Могутність Іспанського королівства ґрунтувалася на величезних ресурсах як у Європі, так і за її межами. Завдяки династичним шлюбам іспанські монархи отримали значні території в Європі, а завоювання та колонізації в Новому Світі дозволили створити «імперію, над якою ніколи не заходить сонце». Колонії в Новому світі стали джерелом великого притоку дорогоцінних металів. Робота з картою Чому, на вашу думку, Іспанію називали імперією, «над якою...

Внаслідок географічних відкриттів у Європі відбулися значні соціальні зміни. «Революція цін» погіршила становище землевласників, селян і найманих робітників, але сприяла збагаченню торговців, промислової буржуазії та заможних селян. Значна частина шляхти розорилася, а серед селянства відбулося розшарування, що прискорило розпад традиційного суспільства. У промисловості та сільському господарстві почали зароджуватися капіталістичні відносини....

У Новий час відбулися значні зміни: суспільство перейшло від натурального господарства до капіталістичних відносин, що спричинило розширення торгівлі й пошук ринків збуту. Європейці прагнули знайти цінні метали для карбування монет і нові шляхи торгівлі зі Сходом. Організація морських експедицій потребувала значних коштів, тому мандрівники зверталися до монархів Іспанії, Португалії та Англії, зацікавлених у розширенні володінь і ресурсів....

У квітні 1453 р. османи оточили Константинополь і ввели флот у Мармурове море. Перетягнувши кораблі до бухти Золотий Ріг, вони визначили долю столиці. 29 травня 1453 р., незважаючи на запеклий опір захисників, османи захопили місто. Свята Софія — головний храм православного світу — була перетворена у мечеть. Місто було перейменовано на Істамбул і стало столицею Османської імперії. Візантійська імперія припинила існування. Свідчать документи «А...

Захопивши Константинополь, хрестоносці (для візантійців — латинян) створили Латинську імперію, яку сучасники називали Романією. Завойовники встановили свої порядки: селяни потрапили в залежність від феодалів, а патріархом Константинополя став католик. Сучасники писали, що на Балканах виникла «Нова Франція». Протиріччя між православними і католиками переросли в запеклу ненависть, де католик став символом пекельних сил і найбільшим ворогом. Діємо:...

У ранньому Середньовіччі монархи перетворилися з військових ватажків на вищих феодальних сеньйорів та «Божих помазаників» зі спадковою владою. Однак у час політичної роздробленості їхня реальна влада обмежувалася лише власними родовими володіннями. Вони залежали від підтримки прямих васалів, яка часто була непевною. Впливова аристократія не дуже зважала на монарха, сприймаючи його лише як «першого серед рівних». Поміркуймо! Пригадайте, чому...

Наприкінці епохи Середньовіччя людина почала більше відособлюватися від громади та розраховувати на власні сили, що призвело до зміни цінностей. Освічені люди звернули увагу на біблійний опис створення людини «за образом Божим». Це показало людину не як слабку й грішну істоту, а як найкраще Боже створіння, подібне Всевишньому. Це стало основою християнського гуманізму, який підкреслював повагу до людини та її інтересів. Гуманізм не протистояв...

Одним із прикладів був Великий фронтир Європи у XV—XVIII ст., що простягався від Італії через Балканський півострів та Північне Причорномор’я до Дону. У XV ст. на християнсько-мусульманському порубіжжі Європи склалася зона постійної конфронтації і військової напруги, яка існувала протягом кількох століть. Українські землі стали її частиною, але частиною специфічною. Вони і раніше входили до споконвічного Великого степового фронтиру з Великим...

«Велика криза» XIV—XV ст. загострила старі й породила нові конфлікти. Релігійний конфлікт між католиками і православними посилився після захоплення Константинополя хрестоносцями під час IV Хрестового походу 1202-1204 рр. Цивілізаційний конфлікт між християнами і мусульманами поглибився після османської агресії проти Європи та падіння Константинополя у 1453 р. У самій Європі війни стали міждержавними, а суспільства поглинули численні внутрішні...

Новий час (або Модерна доба) — період в історії людства (кінець XV — початок XX ст.), протягом якого відбувся перехід від традиційного (аграрно-ремісничого) до модерного (індустріального) суспільства; період становлення сучасної європейської цивілізації. В історії Нового часу історики виокремлюють два періоди: ранній Новий час (Ранньомодерна доба) та власне Новий час (Модерна доба). Будь-яка історична періодизація є умовною. Але більшість...