Літературне життя у 1917-1921 років представляли як відомі прозаїки, поети, драматурги, так і нові автори, чий талант почав розкриватися в умовах революції і визвольних змагань. Політичні симпатії більшості з них були на боці українських національних сил. Багато літераторів стали активними учасниками тих подій, які відбувалися в Україні. Серед них — Олександр Олесь, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Григорій Чупринка. Не всі вони згодом змогли...

Події 1917-1921 років неоднозначно вплинули на розвиток культури. Велика війна поклала край існуванню Російської й Австро-Угорської імперій. Українці отримали історичний шанс утворити суверенну державу. Боротьба за незалежність сприяла духовному піднесенню в суспільстві й створила не бачені до цього можливості для відродження національної культури. Науковці, митці, освітяни не могли залишатись осторонь цих подій. Розпочали діяти...

Утретє повернувшись в Україну, російські окупанти зробили все для того, щоб ніколи більше не втратити контроль над нею. Як і в попередні роки, політичний курс щодо України розробляли в Москві, й він ураховував насамперед інтереси центру, які передбачали уніфікацію життя в Україні за російським зразком. Один із керівників РСФРР/РСФСР Лев Троцький говорив: «Без України немає Росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря...

На події в Україні, як і в попередньому 1919 році, значно впливали зовнішні чинники. Намагаючись відновити УНР, Симон Петлюра вважав тепер стратегічним союзником Польщу. Переговори про спільні дії проти більшовиків завершилися підписанням 21 квітня 1920 року Варшавської угоди. Згідно з нею, польський уряд визнав незалежність УНР та Директорію УНР на чолі зі Симоном Петлюрою — верховною владою в УНР. В обмін на це Польща отримала Східну Галичину,...

Скориставшись ослабленням більшовицьких військ, білогвардійці, а саме Добровольча та Донська армії, зуміли потіснити Червону армію в Донбасі, де бої тривали із січня 1919 року. Згодом денікінці захопили Луганськ, Харків, Катеринослав (нині Дніпро). Воєнно-стратегічна обстановка в Україні почала змінюватися на користь білогвардійців. 3 липня 1919 року в Царицині (нині Волгоград) генерал Антон Денікін підписав «Московську директиву» збройним силам...

Анулювавши Берестейський (Брестський) договір, Росія розпочала наступ на територію УНР. Переговори про мир в грудні 1918 року між Директорією УНР та РНК РСФРР/РСФСР, виявилися малопродуктивними, позаяк більшовицьке керівництво лицемірно заявило, що регулярних російських військ в Україні немає. Воюють між собою армії Директорії і совєтського уряду України. 16 січня 1919 року УНР оголосила війну Росії. Проте військові дії вела вкрай невдало. 5...

Українські політичні сили Буковини і Галичини співпрацювали в роки війни. 25 жовтня 1918 року в Чернівцях утворено Український Крайовий Комітет як представницький орган українців Буковини. Його очолив депутат австрійського парламенту від українського населення Омелян Попович. Буковинська делегація брала участь у роботі УНРади, яка проголосила незалежність усіх українських земель, що входили до Австро-Угорщини. 3 листопада 1918 року Буковинське...

Велика війна завершилася поразкою Центральних держав. 16 жовтня 1918 року імператор Карл І Габсбург, заради порятунку Австро-Угорщини, заявив про перетворення імперії на «вільну федерацію» народів. За цих обставин рішучих заходів щодо відродження національної державності почало вживати й українське населення Східної Галичини. Ще наприкінці вересня 1918 року у Львові сформовано Український генеральний військовий комісаріат (УГВК) на чолі зі...

Час працював на противників гетьманського режиму — революція в Німеччині, дезорієнтація у зв’язку з цим окупаційних військ, посилення повстанського руху погіршували ситуацію в Україні. У такій вкрай небезпечній обстановці Павло Скоропадський вдався до зміни політичного курсу і почав шукати контактів з державами Антанти — Великою Британією і Францією. Знаючи про прихильність їхніх урядів до ідеї «єдиної і неподільної Росії», 14 листопада 1918...

Зміни розпочалися зі становлення нового апарату управління, який формувався головно з дореволюційного чиновництва. УЦР і її органи влади на місцях розпустили, Україну перейменували на Українську Державу, замість Української Народної Республіки, а питання про її устрій мав вирішити Український Сейм. До його скликання діяли «Закони про тимчасовий державний устрій України». Згідно із ними, гетьман зосереджував законодавчу владу, затверджував склад...