Союз із османами вдарив по авторитету гетьмана, на місце якого Запорозька Січ одразу висунула нових претендентів. Один із них — Михайло Ханенко — був визнаний гетьманом на сеймі Речі Посполитої. Водночас П. Дорошенка затаврували зрадником. Султан, як протектор правобережного козацтва, прийшов на допомогу П. Дорошенкові й оголосив у 1671 р. війну Речі Посполитій. У серпні 1672 р. османи захопили Кам’янець, а далі взяли в облогу Львів. Річ...

У 1665 р. гетьманом Правобережної України став Петро Дорошенко. Він рішуче придушив промосковське повстання; зміг поліпшити економічне становище; сформував постійне наймане військо, яке в деякі роки сягало 20 тис. осіб. Однак плани гетьмана були значно ширші — він прагнув позбавитися залежності від Речі Посполитої. У союзники Дорошенко обрав Оттоманську Порту й Кримське ханство. Вже в листопаді 1666 р. козацьке військо на чолі з П. Дорошенком,...

Гетьман Павло Тетеря (портрет роботи невідомого художника, XVIII ст.) Після зречення Ю. Хмельницького на Генеральній раді в Чигирині у січні 1663 р. гетьманом було обрано Павла Тетерю. Тим часом претендентами на лівобережний гетьманат були Яким Сомко, Василь Золотаренко й Іван Брюховецький. І поки два перші воювали між собою, демонструючи перед московськими покровителями свою лояльність та очорнюючи супротивника, Брюховецький здобував...

Руїна — період історії України кінця 1650-х — 1680-х років, що відзначився розпадом Української козацької держави, загальним занепадом, збройним громадянським протистоянням та агресією сусідніх держав щодо українських земель. 1. Юрій Хмельницький і Переяславські статті Історичні подробиці Юрій Хмельницький був молодшим сином Богдана Хмельницького. Хворобливий з дитинства, за настановою батька навчався в Києво-Могилянській академії. Однак смерть...

Після блискучих перемог і створення власної держави, козаки зіткнулися з новими викликами. Козацька старшина перетворилася на провідну верству Гетьманщини — політичну еліту. Але різні групи старшини по-різному уявляли майбутнє своєї держави. Не було згоди щодо вибору протектора. Частина козаків бачила можливість автономії у складі Речі Посполитої з її традиціями демократії. Частина схилялася до протекторату могутньої Османської імперії. Були й...

...

До осені 1653 р. війна козаків із Річчю Посполитою зайшла у глухий кут. Вона потребувала великих людських і фінансових ресурсів, яких у козацької держави бракувало. У пошуках союзників Б. Хмельницький ще від 1648 р. пішов на налагодження контактів з Московією. Протягом війни відбувався постійний обмін посольствами. Восени 1653 р. на Земському соборі в Москві було вирішено прийняти Військо Запорозьке під протекцію царя. Уже 11 жовтня Московія...

Османська імперія домінувала на півдні. Для Української козацької держави союз з османами був вигідним. Султан міг надати війська, економічну допомогу, забезпечити спокій на кордоні й дати титул князя Б. Хмельницькому. Офіційні козацько-османські контакти розпочалися влітку 1648 р. А у 1649-1650 рр. було домовлено, що султан стане зверхником Війська Запорозького. Переговори з османами Б. Хмельницький використовував, аби змусити московського царя...

Офіційною назвою держави було Військо Запорозьке. Історики дали назву цій державі Гетьманщина, а сучасні науковці називають її Українська козацька держава. Очолював державу Військо Запорозьке гетьман. Формально посада була виборна. Однак вже за рік гетьманства Богдана Хмельницького почали називати «государем і гетьманом». Як фактичний керівник держави Б. Хмельницький видавав розпорядчі документи — універсали. Історикам відомо про 158 універсалів...

Працюючи з текстом параграфа, продовжуйте заповнювати таблицю на с. 107. Визначте, з якими труднощами зустрівся Б. Хмельницький у 1652-1653 рр. Поміркуйте, що було причинами складного становища Війська Запорозького. Уявіть себе учасниками наради в гетьмана — запропонуйте шляхи виходу зі скрутного становища. Умовами Білоцерківського договору були невдоволені обидві протиборні сили. На першу половину 1652 р. загроза відновлення воєнних дій була...