Однією зі складових частин проголошеної більшовиками утопічної мети побудувати комуністичне суспільство була «культурна революція». Означений період у розвитку культури, як і суспільства загалом, був суперечливим. Історики виокремлюють два етапи: 1920-ті роки — доба українізації, та 1930-ті роки — період утвердження тотального контролю за культурними процесами, репресій проти наукової та культурної еліти України. У роки непу влада не обмежувала...

Громадсько-політичне життя УСРР наприкінці 1930-х рр. розвивалося під впливом суперечливих факторів. Кардинально змінився соціальний склад населення. Практично зникли економічно активні за доби непу соціальні групи приватних торговців, власників, підприємців, яких зазвичай називали непманами. Натомість значно зросла чисельність робітників, спричинена форсованою індустріалізацією. Уперше в історії України більше половини із них були українцями....

Наприкінці 1920-х — початку 1930-х років політична система СРСР/СССР перетворилася на різновид тоталітарної — сталінізм. В одному із випусків газети «Правда», що вийшла наприкінці 1929 року напередодні 50-річчя від дня народження Генерального секретаря ВКП(б) Йосипа Сталіна, більша частина статей мала такі заголовки: «Сталін і партія», «Сталін та індустріалізація країни». Це свідчило про початок утвердження режиму особистої влади Йосипа Сталіна,...

Російсько-більшовицький окупаційний режим переконував, що без ліквідації приватної власності на землю і перетворення одноосібних селянських господарств на колективні побудова соціалізму неможлива. Саме тому вони й поширювали ідею утворення колективних господарств, бо з їхньою допомогою можна було примусити селян працювати безоплатно. Ще в перші роки більшовицької влади утворювали комуни, товариства спільного обробітку землі, радгоспи. Натомість...

До другої половини 1920-х років промисловість УСРР/УССР була загалом відбудована. Більшість галузей виробництва досягли довоєнного рівня, а деякі його перевершили. Першочергову увагу приділяли відновленню важкої промисловості. У 1925/26 господарському році в УСРР/УССР виплавлено 89 % союзного виробництва чавуну, 53 % сталі і 57 % прокату чорних металів. Інтенсивно розвивалося машинобудування, особливо сільськогосподарське. На 32 великих заводах...

Лібералізація економічного життя не супроводжувалася перебудовою суспільно-політичних відносин. Політичні порядки за період непу, яку історики окреслюють зазвичай 1921-1928 роками, у республіці мало змінилися. Диктатура пролетаріату, що проголосили більшовики, була фактично диктатурою партійно-державної верхівки більшовицької партії, яка реалізовувалася через відповідну систему. Вона включала державні і громадські організації. До державних...

Складовою частиною культурно-політичних процесів 1920-х років в Україні стала політика коренізації, яку проголосив у 1923 році XII з’їзд РКП(б). Її впровадження зумовлювали низка зовнішніх і внутрішніх причин. Основний зовнішній фактор — формування серед міжнародної спільноти привабливого іміджу СРСР/СССР як держави, що забезпечила гармонійний розвиток національних республік. Суттєвішими виявилися внутрішні чинники. Насамперед необхідно було...

Після завершення військових дій більшість українських земель стала основною територією УСРР/УССР — однієї з 13 держав, що виникли на руїнах колишньої Російської імперії. Якщо Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія насправді здобули незалежність, то Україна, окупована більшовицькою Росією, мала лише формальний статус незалежної держави, хоча Конституція УСРР/УССР 1919 року його декларувала. Першого і практично вирішального удару по...

Наполегливі спроби більшовиків упродовж 1918-1920 років побудувати безтоварну централізовану економіку мали згубні наслідки, але їх маскували війною. В Україні, де воєнні дії тривали майже безперервно з 1914 року, економіка справді істотно постраждала. Але параліч виробництва, що невідворотно насувався, був пов’язаний насамперед зі спробами російської влади зруйнувати ринковий механізм. Відтак перемігши у воєнних діях, вона зіткнулась із ще...

Народився у місті Великий Токмак на Херсонщині. Закінчив учительську семінарію, Одеське юнкерське училище, Миколаївську академію Генерального штабу в Петербурзі. Під час Першої світової війни був начальником штабу піхотної дивізії. В 1917 році брав участь у створенні частин української армії. При гетьмані Павлу Скоропадському служив у Генеральному штабі. Не погоджувався з політикою гетьмана щодо засилля російських монархістів у армії. Тому під...