Українська культура в XIX ст. у своєму розвитку змушена була долати численні перепони, пов’язані з відсутністю державності. Російська та меншою мірою австрійська влада цілеспрямовано перешкоджали її поступу. Деморалізувалася і перетягувалася на імперську службу культурна верхівка, руйнувалися центри і матеріальні пам’ятки культури. Міста стали осередками не лише політичної, а й культурної дискримінації українського народу. У навчальних закладах,...

Українське суспільство в першій половині XIX ст. залишалося традиційним. У такому суспільстві більшість населення зайнята у сільському господарстві, яке зберігає натуральний характер, поділ праці є нескладним. Традиційному суспільству властива інерційність, воно боїться змін, тому що вони несуть ризик для виживання людей. Здається безпечнішим спиратися на традиції, жити так, як жили предки — суспільство орієнтоване в минуле, життя століттями іде...

...

...

У 1848 р. європейські народи повстали проти режиму самовладдя монархів. Населення європейських держав вимагало демократії, політичної рівноправності всіх класів і станів. Щодо політично залежних народів, то вони виступили з вимогою відродження власної державності. Не випадково події 1848 р. увійшли в історію як «Весна народів». Розпочавшись в Італії і Франції, революція перекинулася до Німеччини, а в березні спалахнула в столиці Австрійської...

Цікаво, що своєю політикою Габсбурги започаткували ідею створення мультикультурної держави... Але ця габсбурзька ідея означала, що в імперії мало існувати багато культур, які були б більш-менш рівні. У Галичині ця модель не могла зреалізуватися, бо польський націоналізм був тут дуже сильним і не хотів визнавати рівних прав за іншими... Однак полякам було тяжко засимілювати галицьких русинів. Їх було надто багато — вони становили половину...

У XIX ст. Галичина мала дуже погану репутацію: «галицький граф» означав графа-самозванця, «галицькі вибори» були символом нечесних корумпованих виборів, де голоси продавалися за пиво і ковбасу... На карті Східної Європи Галичина посідала тоді особливе місце: її вважали архетипом відсталого аграрного суспільства. «Галицькі злидні» були «маркою», за якою в усій Європі впізнавали Галичину.... Насправді злидні не були винятково галицьким явищем, а...

Наприкінці XVIII ст. західноукраїнські землі перебували під владою Австрійської імперії. Закарпаття разом зі Східною Угорщиною було приєднане до Австрійської імперії внаслідок війн з Османською імперією у 1699 р. Територія Закарпаття залишалася у складі Угорщини. Внаслідок Першого поділу Речі Посполитої до імперії також приєднали Східну Галичину, а за угодою 1775 р. австрійці відібрали у Туреччини й Буковину (без Хотинської землі). Східна...

...

Київський університет, відкритий у 1834 р., одразу став центром вільної думки. У грудні 1845 р. в університетському середовищі утворилась таємна організація українських інтелектуалів — Кирило-Мефодіївське братство (товариство). До його діяльності було залучено близько ста осіб, а основою стали 12 членів. Оскільки християнство пронизувало всі сфери діяльності братчиків, можна припустити, що ця цифра невипадкова і пов’язана з 12 апостолами —...