Жовтневий (1964 року) пленум ЦК КПРС, який усунув від влади Микиту Хрущова, відбувся під гаслами подолання волюнтаризму й суб’єктивізму, надання внутрішній та зовнішній політиці реалізму і стабільності. Основою нового політичого курсу було визначено «наступність», «поступовість», «зваженість» у прийнятті рішень. Однак на практиці відбувся рух у зворотному напрямі — від хрущовської лібералізації до неосталінізму. Будь-які реформи, насамперед у...

Прочитайте уривок з історичного джерела. Як називається період, про який йдеться? З ім’ям якого радянського лідера він пов’язаний? «Одні звільнення людей пам’ятають, інші — кукурудзу, треті — житлову політику, четверті — як я, коли з м’ясом стало погано... Все було. Але найголовніше — всі ми, весь народ, і ті, хто був там, за дротом, і ті, хто трясся від страху тут, по іншу сторону дроту, всі ми ковтнули інше повітря. Це головне. Це тепер у...

Учасник подій історик Валентин Мороз про шістдесятництво: «То було молоде покоління, яке пішло в університети, яке могло подумати про щось інше, а не тільки про елементарні умови існування... Чорновіл, наприклад, був редактором комсомольської загальноукраїнської газети. Дзюба був одним з найважливіших критиків у Спілці письменників України. Стус був аспірантом в Інституті літератури у Києві. Одним словом, це були найкращі люди в розумінні...

У 1950-х роках відбувалося реформування освітньої сфери. У 1953 році стала обов’язковою семирічна освіта. В умовах НТР державні асигнування в освітню сферу суттєво побільшали, у 1956 році навіть скасували плату за навчання в старших класах середніх шкіл та вищих навчальних закладах. 1959 року в УРСР прийняли Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і подальший розвиток народної освіти», що передбачав перехід до обов’язкового восьмирічного...

Лібералізація суспільно-політичного життя створила сприятливі умови для духовного відродження українців. Повернення репресованих, реабілітація незаконно засуджених, розвінчання культу особи — усе це сприяло формуванню критичного ставлення до дійсності, несприйняття канонів «соціалістичного реалізму», що насаджувала радянська влада. Сигналом до пошуку нових творчих можливостей для української інтелігенції стала стаття Олександра Довженка...

Під час хрущовської «відлиги» відбулися суттєві зміни в соціальній сфері, особливо відчутними вони стали після XX з’їзду КПРС. У 1956 році скасували кримінальну відповідальність робітників та службовців за самовільне залишення підприємств, установ, організацій і за відсутність на робочому місці без поважних причин. Робітники отримали право самостійно обирати місце роботи. Для цього достатньо було за два тижні до звільнення попередити дирекцію...

Обмеженість прав Української РСР у складі Радянського Союзу, надмірна централізація, багатоступінчастість апарату управління, недостатнє впровадження в економіку досягнень науки і техніки зумовили кризові явища в промисловості та сільському господарстві республіки. Тому з 1953 року розпочалися зміни в управлінні економікою. Було створено союзно-республіканські міністерства чорної металургії, вугільної, паперової і деревообробної, текстильної,...

Одним із найстрашніших злочинів радянської влади під час війни стала депортація кримськотатарського народу, який звинуватили в колабораціонізмі — співпраці з нацистами. Усього за три дні, з 18 по 20 травня 1944 року близько 200 тисяч кримських татар (кримців) вивезли товарними вагонами з Криму. Все майно, будинки, худобу, птицю відразу конфіскували на користь радянської держави. Більшість примусово вивезених потрапили до Узбекистану і в сусідні...

Звістка про смерть Йосифа Сталіна швидко розлетілася Союзом, вона відразу стала відомою мільйонам ув’язнених. Жертви сталінського терору виступили з вимогами поліпшити умови утримання та переглянути їхні вироки. У березні 1953 року окремим в’язням була оголошена амністія, насамперед тим, термін ув’язнення яких не перевищував п’ять років. Значну кількість звільнених склали кримінальні елементи, оскільки політичні в’язні мали більші терміни...

Узимку 1953 року здоров’я Иосифа Сталіна різко погіршало. Його оглянув лікар та рекомендував суворий постільний режим. Тоді увесь медичний персонал, який обслуговував партійних працівників, було заарештовано і звинувачено у підривній діяльності проти радянської влади. Ці події увійшли в історію як «справа лікарів». Преса нагнітала антисемітські настрої, адже заарештовані були євреями; їх таврували як агентів американської розвідки. Суспільство...