах все паморочилось від голоду. Всі худі. Їли лободу, кропиву, пшінку, картоплю гнилу копали. З братом шукали мишачі норки. Пам’ятаю, як мама наварить супу (з води) із лободою або кропивою, то ми його поїмо і підемо на вулицю. Щось ходили дивитися, щоб не думати про те, що хочемо їсти. Підемо з братом, ляжемо на траву та й почнемо качатися, щоб якось забути про голод. А животи у нас пухлі, болять. Бідували дуже».

  • 1. Як голод впливав на людей?

Люди вибирають картоплю на полі. Світлина

Спогади очевидців.

З розповіді Кругляка Івана Івановича село Сенькове Куп’янського р-ну Харківської області

«...голодовки б не було ніякої, а то ж сначала пройшли кажду хату, витрусили, все забрали під метьолочку... З горшків повисипали. У макітрі було десь кілограм-півтора квасолі. Так і ту взяли, висипали у торбу і пішли. Вибрали весь хліб, а ми осталися без нічого. Страшне врем'я, виживали хто як міг... Молоді тікали на Донбас (на шахти і будови нових підприємств) і в Росію...

  • 1. У чому вбачає причини голоду очевидець подій?
  • 2. Як рятувалися від голоду?

Спогади очевидців.

З розповіді Ставнійчук Ганни Гнатівни (1915 року народження)

«Коли настав 1933 рік, у мене вже був чоловік та двоє маленьких дітей. Я не розуміла, що роблять чужі чоловіки у моєму домі, але вони за один день винесли буквально все. На горищі була складена кукурудза — винесли до останнього стручка. Окрім продуктів повиносили усі рушники, посуд, домоткані скатертини. В будинку залишилося лише ліжко та дерев'яний стіл... Настали жнива, і я пішла до колгоспу. Коли робочий день закінчився і всі йшли додому, я взяла два колоски жита і заховала їх за пазуху. Але до мене підійшло двоє військових, штовхнули на землю і сильно побили палицями. Голодомор — це найстрашніше, що я бачила у своєму житті. Один Господь знає, як ми це пережили.»

  • 1. Назвіть події з життя Ганни Гнатівни, що засвідчують причини голоду?

Спогади очевидців.

З розповіді Ганни Кумейко, село Зубані, Полтавщина:

«Голод був штучним. Перед 1932 роком у людей було вдосталь врожаю і запасів. Жодної інакшої причини, крім спланованої акції, бути не могло. Людей примусом брали до колгоспів. І мама, і тато, і брат, дві сестри та й вона сама працювали на радянське колективне господарство майже ціле життя.

— Ніхто в колгосп не хотів! Усі ж звиклі самі хазяйнувати, ґарували, все було в людей. А як у колгосп вступили, дуже важко стало! А потім почався голод».

  • 1. Яку причину голоду визначає Ганна Кумейко?

Уривок з книги А. Вонарбурга «Голодомор в Україні 1932-1933 роки»:

«Сотні українських очевидців не мовчали про свої трагічні переживання у тридцяті роки. Декому з цих людей вдалося в часи Голодомору в Україні виїхати до Москви чи то в інші райони Росії, оскільки вони були техніками за професією або ж мали якісь привілеї. Вони розповідали, що як тільки вони покидали області, заселені українцями (Українська РСР, Кубанська область і Північний Кавказ), вони не виявляли якихось зовнішніх ознак голоду, за винятком Білорусії».

  • 1. На які території поширювався голод?

Уривок з книги Джеймса Мейса «Визвольний шлях»:

«Москва пов’язувала українське селянство з українським націоналізмом як загрозою імперським інтересам Москви. Сталін, Каганович, Постишев запланували у Москві знищення українського селянства як свідомої національної верстви і безпощадно здійснили це на Україні в 1932-1933 роках засобом штучного голоду...»

  • 1. Чому і в який спосіб радянська влада вирішила знищити українське селянство?

Уривок із постанови ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» (7 серпня 1932 року):

... Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Союзу РСР постановляють:

II. 2. ... Застосовувати як міру судової репресії за розкрадання (крадіжку) колгоспного та кооперативного майна найвищу міру соціального захисту — розстріл із конфіскацією всього майна та із заміною при пом’якшуючих обставинах позбавлення волі на строк не нижче ніж 10 років із конфіскацією майна.

  • 1. Проти кого направлена була постанова?
  • 2. Чому сучасники називали цю постанову «законом про п'ять колосків»?

Із листів, надісланих громадянам України в ЦК ВКП(б)У з 1 по 22 квітня 1932 року.

