У 1650 р. Б. Хмельницький продовжив налагоджувати дипломатичні контакти і шукати союзників. Українські посольства рушили в Османську імперію, Кримське ханство, Молдову, Трансильванію, Швецію, Московію та інші країни. Статус козацької держави й особисто Б. Хмельницького починали усвідомлювати при дворах Європи. Річ Посполита була могутнім ворогом, тому зовнішні союзи відігравали для України першорядну роль. Важливим напрямом зовнішньої політики...

Опишіть за схемою перебіг бою під Жовтими Водами. У чому була перевага козаків? Хто виступив їхніми союзниками в бою? Б. Хмельницький виграв час на збирання армії, адже військове командування Речі Посполитої вагалося із застосуванням сили та провадило з козаками мирні переговори. Король теж сподівався на мирне врегулювання. Коли великий коронний гетьман Миколай Потоцький врешті вдався до дій, було вже пізно. Спроба придушити повстання на...

У середині XVII ст. в українських землях вибухнула Козацька революція. Головною її причиною стала боротьба козацтва за визнання його привілейованим соціальним станом Речі Посполитої, рівним шляхті за статусом, та вперте небажання влади його надати. Спочатку конфлікт мав форму громадянської війни, бо представники обох ворогуючих таборів були громадянами Речі Посполитої. Перемоги козацького війська на першому етапі революції спричинили утворення...

Ознайомтеся з фрагментом тексту. Дайте відповідь на запитання до документа. З літопису Григорія Граб’янки Прославившись у битвах, козаки звикли до недоїдання, спраги, спеки й інших незгод просто неба. За харч їм служило звичайне квашене тісто, яке вони варили і звали соломахою... коли траплялося, що їжа випадала з рибою, то такий наїдок за найкращу трапезу вважали. Проживають вони в куренях по сто п’ятдесят чоловік, а буває й більше......

Заслуги козацтва в Хотинській війні давали запорожцям підстави очікувати розширення реального реєстру, а не лише декларованого відновлення прав православної церкви й отримання інших обіцяних пільг. Проте владні кола Речі Посполитої вирішили інакше. За мирним договором з Османською імперією Річ Посполита гарантувала припинення козацьких походів і спалення запорозького флоту. Щодо реєстру — він мав обмежитися лише трьома тисячами осіб. Розміщення...

Становище козацтва в Речі Посполитій було суперечливим. З одного боку, у мирний період на сеймах ухвалювалися суворі антикозацькі постанови. А з іншого, без цієї сили держава не могла обійтися під час тривалих і виснажливих воєн. На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала серію війн, і козацтво було тією дешевою військовою силою, якої потребувала держава. У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем взяли участь у поході коронного війська...

У степовому прикордонні козаки вели господарську діяльність користуючись землею за правом «займанщини» — звичаєвим правом, яке дозволяло освоювати та використовувати так звані нічийні землі, вперше зайняті ними. Однак для короля, як володаря Речі Посполитої, та для шляхти ці землі були королівською власністю. Вони ділилися на староства, які король роздавав наближеним особам, на той час переважно українським князям. Старости господарювали на...

Поступово чисельність козацтва, його активність у степах і відповідно концентрація зимівників зростала, що створювало умови для заснування на віддалених рубежах постійних укріплених поселень. На другу половину XVI ст. вся південна Київщина покрилася десятками укріплених містечок. З деяких таких містечок виросли міста, які існують в Україні й сьогодні. Факт чи фейк? Протягом тривалого часу в уявленнях українців утвердився образ українського...

Життя на фронтирі було небезпечним, але водночас створювало багато можливостей; землі потребували одночасно захисту та господарського освоєння. Саме тут виникла фронтирна спільнота — козацтво. На дніпровських островах козаки збудували Запорозьку Січ — фортецю, яка стала своєрідною столицею «козацької республіки». Козацтво було особливою спільнотою, яка жила за своїми законами і мала свої демократичні традиції. Уряд Речі Посполитої був...

14 лютого 1599 р. у домі Яна Мервинського розігралася драма. Саме цього дня прибув Войтех Лонський з багатьма родичами, аби взяти шлюб із сестрою господаря дому Катериною, на той час сиротою. Однак коли наречені вже стояли на весільному килимі, а священник запитав наречену, чи є на те воля Божа і її власна піти заміж за Лонського, дівчина відповіла відмовою: «Пан брат мій з паном Лонським без волі моєї і відомості, також без приятелів моїх і...