Про особливості української культури влучно висловився канадський історик українського походження О. Субтельний. Визначте за цитатою ці особливості та за матеріалами параграфа проілюструйте їх історичними фактами. По завершенні роботи поміркуйте, які наслідки для української культури матиме «адаптація до російських імперських взірців». XVIII ст. було парадоксальною добою в історії української культури. Воно стало свідком дивовижного розквіту...

З травня 1791 р. так званий Чотирирічний сейм ухвалив нову Конституцію Речі Посполитої. Конституція скасувала право «вето», яким володіли депутати сейму. Натомість зберігалося привілейоване становище шляхти. Міщани частково здобули шляхетські права, зокрема право обирати своїх представників до сейму. Селяни отримували захист від держави, що мало б послабити тиск на них з боку землевласників. Було закріплене панівне становище католицької церкви в...

У межах своїх володінь магнати створювали слободи — самоврядні поселення, населення яких на певний період звільнялося від податків. Але після закінчення цього пільгового терміну селяни знову потрапляли в залежність від власника землі. Така зміна в становищі породжувала незадоволення й протестні настрої підданих. Мешканці більшості приватних міст, які не мали магдебурзького права, залежали від волі власників і часто потерпали від їхнього...

Після смерті Д. Апостола вибирати гетьмана знову заборонили. І ось у 1750-х роках нова російська імператриця Єлизавета І несподівано вирішила відновити інститут гетьманів з метою стабілізувати ситуацію на півдні. Адже саме Українська козацька держава могла надійно закрити кордон з боку Кримського ханства, Османської імперії та Речі Посполитої. Існує версія, що окрім зовнішньополітичних розрахунків, в пригоді тут стало... кохання. Думки істориків...

Наближення нової російсько-турецької війни (1735-1739 рр.) змусило російський уряд дещо пом’якшити політику щодо Гетьманщини. Як тил російської армії українські землі мали бути базою розташування військ і джерелом матеріально-технічного забезпечення армії. Царському уряду також була важлива лояльність козацтва та козацької старшини, що постійно висловлювали невдоволення діяльністю Малоросійської колегії. Тому першу Малоросійську колегію було...

Російська імперія не зазнавала економічної і соціальної модернізації та залишалася самодержавною деспотією. Проте вона відчувала впливи Просвітництва — російські самодержці демонстрували захоплення створенням «добре впорядкованої держави». Цьому перешкоджало саме існування автономної Гетьманщини, Запорозької Січі чи будь-якого окремого утворення в межах імперії. До того ж, на відміну від Речі Посполитої та Гетьманщини, Російська імперія за...

...

Сучасники відзначали досить високий рівень освіченості населення українських земель. Після Зборівського договору та створення козацької держави постала проблема побудови адміністративної, військової, судової систем козацької держави. Це потребувало великої кількості освіченого населення. Початкову освіту здобували в дяківських школах, які діяли при церквах. Вчителював дяк, якого наймала й утримувала громада. У цих школах навчали читання, письма...

Цей документ був зводом норм, які повинні були, у разі звільнення Лівобережної і Правобережної України, регулювати діяльність державної влади. Також Конституція визначала взаємодію між гетьманом і старшиною. Мала на меті упорядкувати церковне, політичне, економічне, фінансове управління, судову систему і правові відносини. На дипломатичному рівні вона була маніфестом до країн Європи. П. Орлик виступав за повну незалежність України, а її...

І. Мазепа став гетьманом Лівобережжя після усунення від влади І. Самойловича в 1687 р. Цього самого дня він підписав нову угоду з Московією під назвою Коломацькі статті. Ця угода, в основі якої лежали Глухівські статті 1669 р., ще більше звужувала права Української козацької держави. Усі нові положення суттєво обмежували права козацтва, гетьмана та українців в цілому. Упроваджувалася політика денаціоналізації українців — закладалися основи...