Події доби Руїни призвели до спустошення земель Правобережної України. Після укладення «Вічного миру» з Московією уряд Речі Посполитої для налагодження господарського життя краю вирішив відновити козацькі полки на Правобережжі. Козацтво мало забезпечувати охорону кордону з боку степів. Тож у 1684 р. король Ян III Собеський видав універсал, яким дозволяв козакам вільно оселятися на Півдні Київщини і Східному Поділлі. Козацька старшина...

Союз із османами вдарив по авторитету гетьмана, на місце якого Запорозька Січ одразу висунула нових претендентів. Один із них — Михайло Ханенко — був визнаний гетьманом на сеймі Речі Посполитої. Водночас П. Дорошенка затаврували зрадником. Султан, як протектор правобережного козацтва, прийшов на допомогу П. Дорошенкові й оголосив у 1671 р. війну Речі Посполитій. У серпні 1672 р. османи захопили Кам’янець, а далі взяли в облогу Львів. Річ...

У 1665 р. гетьманом Правобережної України став Петро Дорошенко. Він рішуче придушив промосковське повстання; зміг поліпшити економічне становище; сформував постійне наймане військо, яке в деякі роки сягало 20 тис. осіб. Однак плани гетьмана були значно ширші — він прагнув позбавитися залежності від Речі Посполитої. У союзники Дорошенко обрав Оттоманську Порту й Кримське ханство. Вже в листопаді 1666 р. козацьке військо на чолі з П. Дорошенком,...

Після зречення Ю. Хмельницького на Генеральній раді в Чигирині у січні 1663 р. гетьманом було обрано Павла Тетерю. Тим часом претендентами на лівобережний гетьманат були Яким Сомко, Василь Золотаренко й Іван Брюховецький. І поки два перші воювали між собою, демонструючи перед московськими покровителями свою лояльність та очорнюючи супротивника, Брюховецький здобував прихильність запорожців. Він усіляко спекулював на їхніх антистаршинських...

Юрій Хмельницький був молодшим сином Богдана Хмельницького. Хворобливий з дитинства, за настановою батька навчався в Києво-Могилянській академії. Однак смерть старшого сина Тимоша і загроза зруйнування династичних планів змусила Б. Хмельницького скоригувати виховання Юрія саме як спадкоємця гетьманської влади. Під керівництвом героїв війни І. Богуна й Г. Лесницького, соратників Б. Хмельницького Юрій навчався військової справи. У 1657 р. він...

Після блискучих перемог і створення власної держави, козаки зіткнулися з новими викликами. Козацька старшина перетворилася на провідну верству Гетьманщини — політичну еліту. Але різні групи старшини по-різному уявляли майбутнє своєї держави. Не було згоди щодо вибору протектора. Частина козаків бачила можливість автономії у складі Речі Посполитої з її традиціями демократії. Частина схилялася до протекторату могутньої Османської імперії. Були й...

...

До осені 1653 р. війна козаків із Річчю Посполитою зайшла у глухий кут. Вона потребувала великих людських і фінансових ресурсів, яких у козацької держави бракувало. У пошуках союзників Б. Хмельницький ще від 1648 р. пішов на налагодження контактів з Московією. Протягом війни відбувався постійний обмін посольствами. Восени 1653 р. на Земському соборі в Москві було вирішено прийняти Військо Запорозьке під протекцію царя. Уже 11 жовтня Московія...

Османська імперія домінувала на півдні. Для Української козацької держави союз з османами був вигідним. Султан міг надати війська, економічну допомогу, забезпечити спокій на кордоні й дати титул князя Б. Хмельницькому. Офіційні козацько-османські контакти розпочалися влітку 1648 р. А у 1649-1650 рр. було домовлено, що султан стане зверхником Війська Запорозького. Переговори з османами Б. Хмельницький використовував, аби змусити московського царя...

Уже до літа 1648 р. на підконтрольних козакам українських землях було ліквідовано устрій Речі Посполитої. Б. Хмельницькому довелося швидко організовувати власну адміністрацію на завойованих територіях. Офіційною назвою держави було Військо Запорозьке. Історики дали назву цій державі Гетьманщина, а сучасні науковці називають її Українська козацька держава. Очолював державу Військо Запорозьке гетьман. Формально посада була виборна. Однак вже за...