§ 42. Практична робота № 5. «Срібна земля». Третя спроба утвердити незалежність України в ХХ столітті

Мета: Визначити причини, передумови та наслідки спроби утвердження незалежності Карпатської України в XX столітті.

Завдання 1. Проаналізуйте писемні джерела. Дайте письмові відповіді на запитання після історичних джерел.

Завдання 2. Користуючись інформацією, отриманою з історичних джерел, визначте причини, передумови та наслідки спроби утвердження незалежності України в XX столітті на території Закарпаття.

Завдання 3. Складіть есей на тему «Третя спроба утвердження незалежності Карпатської України», використовуючи такі слова: президент, військо, українська мова, державна символіка.

Уривок з щедрівки «Просвіта» Василя Пачовського

Ой проквиля орел з темниці,

Крильми кровавить на крати з криць.

Осліп! Та чує, що йде луна,

В горах воскресла красна весна.

Радуйся, срібна земля!..

Ай де дзвін дзвонить, чи місяць сходить?

Дивна красуня до нас підходить —

Здоймає світить до самих зір

Та й веде сонце до самих гір:

Радуйся, сонна земле!..

• 1. Яку землю автор називає «срібною»?

Уривок зі статті Василя Пачовського

«В селі Богаревиця на Берегівщині (нині це село знаходиться в складі Кам’янської ОТГ Берегівського району) під час Першої світової війни селяни нібито знайшли срібний дзвін із руським написом і датою 1034 рік. Жандарми конфіскували його й відвезли в Будапешт. Однак дзвін так і не доїхав туди. Я розмовляв у Берегові зі свідком, який «своїми очима бачив цей дзвін у Братиславі 1918 року». Цією людиною виявився колишній жандарм Василь Олашин. Василь Пачовський припустив, що дзвін туди могла привезти донька Ярослава Мудрого Анастасія, котра вийшла заміж за угорського королевича Андрія. Проте жодних документальних свідчень цьому факту нема. Легенда про срібний дзвін із Богаревиці з’явилася у публічній сфері в той же час, коли зі США в Ужгород привезли копію американського Дзвону свободи та встановили перед жупанатом. Його офіційне відкриття відбулося 2 грудня 1920-го в так званий «День свободи». Простояв тут він до 1928 року. Василь Пачовський об’єднує срібний дзвін із Богаревиці та «Дзвін свободи» зі США. Так народився поетичний міф про Срібну Землю (Закарпаття) і Срібний дзвін — дзвін свободи та єдності українців краю.»

• 1. Визначте причини виникнення легенди про Срібну Землю.

Історик Юрій Славік про Підкарпатську Русь

«Чехословаччина зобов’язувалася надати автономію. Однак через ряд причин впровадження цієї автономії у межах Підкарпатської Русі затягувалося. На кінець 30-х років виросло нове покоління жителів Закарпаття — освічених, з чіткою національної ідентичністю. Щоправда не всі були прихильними до української орієнтації. Дехто був затьмарений російською пропагандою — русофільством.. Перший уряд Підкарпатської Русі, який сформувався у жовтні 1938 року, був коаліційним — між українофілами та русофілами Його очолив Андрій Бродій. Прем’єр-міністр і один з лідерів русофільського руху. Але довго цей уряд не протримався через те, що сам Андрій Бродій був замішаний у співпраці з іноземними державами, які мали територіальні претензії до Чехословацької республіки, зокрема йдеться про Угорщину.

• 1. З кого було сформовано перший уряд Підкарпатської Русі?
• 2. Як довго уряд протримався і чому?

Історик Ярослав Грицак про становлення українських земель у складі Чехословаччини:

За двадцять років перебування в складі Чехо-Словаччини українці Закарпаття і Пряшівщини швидко наздогнали все те, чого їх було позбавлено за попередні п’ятдесят років угорського панування. Чехо-Словаччина... обіцяла впровадження автономії для українських земель; виконання цього рішення було відкладено аж до 1938 року. Але вона принаймні визнала за більшістю українського населення право жити в кордонах однієї адміністративної одиниці — Підкарпатської Русі (із 1928 року — Підкарпатської руської землі). Празька влада визнала «руський» характер цього краю, дозволивши представникам місцевого населення обіймали адміністративні посади. Найбільші успіхи були в розбудові національної освіти. На момент входження Закарпаття і Пряшівщини до складу Чехо-Словаччини тут майже не було шкіл, у яких навчання велося українською мовою. У 1930-х роках їхнє число доходило 500. Чехо-Словаччина дала фінансову підтримку зразу декільком українським навчальним закладом — Українському національному університету (1921 рік) та вищому педагогічному інституту імені Драгоманова в Празі (1923-1933 роки), Українській господарській академії в Подебрадах (1922-1935 роки).

• 1. Визначте особливості перебування українських земель у складі Чехословаччини.

Уривок зі спогадів Михайла Петричка

«Були спеціально організовані на мадярській стороні групи озброєні. Вони мали завдання йти на території Карпатської України і тероризувати населення, навіть до фізичних розправ: вбивали, настрашували. Вони думали таким чином знесилити Карпатську Україну — і вона падає сама до рук. Але то не вийшло. Створили в 38-му році, коли появлялися мадярські терористи і польські терористи, і почали звершати диверсії: зривали мости, будинки на Іршавщині, та й сюди на Виноградівщині. До того була створена така самооборона... Із перших днів всі знали, що для того, щоб Карпатська Україна утрималася, треба мати силу військову. І начали організовувати Карпатську Січ. Ця організація практично зводилася до того, що в кожному селі старалися, щоб були такі групи.

