Новий час ознаменував становлення в Європі абсолютистських держав, які розширили контроль за політичною, релігійною і культурною сферами людського життя. Поява нового стану, буржуазії, привела до того, що навчання перестало бути привілеєм виключно еліти, адже розвиток торгівлі і виробництва вимагав розвитку і системи освіти. Діємо: практичні завдання За допомогою QR-коду або покликання прочитайте сучасну статтю «Що поєднує єзуїтські школи і...

Місце жінки переважно обмежувалось домашнім господарством, таке призначення вважалося встановленим Богом і пояснювалось її фізичною і моральною слабкістю. Домашність, скромність, цнотливість та господарчі вміння були найважливішими у вихованні дівчат. Якщо діяльність чоловіка зосереджувалась переважно поза домом — у полі, у майстерні, у війську — то робота жінки була всередині дому, де вона мусила готувати їжу та виготовляти одяг. Праця жінок...

Найглибші зміни в духовному житті суспільства раннього Нового часу пов’язані з діяльністю тогочасної еліти (фр. elite — краще, відібране) — вищих прошарків у суспільстві, що здійснювали функції управління, розвивали економіку, культуру та науку. В Середньовіччі еліта була становою, це були привілейовані верстви населення — аристократи, шляхта, вище духівництво. Тепер її образ змінився, під «елітою» почали розуміти освічену та енергійну меншість,...

Своїм корінням і традиціями козацька еліта походила з Великого князівства Литовського, яке поєднувало у собі руську спадщину та впливи західної культури. Свободи і вольності, що панували у цій державі понад двісті років та були закріплені Литовським статутом аж до ліквідації Гетьманщини в 1781 р., визначали становище населення України. Базою для формування козацтва були руська шляхта і міщани прикордонних міст, які мали досить широкі права та...

Світогляд людини з часів Середньовіччя спирався насамперед на уявлення про суспільну ієрархію. У ті часи ніхто не вважав, що всі люди рівні, навпаки, визнавалося, що вони різні за своєю значущістю у земному житті. Отже, селяни мали підпорядковуватись землевласникам, народи — монархам, ченці — абатам, а родина — батьку. Ієрархія не піддавалась сумніву та вважалась даною Богом. Суспільство чітко ділилося на соціальні стани. Належність до певного...

У XІV—XVI ст. почався період розквіту міської культури, торгівлі та ремесел. Старі міста розбудовували та укріплювали, а також закладали нові. Нові міста являли собою приклади мурованої оборонної архітектури — міста-фортеці, адже вони потребували постійного захисту від зовнішніх ворогів. Зазвичай місто було розділене на три умовні частини: замок, торгово-ремісничий центр та передмістя (за міськими мурами). Саме поняття «місто» вживали частіше...

В епоху раннього Нового часу зростало міське будівництво. Будинки зводили з дерева або каменю. У регіонах, де ліси було майже вирубано, наприклад у Середземномор’ї, основним будівельним матеріалом стали цегла та камінь. На півночі Європи, зокрема в країнах Скандинавії, Англії, у лісистих районах Франції та Німеччини, домінувало будівництво з деревини. Щоб уберегти будинки від пожежі, їх зводили на дерев’яному каркасі з глиняним наповненням....

До кінця XV ст. основною формою житла в центральних районах України було займище — дворище з кількох осель, які найчастіше належали близьким родичам. Група таких дворищ становила громаду (селище — село). Часто такі сільські поселення складалися з однієї або кількох вулиць. У гірських районах на заході України, наприклад у гуцулів, розкиданість осель визначалася характером рельєфу. Діємо: практичні завдання Розгляньте фото, подані на наступній...

Переважна більшість населення Європи була зайнята в сільському господарстві (80 %). Життя людей, як і раніше, багато в чому залежало від зміни клімату, врожайності, війн, епідемій. У XVIII ст. в сільському господарстві сталися значні позитивні зрушення — збільшилося виробництво товарів на продаж. Отже, сільське господарство стало товарним. Зміни в агротехніці були незначними. Побут залишався традиційним. 1. ЗМІНИ У ВИРОБНИЦТВІ. ПОЯВА...

Приводом для Першого поділу Речі Посполитої стала спроба викрадення короля Станіслава II Августа 3 листопада 1771 р. змовниками, пов’язаними з Барськими конфедератами. Росія, Пруссія та Австрія скористалися цим, заявляючи, що Річ Посполита перебуває в стані анархії і становить загрозу для сусідніх держав. 18 вересня 1772 р. три держави оголосили Речі Посполитій про поділ і ввели у країну війська: Австрія — до Галичини (12 % території держави),...