Під час війни тисячі українських шкіл окупанти спалили чи пристосували до нових потреб: перетворили на склади і стайні або переобладнали під госпіталі й казарми. Багато вчителів пішло на фронт, учні старших класів працювали в тилу на виробництві. Окупаційна влада дозволяла лише початкову освіту для дітей віком 9-12 років, але й то не скрізь. У таких школах вивчали Закон Божий, німецьку мову, арифметику, географію та історію України. Середню...

У Другій світовій війні більшість українців воювала на боці антигітлерівської коаліції, але частина з різних мотивів підтримала Німеччину та її союзників. Зокрема, поширеною серед них була ідея про можливість створення Українського війська у складі Вермахту. Українські націоналісти вбачали у співпраці з Німеччиною можливість здобуття незалежності України від СРСР. У цивільного населення були інші мотиви: воно намагалося вижити в умовах окупації....

Невдовзі після контрнаступу радянських військ під Сталінградом (листопад 1942 - лютий 1943 року) розпочалося визволення території України. Першим населеним пунктом, звільненим від окупантів, стало село Півнівка Ворошиловградської (нині Луганської) області. 18 грудня 1942 року сюди увійшли війська Південно-Західного фронту. Корінний перелом у німецько-радянській війні настав після битви на Курській дузі (5 липня - 23 серпня 1943 року), що...

Після відступу Червоної армії опір окупантам на території України здійснювали партизани та підпільники. Серед них були, зокрема, ті, котрі підтримували радянську владу і прагнули її відновити. Вони воювали проти гітлерівців. Водночас націоналістично налаштовані підпільники мріяли про побудову незалежної Української Держави. Початково вони боролися проти радянської влади, а з нацистами пробували співпрацювати. До прикладу, навесні 1941 року у...

Упродовж року від початку німецько-радянської війни всю територію України окупували німецькі війська. Щоб управляти цими землями, їх було поділено на декілька зон. Дистрикт «Галичина», а це Львівська, Станіславська й Тернопільська області, належав до Генерал-губернаторства для окупованих польських земель з центром у Кракові. Ці території були частиною Третього Рейху. До складу Румунії було передано Чернівецьку та Ізмаїльську області, а в...

Ситуація в Україні напередодні радянсько-німецької війни була неоднозначною. Після геноциду і терору 1930-х років у республіці практично зникла опозиція сталінському режиму. Нове керівництво УРСР/УССР, очолюване Микитою Хрущовим, стало слухняним виконавцем волі московського центру. Утвердження командно-адміністративних методів керівництва економікою, жорстка централізація були визначальними перешкодами на її розвитку, хоча Україна мала потужний...

Радянська окупаційна влада прагнула надати легітимності своїй присутності. Відтак, у жовтні 1939 року було проведено вибори до так званих Народних Зборів Західної України. Вони відбувалися під повним контролем радянських спостерігачів. Майже на всіх округах явка становила понад 90 %. Серед інтелігенція ми помітними постатями були Петро Франко — син Івана Франка, відомий лікар Мар’ян Панчишин, відомий вчений, колишній голова Наукового товариства...

Напередодні Другої світової війни українські етнічні землі входили до СРСР/СССР, Румунії, Польщі та Угорщини. Окремі з цих країн розглядали «українське питання» в контексті захоплення нових українських територій. До прикладу, СРСР/СССР наголошував на важливості об’єднання всіх українських земель у складі УРСР/УССР. Звісно, для інших держав така позиція була неприйнятною. Ці землі цікавили також нацистську Німеччину, яка розглядала їх як...

Народився в селі Келечині на Закарпатті. Навчався у сім’ї греко-католицького священика, згодом — на теологічному факультеті в Будапешті, у цьому ж місті закінчив Вищу педагогічну школу. Очолював Ужгородську вчительську семінарію, працював професором Ужгородської духовної семінарії; автор підручників і посібників. У 1925-1929 роках — депутат Чехословацького парламенту від Християнської народної партії, керівником та співзасновником якої був....

«В селі Богаревиця на Берегівщині (нині це село знаходиться в складі Кам’янської ОТГ Берегівського району) під час Першої світової війни селяни нібито знайшли срібний дзвін із руським написом і датою 1034 рік. Жандарми конфіскували його й відвезли в Будапешт. Однак дзвін так і не доїхав туди. Я розмовляв у Берегові зі свідком, який «своїми очима бачив цей дзвін у Братиславі 1918 року». Цією людиною виявився колишній жандарм Василь Олашин. Василь...