Працюючи з текстом параграфа, продовжуйте заповнювати таблицю на с. 107. Визначте, з якими труднощами зустрівся Б. Хмельницький у 1652-1653 рр. Поміркуйте, що було причинами складного становища Війська Запорозького. Уявіть себе учасниками наради в гетьмана — запропонуйте шляхи виходу зі скрутного становища. Умовами Білоцерківського договору були невдоволені обидві протиборні сили. На першу половину 1652 р. загроза відновлення воєнних дій була...

У 1650 р. Б. Хмельницький продовжив налагоджувати дипломатичні контакти і шукати союзників. Українські посольства рушили в Османську імперію, Кримське ханство, Молдову, Трансильванію, Швецію, Московію та інші країни. Статус козацької держави й особисто Б. Хмельницького починали усвідомлювати при дворах Європи. Річ Посполита була могутнім ворогом, тому зовнішні союзи відігравали для України першорядну роль. Важливим напрямом зовнішньої політики...

Б. Хмельницький виграв час на збирання армії, адже військове командування Речі Посполитої вагалося із застосуванням сили та провадило з козаками мирні переговори. Король теж сподівався на мирне врегулювання. Коли великий коронний гетьман Миколай Потоцький врешті вдався до дій, було вже пізно. Спроба придушити повстання на Запорожжі і не дати поширитися йому далі провалилася. На бік січовиків перейшли реєстрові козаки. Помилкою Потоцького був і...

У середині XVII ст. в українських землях вибухнула Козацька революція. Головною її причиною стала боротьба козацтва за визнання його привілейованим соціальним станом Речі Посполитої, рівним шляхті за статусом, та вперте небажання влади його надати. Спочатку конфлікт мав форму громадянської війни, бо представники обох ворогуючих таборів були громадянами Речі Посполитої. Перемоги козацького війська на першому етапі революції спричинили утворення...

Прославившись у битвах, козаки звикли до недоїдання, спраги, спеки й інших незгод просто неба. За харч їм служило звичайне квашене тісто, яке вони варили і звали соломахою... коли траплялося, що їжа випадала з рибою, то такий наїдок за найкращу трапезу вважали. Проживають вони в куренях по сто п’ятдесят чоловік, а буває й більше... Злодійство і підступність поміж ними не водиться, а якщо ж трапиться, що хтось візьме путо або канчук, то за це...

Заслуги козацтва в Хотинській війні давали запорожцям підстави очікувати розширення реального реєстру, а не лише декларованого відновлення прав православної церкви й отримання інших обіцяних пільг. Проте владні кола Речі Посполитої вирішили інакше. За мирним договором з Османською імперією Річ Посполита гарантувала припинення козацьких походів і спалення запорозького флоту. Щодо реєстру — він мав обмежитися лише трьома тисячами осіб. Розміщення...

Становище козацтва в Речі Посполитій було суперечливим. З одного боку, у мирний період на сеймах ухвалювалися суворі антикозацькі постанови. А з іншого, без цієї сили держава не могла обійтися під час тривалих і виснажливих воєн. На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала серію війн, і козацтво було тією дешевою військовою силою, якої потребувала держава. У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем взяли участь у поході коронного війська...

Боротьба козацтва за свої права наприкінці XVI ст. вилилася у збройне протистояння з великими магнатами, які традиційно вважали себе господарями прикордоння і займалися організацією його оборони. У степовому прикордонні козаки вели господарську діяльність користуючись землею за правом «займанщини» — звичаєвим правом, яке дозволяло освоювати та використовувати так звані нічийні землі, вперше зайняті ними. Однак для короля, як володаря Речі...

Поступово чисельність козацтва, його активність у степах і відповідно концентрація зимівників зростала, що створювало умови для заснування на віддалених рубежах постійних укріплених поселень. На другу половину XVI ст. вся південна Київщина покрилася десятками укріплених містечок. З деяких таких містечок виросли міста, які існують в Україні й сьогодні. Факт чи фейк? Протягом тривалого часу в уявленнях українців утвердився образ українського...

З давніх часів через українські землі проходили різні кордони, які історики називають фронтирами. На українських землях існував природний кордон між Лісом і Степом, який спричинив формування фронтиру між спільнотами осілих землеробів та кочовиків-скотарів. До цього додалося релігійне порубіжжя між християнством на заході та язичництвом, а пізніше ісламом на сході. Ускладнив ситуацію ще й розкол християнської церкви на православну й католицьку....