Альманах «Русалка Дністровая» відкрив нову епоху в національно-культурному житті західноукраїнських земель. Це був фольклорно-літературний альманах, перша книжка народною мовою на теренах підавстрійської України, написана українським алфавітом. Композиція «Русалки Дністрової» є надзвичайно продуманою. Відкриває її епіграф «Не з сумних очей, а з пильних рук надія квітне» Яна Коллара, авторитетного діяча чеського і загалом слов’янського...

Революційна хвиля 1848 р. спричинила ліквідацію залишків кріпосницьких відносин на західноукраїнських землях. 18 березня 1848 р., на третій день революції, угорський сейм прийняв закон про скасування панщини й надання у власність селян третини оброблюваної землі. Дія цього закону поширювалася на Закарпаття, що перебувало під владою Угорщини. У Східній Галичині про скасування панщини й надання права власності селян на землю, яку вони обробляли,...

Наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст. на західноукраїнських землях, як і у Наддніпрянщині, розпочалося українське національне відродження. Цей процес започаткували на Закарпатті, а в перші десятиліття XIX ст. він поширився у Східній Галичині. В обох регіонах був пов’язаний із просвітницькою діяльністю місцевого греко-католицького духівництва. У Північній Буковині українське національне відродження розпочалося у другій половині XIX ст....

У релігійній площині, сповідуючи християнство, українці Буковини, як і Наддніпрянщини, були православними, а Галичини й Закарпаття — греко-католиками. Наприкінці XVIII ст. із 2,2 млн населення Східної Галичини українці становили приблизно 71 %, поляки — 22 %, євреї — 6 %. Одначе поляки, хоча й були меншістю, займали панівне становище у краї. Українців серед великих землевласників та міських верхів майже не було. Переважну більшість українців...

...

Напрочуд яскрава особистість Тараса Шевченка (1814-1861) поєднувала геніального поета, талановитого художника, прозаїка, драматурга, та, без перебільшення, творця нової української ідеології, яка відіграла важливу роль у формуванні національної свідомості українців. Визначальною рисою світогляду Т. Шевченка було несприйняття будь-яких форм соціального гноблення. Колишній кріпак, який із власного досвіду розумів почуття поневолених людей, нещадно...

Наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст. у Наддніпрянщині розвивалися і взаємодіяли кілька визвольних рухів, опозиційних політиці російського царизму. Польський напрямок визвольного руху об’єднував польських патріотів, які боролися за відновлення Речі Посполитої в кордонах від Балтійського до Чорного морів. Прибічники цих поглядів переважали у середовищі польської шляхти на Правобережжі. Серед українського населення краю прибічників цього...

На початку XIX ст. у суспільному житті Наддніпрянської України помітну роль стало відігравати масонство, яке поширювалося на ці землі переважно через Польщу та Росію впродовж другої половини минулого століття. Масонство — наднаціональний релігійно-етичний рух, що виник в Англії на початку XVIII ст. Його прихильники закликали до морального вдосконалення людей та їх об’єднання, попри релігійні й національні відмінності, на принципах братерства,...

Національний склад і соціальна структура різних регіонів Наддніпрянської України мали певні відмінності. На Лівобережжі кількість українців у складі населення була найбільшою й сягала 95 %. Найчисленнішою національною меншиною були євреї, щодо яких наприкінці XVIII ст. імперська влада запровадила так звану «смугу осілості». На Слобожанщині українці становили приблизно 86 % населення краю. Більшість українського населення Лівобережжя і...

Перебуваючи під імперською владою, українці були вимушені брати участь у реалізації амбітних зовнішньополітичних планів царизму. На Наддніпрянщину припадав важкий тягар використання її людського й господарського потенціалу в процесі здійснення нових територіальних надбань імперії. Відображенням цього стала участь Російської імперії у війнах, які вона вела в першій половині XIX ст. з Османською імперією та Францією. На початку XIX ст. відносини...