На початку 1980-х років радянське суспільство дедалі глибше втягувалося в тотальну соціально-економічну, політичну та ідеологічну кризу. Внаслідок недалекоглядної зовнішньої політики брежнєвського керівництва почав створюватися єдиний антирадянський фронт США, країн Західної Європи, Японії та Китаю. Продовжували гинути українські призовники в Афганістані, куди Радянський Союз увів у 1979 році війська задля підтримки лояльних до нього політичних...

Поміркуйте, хто є автором / авторами статті, уривок з якої наведено нижче. «Керівництво — це еліта. Вершина республіки. Члени політбюро і секретарі... Щодня влаштовували так звані обіди політбюро... Щодня на обід у приміщенні ЦК для цього виділяли спеціальну залу, де збиралися члени політбюро, і ті, що тут працювали, і ті, що в Раді Міністрів чи у Верховній Раді... На чолі столу — перший. Страви подавали вишукані. Членам політбюро видавали якісь...

«24-го травня 1964 року сталася в Києві, «столиці» України, подія, подібних до якої мало знає історія світової культури: була підпалена і згоріла найбільша українська бібліотека — Київська Публічна бібліотека Академії наук УРСР. Як може згоріти в середині XX ст. найбільша наукова бібліотека, та ще й у центрі столичного міста? Адже зараз протипожежна техніка стоїть так високо, що значні пожежі в містах майже виключені, а якщо бувають, то їх...

У другій половині 1960-х-першій половині 1980-х років, долаючи штучні перепони, розвивалося театральне життя. У республіці в цей час діяло 87 професійних театрів, близько трьох сотень народних самодіяльних театрів. Вони поповнювали свій репертуар новими оригінальними творами і класикою. Кращі зразки театральних дійств народжувалися не завдяки, а всупереч змісту епохи, у боротьбі митця з режимом. Український театр звертався до культурної спадщини...

Культура другої половини 1960-х-першої половини 1980-х років розвивалася головно в напрямку, який означило партійно-державне керівництво. Характерними її рисами стали посилення русифікації та ідеологізації. У сфері науки пріоритет був за дослідженнями, пов’язаними з військовим комплексом, а у царині культури — перетворення її на засіб пропаганди радянського способу життя. Водночас, закріпивши в суспільній практиці пріоритети за матеріальною,...

Для 1960-х - 1980-х років характерна загальна тенденція до збільшення абсолютної кількості населення України. Однак, попри територіальне розширення (Закарпаття і Крим), чисельність жителів УРСР досягла рівня 1941 року — 42 млн осіб — лише у 1960 році. За переписом населення 1979 року, загальна кількість жителів республіки становила 49,6 млн осіб. Демографи вважають такий приріст недостатнім. Уповільнення темпів приросту населення України мало...

Економічний розвиток УРСР упродовж другої половини 1960-х - першої половини 1980-х років був неоднозначним. Під тиском командно-бюрократичної системи не дали очікуваних результатів у економіці «хрущовські нововведення». У 1965 році очільник уряду СРСР Олексій Косигін та група московських технократів розпочали чергову економічну реформу, зміст якої був сповнений суперечностей. З одного боку, вона спрямовувалася на прискорення науково-технічного...

Поширеною формою протесту став рух «відмовників» — громадян, яким відмовлено у виїзді з СРСР. Його ще можна охарактеризувати як рух репресованих народів за повернення до рідних місць. Особливо активним він був з різних причин серед євреїв і німців. 28 серпня 1941 року, з початком німецько-радянської війни, вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР про депортацію німців до Середньої Азії та Сибіру. Початково це стосувалося головно німців Поволжя,...

Із середини 1970-х років дисидентський рух набув нового імпульсу. Він був пов’язаний із підписанням СРСР Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінських угод) 1975 року, який передбачав з-поміж інших питань і зобов’язання країнами-підписантами дотримуватись основних прав людини. Це стало підставою для дисидентів перебрати функції громадського контролю за виконанням радянським керівництвом обов’язків у цій царині....

На пожвавлення дисидентського руху в означений період вплинули як внутрішньополітична ситуація в країні, так і міжнародні події. Серед внутрішніх чинників — соціальна несправедливість, низький матеріальний рівень життя населення, зневага до української мови і культури, ігнорування владою конституційних прав громадян, репресії проти опозиціонерів, посилення тиску союзних органів влади на Україну. Додаткові причини висловлювати своє незадоволення...