• 1. Що спонукало українців створювати загони самооборони?

Уривок зі спогадів Богдана Пришлякевича:

Віховою подією в історії Карпатської України стали вибори до крайового Сойму, проведені 12 лютого 1939 р. Вони відіграли важливу роль у легітимізації державницьких планів уряду Августина Волошина. Кампанія проходила в досить стислі терміни, адже тільки за три тижні був сформований список кандидатів від проурядової партії — Українського Національного Об’єднання (УНО).

• 1. Чому вибори до крайового Сойму стали важливою подією в житті закарпатців?

Історична довідка.

22 листопада 1938 року Національні збори у Празі ухвалили конституційні закони про автономію Словаччини та Підкарпатської Русі. Чехословаччина стала федеративною республікою. 25 листопада уряд Августина Волошина розпорядився про запровадження у краї української мови, а в кінці грудня розпустив земський (крайовий) уряд у Хусті й офіційно дозволив поряд із «Підкарпатська Русь» уживати «Карпатська Україна». Для захисту Карпатської України 9 листопада 1938 року в Хусті засновано парамілітарну структуру «Організацію народної оборони Карпатська Січ», відому також як ОНОКС. Очолив її Дмитро Климпуш. Січовики мали право носити військовий однострій, відзнаки та легку зброю. Керівним органом ОНОКС стала Головна команда. Окремо діяв військовий штаб. Його ядро склали члени ОУН із Галичини. Соціальною базою для її розбудови стали осередки «Пласту», «Січі» та «Просвіти». В ОНОКС вступали вчителі, лікарі, службовці, студенти, гімназисти, семінаристи, робітники та демобілізовані військовослужбовці чехословацької армії. Прибули добровольці і з Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини. Це надавало їй загальноукраїнського характеру. У лютому 1939-го чисельність Карпатської Січі досягла 15 тисяч осіб.

• 1. При яких обставинах було введено назву «Карпатська Україна»?
• 2. З кого було сформовано Карпатську Січ?

Будинок у місті Хусті, де відбувалася сесія Сойму Карпатської України

Уривок із Закону про проголошення самостійної Карпатської України (15 березня 1939 року):

Сейм Карпатської України ухвалив цей закон.

§ 1. Карпатська Україна є незалежна Держава.

§ 2. Назва Держави є: Карпатська Україна.

§ 3. Карпатська Україна є республікою з президентом, вибраним Сеймом КУ, на чолі.

§ 4. Державна мова Карпатської України є українська мова.

§ 5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня.

§ 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній.

§ 7. Державний гімн Карпатської України: «Ще не вмерла України...»

• 1. Яку форму політичного устрою було запроваджено в Карпатській Україні?
• 2. Яку символіку Карпатської України вводили?

Уривок із щоденника «Щастя і горе Карпатської України» Василя Гренджі-Донського.

Ще у ніч з 13 на 14 березня регулярна угорська армія атакувала кордони Карпатської України в районі Мукачева. Бої розпочалися з нападу на село Підмонастир. Наступ в цьому напрямку для угорців був пріоритетним, адже, захопивши долину Латориці, вони розрізали територію Карпатської України навпіл. Напередодні, о першій годині ночі, за наказом командувача Мукачівського гарнізону полковника Бельді угорські вояки несподівано перейшли новий кордон і зайняли приміське село Підгоряни, що знаходиться на лівому березі Латориці, та Сорочу гору (212 метрів), що домінує над долиною. О 6-й ранку мадяри спробували повторити свій успіх і у Підмонастиря, але були помічені патрулем захисників кордону. Угорці зазнали великих втрат в районі сіл Лавки, Пістрялово і Ромочевиця. 80 угорських кавалеристів, які перейшли в наступ на село Лалово, теж були відкинуті назад.

Після важкого здобуття монастиря на Чернечій горі угорська бригада долиною Латориці повільно вирушила на північ, де ввечері у Чинадійова була зупинена багнетною атакою 3-ї роти 36-го піхотного полку. Героїчний опір прикордонників дозволив зайняти оборонні позиції розташованому у Сваляві першому батальйону 36- го полку і українським добровольцям-січовикам. Ці сили два дні блокували вузький прохід долиною, що дозволило евакуювати зі Сваляви всіх цивільних осіб, що побажали виїхати з Карпатської України. У бою піхотинцям вогнем своїх кулеметів і танкових гармат суттєву підтримку надали підрозділи розвідувальної роти 12-ї дивізії.

15 березня у Хусті була проголошена незалежність Карпатської України, та вже о 17-й годині надійшла звістка про вступ німецьких частин у Прагу. З цього часу чехословацькі війська практично припинили активні бойові дії і зосередилися на евакуації з території Закарпаття... Слабоозброєна Карпатська Січ опинилася віч-на-віч перед переважаючими силами угорців, які, подолавши героїчний опір, встановили свою владу

• 1. Хто захищав Карпатську Україну?
• 2. Які події відбувалися одночасно в Хусті й Празі 15 березня 1939 року?

Уривок зі спогадів Михайла Петричка:

«За слово січовик розстрілювали на місці без ніяких питань. «Укра», «укра», «укра», це українець — стріляли на місці ... Всі інші українського напрямку мусили або ховатися, або доти пішли геть, або тихенько сидіти, тому шо з мадярами бесіда була досить коротка — в табір, розстріл, знущання, шо хочете». Батько Михайла був змушений емігрувати за кордон через активну громадянську позицію в часи існування Карпатської України.

• 1. Як поводились угорці, захопивши Карпатську Україну?