Народився в місті Сосниця на Чернігівщині. Навчався в Глухівському учительському інституті, Київському комерційному інституті, Київській академії мистецтв. Служив у Червоній армії, працював у Києві завідувачем відділу мистецтв у губернському управлінні народної освіти, в консульствах у Варшаві та Берліні, де вивчав модерне європейське мистецтво; карикатуристом та художником-ілюстратором у редакції харківської газети «Вісті». На тридцять третьому...

«Всі люди голодували. У сусідів наших мати померла. То вони її знесли в погріб і їли, їли по кусочку. Помре хто не-будь, то його і з’їдять. Голод такий був, що люди вдавалися і до людоїдства, їли мертвятину. Моя мама давала тим дітям через вікно лушпайки картоплі. І так виживали. Хліба навіть в очі не бачили. В очах все паморочилось від голоду. Всі худі. Їли лободу, кропиву, пшінку, картоплю гнилу копали. З братом шукали мишачі норки. Пам’ятаю,...

Революційний ентузіазм і політика українізації викликали у 1920-х роках бурхливе мистецьке життя. Почала творити плеяда молодих і талановитих українських митців, сприяючи відродженню української культури. Виникла низка літературно-художніх об’єднань: «Плуг», «Гарт», «Молодняк», «Авангард», «Вільна академія пролетарської літератури» (ВАПЛІТЕ). Вони прагнули створити нову соціалістичну культуру, яка відповідала б найвищим естетичним стандартам....

Однією зі складових частин проголошеної більшовиками утопічної мети побудувати комуністичне суспільство була «культурна революція». Означений період у розвитку культури, як і суспільства загалом, був суперечливим. Історики виокремлюють два етапи: 1920-ті роки — доба українізації, та 1930-ті роки — період утвердження тотального контролю за культурними процесами, репресій проти наукової та культурної еліти України. У роки непу влада не обмежувала...

Громадсько-політичне життя УСРР наприкінці 1930-х рр. розвивалося під впливом суперечливих факторів. Кардинально змінився соціальний склад населення. Практично зникли економічно активні за доби непу соціальні групи приватних торговців, власників, підприємців, яких зазвичай називали непманами. Натомість значно зросла чисельність робітників, спричинена форсованою індустріалізацією. Уперше в історії України більше половини із них були українцями....

Наприкінці 1920-х — початку 1930-х років політична система СРСР/СССР перетворилася на різновид тоталітарної — сталінізм. В одному із випусків газети «Правда», що вийшла наприкінці 1929 року напередодні 50-річчя від дня народження Генерального секретаря ВКП(б) Йосипа Сталіна, більша частина статей мала такі заголовки: «Сталін і партія», «Сталін та індустріалізація країни». Це свідчило про початок утвердження режиму особистої влади Йосипа Сталіна,...

Російсько-більшовицький окупаційний режим переконував, що без ліквідації приватної власності на землю і перетворення одноосібних селянських господарств на колективні побудова соціалізму неможлива. Саме тому вони й поширювали ідею утворення колективних господарств, бо з їхньою допомогою можна було примусити селян працювати безоплатно. Ще в перші роки більшовицької влади утворювали комуни, товариства спільного обробітку землі, радгоспи. Натомість...

До другої половини 1920-х років промисловість УСРР/УССР була загалом відбудована. Більшість галузей виробництва досягли довоєнного рівня, а деякі його перевершили. Першочергову увагу приділяли відновленню важкої промисловості. У 1925/26 господарському році в УСРР/УССР виплавлено 89 % союзного виробництва чавуну, 53 % сталі і 57 % прокату чорних металів. Інтенсивно розвивалося машинобудування, особливо сільськогосподарське. На 32 великих заводах...

Лібералізація економічного життя не супроводжувалася перебудовою суспільно-політичних відносин. Політичні порядки за період непу, яку історики окреслюють зазвичай 1921-1928 роками, у республіці мало змінилися. Диктатура пролетаріату, що проголосили більшовики, була фактично диктатурою партійно-державної верхівки більшовицької партії, яка реалізовувалася через відповідну систему. Вона включала державні і громадські організації. До державних...

Складовою частиною культурно-політичних процесів 1920-х років в Україні стала політика коренізації, яку проголосив у 1923 році XII з’їзд РКП(б). Її впровадження зумовлювали низка зовнішніх і внутрішніх причин. Основний зовнішній фактор — формування серед міжнародної спільноти привабливого іміджу СРСР/СССР як держави, що забезпечила гармонійний розвиток національних республік. Суттєвішими виявилися внутрішні чинники. Насамперед необхідно було...