Великої ваги набув культ Богородиці, її вважали заступницею людства перед своїм Божественним сином, здатною вирішити будь-які проблеми людей. Це вплинуло на деякі зміни стосовно жінок, ставлення до яких ставало більш поважним. Окреме місце в уявленні християн займали святі. Вони в основному посіли місце старих язичницьких богів. Поклоніння святим було пов’язане з певними магічними діями, найважливішими серед яких стали паломництва. У XIII ст. до...

...

Як вам уже відомо, середньовічні люди ревно дотримувалися давніх звичаїв і традицій. Тому довгий час селяни не сприймали своє становище як занадто обтяжливе. Повинності були нелегкими, але постійними. Вони не змінювалися з покоління в покоління та регулювалися звичаєм. А те, що було усталеним, вважалося добрим і справедливим. З розвитком міст як панське, так і селянське господарства все більше втягувалися в торговельні відносини між містом і...

В історії Стародавнього світу та Середньовіччя постійно спостерігалися взаємодія й конфлікти між суспільствами землеробів та кочовиків. Суспільства землеробів — це міста, дороги, державний апарат, більш різноманітне й повноцінне харчування, стіни фортець, поля, що оброблюються. Суспільства кочовиків — це пасовища та нескінченні стада, племінна солідарність та сувора дисципліна. Мирним і відносно успішним осілим народам кочовики видавалися людьми...

Середньовічне суспільство Русі-України також було становим за структурою, але мало свої особливості. Найбільше вони стосувалися духівництва. Православні священники, на відміну від католицьких, мали право одружуватись і мати дітей, тому вони були ближчими до своєї пастви, постійно жили серед неї і мали спрямовувати християн до праведного життя зсередини громади. Православна церква Русі успадкувала структуру візантійської церкви. Вона...

У період панування Римської імперії в Європі було багато розвинених, добре впорядкованих міст. Велике переселення народів призвело до їх занепаду. Варвари не знали і не розуміли міського життя, римські міста на північ від Альп знелюдніли. Лише в містах, що стали резиденціями єпископів, — Парижі, Реймсі, Бордо — слабко жевріло міське життя. З XI ст. в Європі починають відроджуватися старі та виникати нові міста. Цей процес був викликаний низкою...

У середньовічній Європі селяни знаходилися поза суспільною ієрархією, вони були не васалами, а підданими — з ними не укладалася угода про вірність. До фізичної праці продовжували ставитися зверхньо, вважаючи її не гідною вільної людини, проте від селянської праці залежало життя всієї спільноти. Соціальний статус селян був різним. Продовжували існувати раби — християнство майже не полегшило їхнього становища. Більшістю невільників були саме...

Проте думка про обмеження насильства торувала собі шлях у середньовічному суспільстві. Страх перед Божою карою, бажання отримати заступництво від Бога або святих змушували правителів стримувати або й узагалі забороняти спустошення. Під час численних війн поступово з’являлися правові норми, за допомогою яких намагалися врегулювати стихію війни. Ці норми стосувалися правил оголошення війни, зобов’язань під час укладання союзів, способів нападу на...

Середньовіччя було епохою майже безперервних війн і насильства. Влада концентрувалася в руках тих, хто мав військову силу, знатне походження, авторитет і, як наслідок, володів землею. Великою кількістю земель володіла родова аристократія, до якої належали і королі. Аристократія мала найбільші політичні і правові привілеї та беззаперечний авторитет у суспільстві. Саме аристократи стали роздавати землю разом з місцевими селянами воїнам-кіннотникам...

Належність до християнства і християнської церкви були головною ознакою середньовічного європейця. Саме релігія робила нащадків римлян, германців, еллінів, кельтів, слов’ян, греків і угорців єдиною спільнотою, для якої не існувало національних чи державних кордонів. Головним для людини були її відносини з Богом, тому статус духівництва вважався вищим за будь-який інший. Церква виступала ніби посередницею між земним і небесним світами. Від...