Уривок із листа Сталіну із села Рогозів Бориспільського району Київської області 1932 рік:

Я бачив, що в Росії пуд хліба 10 карбованців, а в Україні — 80 карбованців. — і немає. І всі йдуть в Росію. У нас, коли в колгоспника було 10 фунтів, так забрали. Зараз колгоспники дуже мають поганий погляд на колгоспне будівництво. Коли я робив у колгоспі рік на тракторі і маю 250 трудоднів, а одержав 12 пудів хліба і більше нічого. Як можна прожити? Я обірваний, голодний, мені навіть соромно про це Вам писати, бо я людина молода, маю 19 років.

Лист Сталіну від колгоспника Давиденка, Знам’янський район

Чому це так, що із сусідніх районів возять хліб, продають, а в Знам’янському районі з голоду пропадають, нема чого їсти. По інших селах дають хоч не пшеницю, не жито, а дають пшінку, сою, макуху, а в нас нічого, а керівники колгоспу їдять хліб, молоко, сало, ще й продають борошно на базарі, а ти сиди голодний, пропадай. От я хочу знати, чи це по всьому СРСР робиться, чи тільки в Знам’янському районі. Чому робочі получають, а колгоспники — ні. І що це таке, що особливо в 1932 році коні дохнуть, люди без хліба сидять. Сказати недорід, посуха, коли ж ні, урожай був гарний, і коли забирали, то казали, що Радянська влада не дасть загинути колгоспнику, а чому колгоспники голодують, голодні не хотять іти на роботу, а керівники колгоспу свої шлунки забезпечили і за людність нічого не дбають, бо самі наїлися, то їм не дуже боляче. У зв'язку з чим це хліба немає, чи може цей хліб відправили в посушливі райони, чи може для робочих нашого Союзу, чи роблять запас для війни, чи може одвезли за кордон та набрали тракторів, а тепер із тракторами голодними сидять? І чому, коли в нас нема, держава не допоможе? Ще кажуть, що в Радянському Союзі не дають пропасти.

  • 1. Визначте причини Голодомору 1932-1933 років?
  • 2. Якими були наслідки Голодомору 1932-1933 років?

Чорна дошка і жорна в експозиції Лебединського історико-краєзнавчого музею

Уривок із постанови Політбюро ЦК КП(б)У та Раднаркому УСРР про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі (6 грудня 1932 року):

РНК і ЦК постановляють: За явний зрив хлібозаготівель і злісний саботаж, організований куркульськими і контреволюційними елементами, занести на чорну дошку такі села:

1) с. Вербка Павлоградського району Дніпропетровської області;

2) с. Гаврилівка Можевського району Дніпропетровської області;

3) с. Лютеньки Гадяцького району Харківської області; с. Каменні Потоки Кременчуцького району Харківської області;

4) с. Святотроїцьке Троїцького району Одеської області;

5) с. Пески Баштанського району Одеської області.

Стосовно цих сіл провести такі заходи:

1. Негайне припинення підвозу товарів, повне припинення кооперативної державної торгівлі на місці і вивіз із відповідних кооперативних і державних лавок усіх наявних товарів.

2. Повна заборона колгоспної торгівлі як для колгоспників, так і одноосібників.

3. Припинення всякого роду кредитування, проведення дострокового стягнення кредитів і інших фінансових зобов'язань...

4. Перевірку і очистку колгоспів цих сіл, із вилученням контрреволюційних елементів, організаторів зриву хлібозаготівель...

  • 1. З якою метою створювалися «чорні дошки»?

Із постанови ЦК ВКП(б) про хлібозаготівлі (11 січня 1932 року)

1. Зобов'язати національні ЦК, крайкоми і обкоми по виконанню встановленого для області (краю, республіки) річного плану хлібозаготівель продовжувати заготівлю понад план.

2. Дозволити Наркопостачу залишити в розпорядженні облкрайвиконкомів для використання на місцеві потреби 40 % із кількості хліба, заготовленого поверх річний план.

3. Увесь хліб, заготовлений поверх річного плану, за винятком 40%-го відрахування, зараховувати в централізовані ресурси.

  • 1. Як впливала дана постанова на життя українців?

Помісячна динаміка народжень і смертей у сільській місцевості України в 1932-1933 роках

Місяць

1932 народилося

1932 померло

1933 народилося

1933 померло

Січень

73994

31691

36752

43901

Лютий

62663

35404

27712

60632

Березень

60416

43100

25401

135767

Квітень

52310

46617

23663

174202

Травень

51419

50401

25882

253155

Червень

46566

55293

26687

361195

Липень

55327

52818

30809

278789

Серпень

51456

47939

38075

103319

Вересень

47121

43265

34764

65649

Жовтень

45732

47083

33383

42820

Листопад

37603

38716

27607

28167

Грудень

30408

34801

21725

34421

За рік

615015

527134

354373

1582017

  • 1. Проаналізуйте статистичні матеріал, поданий у таблиці. Зробіть висновки про масштаби та наслідки голодомору 1932-1933 років в Україні.

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду