За період Північної війни (1700-1721 рр.) українські війська декілька разів рятували московське військо від цілковитої поразки. Натомість їх інтереси і права неодноразово грубо порушувалися Московією. Коли у 1708 р. польсько-шведське військо рушило в бік Гетьманщини, Петро І відмовився надати допомогу Мазепі, порушивши свої обов’язки щодо захисту Гетьманщини. Це спонукало гетьмана до пошуків нового протектора і стало причиною для укладання у...

Після смерті у 1700 р. Карла II, що був останнім представником роду Габсбургів на іспанському престолі, зацікавленими в іспанській спадщині стають Австрія, Франція та Англія. Щоб уникнути роздроблення своїх земель, Карл II незадовго до своєї смерті заповів престол Філіпу Анжуйському, онуку Людовіка XIV. Перспектива створення об’єднаної франко-іспанської монархії не влаштовувала європейські держави, що стало причиною війни за іспанський спадок...

Політичне становище Європи залишалося доволі напруженим. Відчувалося загострення між Францією й Іспанією та Священною Римською імперією, де правила династія Габсбургів. Спираючись на підтримку католицької церкви, Габсбурги претендували розширити свої володіння у Європі. Посилювалося протистояння католиків і протестантів. Німецькі протестантські князі для захисту власних прав в 1608 р. об’єдналися у союз — Євангелістську унію. Пізніше католики...

Новий гетьман продовжив курс Хмельницького на розбудову Гетьманщини та здобуття для неї союзників. Гетьман намагався одночасно налагодити зіпсовані відносини з Московією, домовитись про співпрацю зі Швецією та обговорювати умови замирення з Річчю Посполитою. Збурювачем ситуації стала Запорозька Січ. Запорожці на чолі з кошовим отаманом Яковом Барабашом та полтавським полковником Мартином Пушкарем оголосили про невизнання Виговського. Пушкар і...

Вищим органом козацької держави вважалася Генеральна (Повна, Загальна) рада — загальне зібрання всіх козаків для прямого волевиявлення з найважливіших питань. Її збирали переважно на свята (Покрову, Різдво, Великдень), а основні питання частіше вирішував представницький орган — старшинська рада у складі полковників та генеральної старшини. Генеральна (Повна, Загальна, Чорна) рада — форма прямого волевиявлення членів козацької верстви як...

У 1648 р. Річ Посполита була однією з найсильніших держав Європи. Її західні та північні сусіди — Швеція і німецькі князівства — були виснажені Тридцятирічною війною 1618-1648 рр. В Англії тривала революція, у Франції — Фронда, Московія загоювала рани Смутного часу, Османська імперія почала відчувати кризу. Річ Посполита була острівцем стабільності, заспокоєння українського козацтва Ординацією 1638 р. здавалося надійним і остаточним. А втім, всі...

Королі нової династії, шотландці Стюарти, не розуміли особливостей Англії. Вони намагалися спиратися на вузький прошарок придворної знаті, а парламент розглядали як допоміжний орган, який діє за милістю короля. Поки «нова шляхта» — джентрі — щораз більше зливалася з міською буржуазією, вона зміцнювалась фінансово та прагнула політичного впливу. У парламенті джентрі вбачали верховний орган держави, а королівська влада не була для них ані...

Нідерланди (у перекладі «Низові землі») у XV ст. були північною частиною герцогства Бургундського. У середині XVI ст. через династичний шлюб вони приєдналися до володінь Габсбургів, а після поділу імперії Карла V відійшли до Іспанського королівства. Ці землі складалися з 17 провінцій-штатів, найбільшими з яких були Голландія на півночі та Фландрія на півдні. Керували ними призначений іспанським урядом намісник та Державна рада, що складалася з...

Поява в Речі Посполитій нового соціального стану супроводжувалася наростанням соціальних суперечностей, які посилювалися релігійними та етнічними конфліктами. Козаки господарювали в степовому прикордонні, володіючи землею за правом «займанщини» — звичаєвим правом, яке дозволяло користуватися нічийною землею, яку вперше зайняли. У державних установах такі землі вважалися «пустками». Коли шляхтич від короля отримував право на ці землі, виникали...

У містах також виникали соціальні конфлікти. Задля захисту своїх прав міщани об’єднувалися в спілки, подавали судові позови, писали скарги в державні органи чи монархам, організовували демонстрації, мітинги, бойкоти та інші акції. Друковані листівки та сатиричні твори були дієвими інструментами тиску на владу. Поміркуймо! Поміркуйте, у яких випадках мирні акції міщан могли бути дієвими. Перейдіть за QR-кодом або покликанням. Розгляньте таблицю....