Наближення нової російсько-турецької війни (1735-1739 рр.) змусило російський уряд дещо пом’якшити політику щодо Гетьманщини. Як тил російської армії українські землі мали бути базою розташування військ і джерелом матеріально-технічного забезпечення армії. Царському уряду також була важлива лояльність козацтва та козацької старшини, що постійно висловлювали невдоволення діяльністю Малоросійської колегії. Тому першу Малоросійську колегію було...

Російська імперія не зазнавала економічної і соціальної модернізації та залишалася самодержавною деспотією. Проте вона відчувала впливи Просвітництва — російські самодержці демонстрували захоплення створенням «добре впорядкованої держави». Цьому перешкоджало саме існування автономної Гетьманщини, Запорозької Січі чи будь-якого окремого утворення в межах імперії. До того ж, на відміну від Речі Посполитої та Гетьманщини, Російська імперія за...

...

Сучасники відзначали досить високий рівень освіченості населення українських земель. Після Зборівського договору та створення козацької держави постала проблема побудови адміністративної, військової, судової систем козацької держави. Це потребувало великої кількості освіченого населення. Початкову освіту здобували в дяківських школах, які діяли при церквах. Вчителював дяк, якого наймала й утримувала громада. У цих школах навчали читання, письма...

Цей документ був зводом норм, які повинні були, у разі звільнення Лівобережної і Правобережної України, регулювати діяльність державної влади. Також Конституція визначала взаємодію між гетьманом і старшиною. Мала на меті упорядкувати церковне, політичне, економічне, фінансове управління, судову систему і правові відносини. На дипломатичному рівні вона була маніфестом до країн Європи. П. Орлик виступав за повну незалежність України, а її...

І. Мазепа став гетьманом Лівобережжя після усунення від влади І. Самойловича в 1687 р. Цього самого дня він підписав нову угоду з Московією під назвою Коломацькі статті. Ця угода, в основі якої лежали Глухівські статті 1669 р., ще більше звужувала права Української козацької держави. Усі нові положення суттєво обмежували права козацтва, гетьмана та українців в цілому. Упроваджувалася політика денаціоналізації українців — закладалися основи...

Події доби Руїни призвели до спустошення земель Правобережної України. Після укладення «Вічного миру» з Московією уряд Речі Посполитої для налагодження господарського життя краю вирішив відновити козацькі полки на Правобережжі. Козацтво мало забезпечувати охорону кордону з боку степів. Тож у 1684 р. король Ян III Собеський видав універсал, яким дозволяв козакам вільно оселятися на Півдні Київщини і Східному Поділлі. Козацька старшина...

Союз із османами вдарив по авторитету гетьмана, на місце якого Запорозька Січ одразу висунула нових претендентів. Один із них — Михайло Ханенко — був визнаний гетьманом на сеймі Речі Посполитої. Водночас П. Дорошенка затаврували зрадником. Султан, як протектор правобережного козацтва, прийшов на допомогу П. Дорошенкові й оголосив у 1671 р. війну Речі Посполитій. У серпні 1672 р. османи захопили Кам’янець, а далі взяли в облогу Львів. Річ...

У 1665 р. гетьманом Правобережної України став Петро Дорошенко. Він рішуче придушив промосковське повстання; зміг поліпшити економічне становище; сформував постійне наймане військо, яке в деякі роки сягало 20 тис. осіб. Однак плани гетьмана були значно ширші — він прагнув позбавитися залежності від Речі Посполитої. У союзники Дорошенко обрав Оттоманську Порту й Кримське ханство. Вже в листопаді 1666 р. козацьке військо на чолі з П. Дорошенком,...

Після зречення Ю. Хмельницького на Генеральній раді в Чигирині у січні 1663 р. гетьманом було обрано Павла Тетерю. Тим часом претендентами на лівобережний гетьманат були Яким Сомко, Василь Золотаренко й Іван Брюховецький. І поки два перші воювали між собою, демонструючи перед московськими покровителями свою лояльність та очорнюючи супротивника, Брюховецький здобував прихильність запорожців. Він усіляко спекулював на їхніх антистаршинських...