УРСР укази, що обмежували розвиток особистих підсобних господарств, втратили чинність. Більшу частину землі, відібраної в населення в роки перетворень М. Хрущова, повернули колишнім власникам. Уряд розумів, що ці заходи полегшать проблему із забезпечення міського населення продукцією тваринництва, а селянству дадуть можливість мати підробіток. Однак майже одночасно з’явився указ, згідно з яким селянам, які не належали до колгоспів, забороняли...

У тогочасному політичному житті влада застосовувала методи керівництва, які назвали неосталінізм. УРСР продовжувала рухатися до нереальної мети — побудови комуністичного суспільства. При цьому посилювалося відставання від провідних країн Заходу. У суспільстві швидко накопичувалися проблеми. Сформоване з противників десталінізації керівництво СРСР заперечувало необхідність лібералізації режиму. У 1967 р. компартійні ідеологи запровадили термін...

У грудні 1958 р. було започатковано реформу шкільної освіти в СРСР. Запроваджували обов’язкову 8-річну освіту, 10-річні середні школи перетворювали на 11-річні. Передбачалася також політехнізація освіти (одночасно учнівство шкіл мало опановувати одну з робітничих професій). У новому законі про освіту з’явилося положення про обов’язковість вивчення російської мови й факультативне вивчення (за бажанням батьків) української мови. Фактично це...

Першим документом, у якому з’явилися вимоги українського національно-визвольного руху, став відкритий лист українських політичних в’язнів мордовських концтаборів ГУЛАГу до ООН у 1955 р. Автори висловили протест проти дискримінації владою СРСР усього українського. Лист привертав увагу світової громадськості до безправного, пригнобленого становища України, обстоював нагальну необхідність «самовизначення Української соборної держави». Однією з...

Із квітня 1953 р. у підпорядкування УРСР почали передавати підприємства, якими раніше керував союзний центр. До 1956 р. частка республіканської промисловості в СРСР зросла із 30 до 70 %. У той самий час скоротився адміністративно-управлінський апарат. У 1957 р. М. Хрущов ініціював перетворення, спрямовані на децентралізацію управління промисловістю. За Законом «Про подальше вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в...

Важливим кроком лібералізації радянського суспільства став XX з’їзд КПРС, що відбувся в лютому 1956 р. На закритому засіданні М. Хрущов виступив із доповіддю «Про “культ особи” і його наслідки». У ній він піддав критиці діяльність Й. Сталіна. М. Хрущов представив Комуністичну партію як постраждалу від сталінських репресій сторону. Він назвав імена 23 репресованих партійно-радянських діячів. Про сталінські злочини, не пов’язані з репресіями...

6 березня 1953 р. в СРСР з’явилася офіційна інформація про смерть Й. Сталіна. Це не означало, що сталінський режим перестав існувати, але відкрило можливість розпочати десталінізацію суспільно-політичного життя. Наприкінці березня 1953 р. керівництво СРСР провело амністію щодо осіб, засуджених на термін до п’яти років, а також за господарські, посадові та деякі воєнні злочини. Із радянських в’язниць і концтаборів звільнили 1,2 млн осіб. Удвічі...

У роки війни мільйони українців за різних обставин потрапили за кордон (як остарбайтери, полонені, бійці радянської армії тощо). Вони не могли не помітити різниці між рівнем життя в СРСР і Європі. Крім того, війна продемонструвала їм аморальність та антигуманність тоталітарного режиму (як нацистського, так і комуністичного). Усе це вплинуло на світосприйняття людей. Українці сподівалися на поліпшення рівня життя і встановлення справедливого...

У період 1939—1941 рр. у західних областях УРСР тоталітарний режим ще не встиг зміцнитися. Тому після війни партійно-державному керівництву довелося їх по-новому «радянізувати». Як і раніше, складовими радянізації («совєтізації») були колективізація, індустріалізація, так звана «культурна революція» та масові репресії проти тих, хто становив небезпеку для комуністичної влади. Населення чинило опір радянізації. Тому для впровадження радянського...

Фронт відсунувся на захід. В УРСР відновлювалися радянська влада та притаманна їй система управління і господарства. Загальні збитки, завдані економіці, у 5 разів перевищували суму, витрачену на нове будівництво в 1920—1941 рр. Важким залишалося становище сільського господарства, яке в 1945 р. дало лише третину довоєнного річного врожаю. Демографічні втрати були жахливими, а побутові умови тих, хто вижив, — катастрофічними: близько 10 млн осіб...