Духовний світ селянина і містянина
Світогляд людини з часів Середньовіччя спирався насамперед на уявлення про суспільну ієрархію. У ті часи ніхто не вважав, що всі люди рівні, навпаки, визнавалося, що вони різні за своєю значущістю у земному житті. Отже, селяни мали підпорядковуватись землевласникам, народи — монархам, ченці — абатам, а родина — батьку. Ієрархія не піддавалась сумніву та вважалась даною Богом. Суспільство чітко ділилося на соціальні стани. Належність до певного...
Особливості українського міста
У XІV—XVI ст. почався період розквіту міської культури, торгівлі та ремесел. Старі міста розбудовували та укріплювали, а також закладали нові. Нові міста являли собою приклади мурованої оборонної архітектури — міста-фортеці, адже вони потребували постійного захисту від зовнішніх ворогів. Зазвичай місто було розділене на три умовні частини: замок, торгово-ремісничий центр та передмістя (за міськими мурами). Саме поняття «місто» вживали частіше...
Повсякдення міського населення
В епоху раннього Нового часу зростало міське будівництво. Будинки зводили з дерева або каменю. У регіонах, де ліси було майже вирубано, наприклад у Середземномор’ї, основним будівельним матеріалом стали цегла та камінь. На півночі Європи, зокрема в країнах Скандинавії, Англії, у лісистих районах Франції та Німеччини, домінувало будівництво з деревини. Щоб уберегти будинки від пожежі, їх зводили на дерев’яному каркасі з глиняним наповненням....
Особливості повсякдення українських селян
До кінця XV ст. основною формою житла в центральних районах України було займище — дворище з кількох осель, які найчастіше належали близьким родичам. Група таких дворищ становила громаду (селище — село). Часто такі сільські поселення складалися з однієї або кількох вулиць. У гірських районах на заході України, наприклад у гуцулів, розкиданість осель визначалася характером рельєфу. Діємо: практичні завдання Розгляньте фото, подані на наступній...
Побут сільського населення
Переважна більшість населення Європи була зайнята в сільському господарстві (80 %). Життя людей, як і раніше, багато в чому залежало від зміни клімату, врожайності, війн, епідемій. У XVIII ст. в сільському господарстві сталися значні позитивні зрушення — збільшилося виробництво товарів на продаж. Отже, сільське господарство стало товарним. Зміни в агротехніці були незначними. Побут залишався традиційним. 1. ЗМІНИ У ВИРОБНИЦТВІ. ПОЯВА...
Поділи Речі Посполитої та зміна мапи Європи
Приводом для Першого поділу Речі Посполитої стала спроба викрадення короля Станіслава II Августа 3 листопада 1771 р. змовниками, пов’язаними з Барськими конфедератами. Росія, Пруссія та Австрія скористалися цим, заявляючи, що Річ Посполита перебуває в стані анархії і становить загрозу для сусідніх держав. 18 вересня 1772 р. три держави оголосили Речі Посполитій про поділ і ввели у країну війська: Австрія — до Галичини (12 % території держави),...
Українські землі у складі Речі Посполитої у XVIII ст.
Гайдамаки (від тюрк. «гайде» — гнати, нападати, свавілля чинити) — учасники соціальних повстань XVIII ст., спрямованих проти соціальних і релігійних утисків українського населення Правобережжя, а також здобичники, які займалися грабунками. ДУМКИ ІСТОРИКІВ Тадеуш Корзон, польський історик: «У душі руського народу... нагромаджувалося почуття щораз більшої ненависті до «ляхів», головно в Україні, де зберігалися спомини про Хмельницького, обичаї та...
Криза Речі Посполитої у XVIII ст.
Через слабкість королівської влади країною фактично правили магнати, які підпорядковували собі шляхту, формально рівну в політичних правах. Магнати володіли великими маєтками, власними військовими підрозділами, а їхні клієнти-шляхтичі голосували на сеймах за їхньою волею. Із другої половини XVII ст. з’явилася практика liberum veto — якщо депутат виголошував «вето», рішення сейму ставало недійсним. Часто, коли шляхта була незадоволена королем,...
Завершення інкорпорації Української держави та Кримського ханства до Російської імперії
«На цей раз причиною став не великодержавний розрахунок, а романтична пригода і сентимент нової імператриці Єлизавети Петрівни, таємно одруженої з простим козаком із с. Лемеші на Чернігівщині Олексієм Розумовським... У 1744 р. імператриця здійснила подорож на батьківщину графа Розумовського (графський титул родині Розумовських був пожалуваний 1744 р.), вклонилася київським святиням і вельми прихильно сприйняла висловлені їй у Глухові прохання...
Імперський наступ на права Гетьманщини
Назрівання російсько-турецької війни змінило статус Гетьманщини. Оскільки українські землі стали важливим тилом для російської армії, царський уряд пом’якшив щодо них політику. Малоросійську колегію ліквідовано, Гетьманщину передано у відання Колегії закордонних справ, дозволено обирати гетьмана. У 1727 р. гетьманом став Данило Апостол, який був змушений погодитися на певні обмеження прав Гетьманщини. Поміркуймо! Проаналізуйте положення...
