Провідну роль у культурному житті західноукраїнських земель відігравала українська інтелігенція. У своїй діяльності вона прагнула розвивати «органічний сектор» українського суспільного життя — кооперацію, культурно-освітні товариства, українську школу, а також брати активну участь у національному русі. Особливо плідною була її робота з організації українського шкільництва, позаяк освітня політика держав, до яких належали українські землі, стала...

Закарпаття під офіційною назвою Підкарпатська Русь у міжвоєнний період перебувало в складі Чехословаччини (ЧСР), однієї з найбільш економічно розвинених і політично стабільних держав Центрально-Східної Європи. Тут мешкало близько пів мільйона українців, що становило 3,8 % населення ЧСР. Близько 80 тисяч населяли місто Пряшів та його околиці у Східній Словаччині, а переважна більшість — Закарпаття. Держава мала міцні демократичні традиції, і...

Іншою країною, яка у хаосі 1918-1919 років захопила частину українських земель, була Румунія. За румунською статистикою, у 1920 році в її межах проживало близько 700 тисяч українців. Вони мешкали на трьох етнографічно-географічних територіях, що потрапили під румунську окупацію. Близько 450 тисяч осіб проживало в південно-східній частині країни, в колишній провінції Російської імперії — Бессарабії, що мала вихід до Чорного моря. Після того як...

Наймасовішою легальною українською політичною силою стало Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО), засноване у Львові 1925 року. Воно було спадкоємницею довоєнної Української національно-демократичної партії. Головою об’єднання обрали Дмитра Левицького, а з 1935 року — Василя Мудрого. До лідерів партії належали також Стефан Баран, Остап Луцький, Мілена Рудницька. Основне завдання УНДО бачило в створенні умов для розвитку...

Після завершення Першої світової війни й українських національно-визвольних змагань 1917-1921 років під владою Польщі опинилася частина етнічних українських земель: Східна Галичина і Західна Волинь. Їхня належність до Другої Речі Посполитої закріплено міжнародними угодами. Західна Волинь відійшла до Польщі за умовами Ризького договору 1921 року. Питання щодо статусу Східної Галичини врегулювала Рада послів Антанти у 1923 році. Західні держави,...

Народився в місті Сосниця на Чернігівщині. Навчався в Глухівському учительському інституті, Київському комерційному інституті, Київській академії мистецтв. Служив у Червоній армії, працював у Києві завідувачем відділу мистецтв у губернському управлінні народної освіти, в консульствах у Варшаві та Берліні, де вивчав модерне європейське мистецтво; карикатуристом та художником-ілюстратором у редакції харківської газети «Вісті». На тридцять третьому...

«Всі люди голодували. У сусідів наших мати померла. То вони її знесли в погріб і їли, їли по кусочку. Помре хто не-будь, то його і з’їдять. Голод такий був, що люди вдавалися і до людоїдства, їли мертвятину. Моя мама давала тим дітям через вікно лушпайки картоплі. І так виживали. Хліба навіть в очі не бачили. В очах все паморочилось від голоду. Всі худі. Їли лободу, кропиву, пшінку, картоплю гнилу копали. З братом шукали мишачі норки. Пам’ятаю,...

Революційний ентузіазм і політика українізації викликали у 1920-х роках бурхливе мистецьке життя. Почала творити плеяда молодих і талановитих українських митців, сприяючи відродженню української культури. Виникла низка літературно-художніх об’єднань: «Плуг», «Гарт», «Молодняк», «Авангард», «Вільна академія пролетарської літератури» (ВАПЛІТЕ). Вони прагнули створити нову соціалістичну культуру, яка відповідала б найвищим естетичним стандартам....

Однією зі складових частин проголошеної більшовиками утопічної мети побудувати комуністичне суспільство була «культурна революція». Означений період у розвитку культури, як і суспільства загалом, був суперечливим. Історики виокремлюють два етапи: 1920-ті роки — доба українізації, та 1930-ті роки — період утвердження тотального контролю за культурними процесами, репресій проти наукової та культурної еліти України. У роки непу влада не обмежувала...

Громадсько-політичне життя УСРР наприкінці 1930-х рр. розвивалося під впливом суперечливих факторів. Кардинально змінився соціальний склад населення. Практично зникли економічно активні за доби непу соціальні групи приватних торговців, власників, підприємців, яких зазвичай називали непманами. Натомість значно зросла чисельність робітників, спричинена форсованою індустріалізацією. Уперше в історії України більше половини із них були українцями....