Вищим органом козацької держави вважалася Генеральна (Повна, Загальна) рада — загальне зібрання всіх козаків для прямого волевиявлення з найважливіших питань. Її збирали переважно на свята (Покрову, Різдво, Великдень), а основні питання частіше вирішував представницький орган — старшинська рада у складі полковників та генеральної старшини. Генеральна (Повна, Загальна, Чорна) рада — форма прямого волевиявлення членів козацької верстви як...

У 1648 р. Річ Посполита була однією з найсильніших держав Європи. Її західні та північні сусіди — Швеція і німецькі князівства — були виснажені Тридцятирічною війною 1618-1648 рр. В Англії тривала революція, у Франції — Фронда, Московія загоювала рани Смутного часу, Османська імперія почала відчувати кризу. Річ Посполита була острівцем стабільності, заспокоєння українського козацтва Ординацією 1638 р. здавалося надійним і остаточним. А втім, всі...

Королі нової династії, шотландці Стюарти, не розуміли особливостей Англії. Вони намагалися спиратися на вузький прошарок придворної знаті, а парламент розглядали як допоміжний орган, який діє за милістю короля. Поки «нова шляхта» — джентрі — щораз більше зливалася з міською буржуазією, вона зміцнювалась фінансово та прагнула політичного впливу. У парламенті джентрі вбачали верховний орган держави, а королівська влада не була для них ані...

Нідерланди (у перекладі «Низові землі») у XV ст. були північною частиною герцогства Бургундського. У середині XVI ст. через династичний шлюб вони приєдналися до володінь Габсбургів, а після поділу імперії Карла V відійшли до Іспанського королівства. Ці землі складалися з 17 провінцій-штатів, найбільшими з яких були Голландія на півночі та Фландрія на півдні. Керували ними призначений іспанським урядом намісник та Державна рада, що складалася з...

Поява в Речі Посполитій нового соціального стану супроводжувалася наростанням соціальних суперечностей, які посилювалися релігійними та етнічними конфліктами. Козаки господарювали в степовому прикордонні, володіючи землею за правом «займанщини» — звичаєвим правом, яке дозволяло користуватися нічийною землею, яку вперше зайняли. У державних установах такі землі вважалися «пустками». Коли шляхтич від короля отримував право на ці землі, виникали...

У містах також виникали соціальні конфлікти. Задля захисту своїх прав міщани об’єднувалися в спілки, подавали судові позови, писали скарги в державні органи чи монархам, організовували демонстрації, мітинги, бойкоти та інші акції. Друковані листівки та сатиричні твори були дієвими інструментами тиску на владу. Поміркуймо! Поміркуйте, у яких випадках мирні акції міщан могли бути дієвими. Перейдіть за QR-кодом або покликанням. Розгляньте таблицю....

Окремі ренесансні ідеї почали проникати на українські землі вже наприкінці XV ст. Цьому сприяли торговельні зв’язки з Італією, Німеччиною та іншими європейськими країнами, а також активна діяльність українських шляхтичів та містян, які здобували освіту в західноєвропейських університетах. Світоглядні ідеї гуманізму проявилися в діяльності православних братств. Щоб протидіяти католицькій активності, православні, спираючись на гуманістичну освіту,...

Як ви знаєте, в кінці Середньовіччя в Західній Європі почав формуватися новий культурно-філософський рух — Ренесанс. Варто запам’ятати! Ренесанс (фр. Renaissance — «відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину Античності. У центрі середньовічного світогляду був Бог, який сприймався творцем і правителем світу. Грішна людина мала підкоритися...

Попри те, що розкол у християнській церкві тривав з XI ст., в обох церквах завжди були прихильники відновлення єдності християнства. Рух за церковну унію активізувався на початку XV ст., коли над Візантією нависла османська загроза. В 1439 р. у Флоренції відбувся об’єднавчий церковний собор, який проголосив Флорентійську унію — відновлення єдності християнських церков під владою Папи Римського. Але проголошена унія насправді не відбулась....

У 30-40-х рр. XVI ст. Реформація досягла теренів Речі Посполитої. Поширились вона тут у формі кальвінізму та його відгалужень (социніанства та аріанства). Протестантами ставали переважно представники шляхти і магнатських родів. Набагато обережніше до протестантизму ставились міщани, які боялися свавілля шляхти і були більш схильні до підтримки католицької держави. Зовсім не підтримали Реформацію селяни — для них протестантизм був чужою та...