Життя людини наприкінці XVIII — на початку XIX століття й надалі великою мірою залежало від природно-географічних умов. Ці умови впливали на заняття населення, а рід занять — землеробство, скотарство, промисли — визначав особливості харчування. Із пшениці й жита пекли хліб, з ячменю, вівса, гречки, гарбуза варили каші, засмачені лляною чи конопляною олією. Ліпили вареники й галушки, які споживали з молоком і сметаною. З буряків, капусти, цибулі,...

З кінця XVIII століття відбулися зміни в забудові населених пунктів. Згідно з прийнятим у Російській імперії законодавством, у повітових і губернських містах передбачалося спорудження центру, де розташовували урядові установи. Поширений в українській архітектурі початку XIX століття класичний стиль надавав будівлям особливої урочистості. Його канони передбачали усталення певних вимог до міської забудови: квадратна площа в центрі міста, від якої...

Становлення нової української мови і літератури відбувалося під впливом усної народної творчості, романтизму та особливостей економічного й політичного розвитку українського суспільства. Завдяки створенню поеми «Енеїда» зачинателем сучасної української літератури став Іван Котляревський, а от перші прозові твори сучасною українською мовою написав Григорій Квітка-Основ’яненко. Сповнені української духовності, містики і гумору, його «Маруся»,...

На розвиток української культури наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття впливало кілька чинників. Найперше — відсутність власної державності та спрямування імперської політики на асиміляцію українців. У Наддніпрянщині — це русифікація населення, на західноукраїнських землях — полонізація в Галичині, румунізація на Буковині, мадяризація (мадярами називали угорців) на Закарпатті. Разом з тим, проникнення капіталістичних рис в економіку,...

...

Особистість та суспільно-політичний рух. Студентом Маркіян Шашкевич почав замислюватися над тим, чому освічені українці соромляться мови рідного народу. Свої думки розкрив у вірші «Руська мати нас родила...». А будучи студентом Львівської греко-католицької семінарії, створив разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем літературно-громадський гурток «Руська трійця». Ті, хто хотів приєднатися до цього гуртка, мали присягнути все життя «діяти...

Причинами революції в Австрійській імперії були: незадоволення більшості населення країни своїм економічним становищем, абсолютизмом, привілеями дворян і національним пригніченням народів імперії. Під час революційних подій 1848-1849 років проти чинного старого порядку об’єдналися різні верстви населення Австрійської імперії: частина великих землевласників, буржуазія, робітники, інтелігенція, селяни. Вони виступали за ліквідацію перешкод для...

Особистість та українське національне відродження. Спочатку Олександр Духнович займався домашнім учительством. Свій досвід описав у підручнику з педагогіки для вчителів і батьків. Згодом працював у різних церковних інституціях Закарпаття. Написав для місцевих шкіл український буквар, підручники з граматики та географії, посприяв, щоб українську мову було уведено до програм шкільної освіти Закарпаття, впорядкував україномовний молитовник,...

Приєднання західноукраїнських земель до Австрійської імперії співпало в часі з проведенням правителями держави — імператрицею Марією-Терезією (1740-1780 роки) та її сином Йосифом II (1780-1790 роки) політики освіченого абсолютизму. Вона передбачала реформування суспільства з метою поліпшення матеріального становища підданих імперії, підвищення рівня їхньої освіти, зрівняння у правах. Запроваджені ними зміни торкнулися всіх частин імперії,...

Привіт, друзі! Ось і завершився перший розділ підручника. Сподіваємося, що вам цікаво було дізнатися про долю козацтва після ліквідації Запорозької Січі, особливості соціально-економічного становища українських земель, початок українського національного відродження, участь українців у польському визвольному і російському опозиційному рухах і соціальних протестах. Щоб краще запам’ятати матеріал, давайте разом виконаємо цікаві завдання....