Наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст. на західноукраїнських землях, як і у Наддніпрянщині, розпочалося українське національне відродження. Цей процес започаткували на Закарпатті, а в перші десятиліття XIX ст. він поширився у Східній Галичині. В обох регіонах був пов’язаний із просвітницькою діяльністю місцевого греко-католицького духівництва. У Північній Буковині українське національне відродження розпочалося у другій половині XIX ст....

У релігійній площині, сповідуючи християнство, українці Буковини, як і Наддніпрянщини, були православними, а Галичини й Закарпаття — греко-католиками. Наприкінці XVIII ст. із 2,2 млн населення Східної Галичини українці становили приблизно 71 %, поляки — 22 %, євреї — 6 %. Одначе поляки, хоча й були меншістю, займали панівне становище у краї. Українців серед великих землевласників та міських верхів майже не було. Переважну більшість українців...

...

Напрочуд яскрава особистість Тараса Шевченка (1814-1861) поєднувала геніального поета, талановитого художника, прозаїка, драматурга, та, без перебільшення, творця нової української ідеології, яка відіграла важливу роль у формуванні національної свідомості українців. Визначальною рисою світогляду Т. Шевченка було несприйняття будь-яких форм соціального гноблення. Колишній кріпак, який із власного досвіду розумів почуття поневолених людей, нещадно...

Наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст. у Наддніпрянщині розвивалися і взаємодіяли кілька визвольних рухів, опозиційних політиці російського царизму. Польський напрямок визвольного руху об’єднував польських патріотів, які боролися за відновлення Речі Посполитої в кордонах від Балтійського до Чорного морів. Прибічники цих поглядів переважали у середовищі польської шляхти на Правобережжі. Серед українського населення краю прибічників цього...

На початку XIX ст. у суспільному житті Наддніпрянської України помітну роль стало відігравати масонство, яке поширювалося на ці землі переважно через Польщу та Росію впродовж другої половини минулого століття. Масонство — наднаціональний релігійно-етичний рух, що виник в Англії на початку XVIII ст. Його прихильники закликали до морального вдосконалення людей та їх об’єднання, попри релігійні й національні відмінності, на принципах братерства,...

Національний склад і соціальна структура різних регіонів Наддніпрянської України мали певні відмінності. На Лівобережжі кількість українців у складі населення була найбільшою й сягала 95 %. Найчисленнішою національною меншиною були євреї, щодо яких наприкінці XVIII ст. імперська влада запровадила так звану «смугу осілості». На Слобожанщині українці становили приблизно 86 % населення краю. Більшість українського населення Лівобережжя і...

Перебуваючи під імперською владою, українці були вимушені брати участь у реалізації амбітних зовнішньополітичних планів царизму. На Наддніпрянщину припадав важкий тягар використання її людського й господарського потенціалу в процесі здійснення нових територіальних надбань імперії. Відображенням цього стала участь Російської імперії у війнах, які вона вела в першій половині XIX ст. з Османською імперією та Францією. На початку XIX ст. відносини...

У 9-му класі ви продовжите вивчення систематичного курсу історії України, ознайомитеся з подіями, процесами, явищами, що відбувалися на українських землях наприкінці XVIII — на початку XX ст. Це період нової історії України, який європейські історики називають історією модерної доби, або «довгим XIX століттям». Цей період охопив чимало подій, але визначальним його явищем стало національне відродження українців, які перебували на той час під...

У Російській імперії українські землі не мали власного централізованого управління охорони здоров’я. Санітарно-епідеміологічні заходи були неефективними, комунальна, харчова гігієна, гігієна праці були в зародковому стані, мережа лікувальних закладів розподілена нерівномірно: більшість лікарень та амбулаторій будували в містах. Забезпечення людей медичною допомогою перебувало на низькому рівні. Санітарно-курортна допомога лишалася цілком у...